У цій статті ми зібрали докупи спори сторін договору про відчуження частки у СК ТОВ/ТДВ, які вказують на помилки власників товариств. Адже як покупці, так і продавці мають чітко розуміти, які наслідки очікують їх, якщо вони не укладають письмових договорів або укладають їх без урахування особливостей відчуження та/або намагаються вводити в оману один одного.
Виключення учасника ТОВ, який не сплатив внеску до СК
Нагадаємо, що кожен учасник ТОВ повинен повністю внести вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ/ТДВ).
Водночас, якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, керівник ТОВ має надіслати йому письмове попередження про прострочення, де має бути зазначено всю інформацію про невнесений своєчасно вклад (його частину) та прописано додатковий строк для погашення заборгованості. Додатковий строк встановлюється керівником чи статутом ТОВ, але у будь-якому разі не може перевищувати 30 днів (ч. 1 ст. 15 Закону про ТОВ/ТДВ). Якщо учасник не виконає вимог попередження, то керівник має скликати позачергові загальні збори учасників, які можуть ухвалити одне з таких рішень:
1) про виключення учасника товариства;
2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір несплаченої частини частки цього учасника;
3) про перерозподіл несплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства (як усіма учасниками, так і окремими з них) без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату ними такої заборгованості;
4) про ліквідацію товариства.
Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для ухвалення одного з наведених вище рішень. Такий учасник може бути відсутній на загальних зборах, проте має бути повідомлений про дату й час їх проведення.
Якщо ТОВ/ТДВ усе-таки ухвалює рішення про виключення учасника з товариства або про перерозподіл несплаченої частки учасника, то виникає запитання: чи достатньо такого рішення для державної реєстрації цих змін?
Що каже Закон?
Для держреєстрації змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ (ч. 5 ст. 17 Закону №755) треба подати, зокрема, один із таких документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) ТОВ/ТДВ про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників ТОВ/ТДВ про виключення учасника з товариства.
Якщо нотаріусу, який засвідчує підписи на таких рішеннях загальних зборів, не потрібно підтвердження факту несплаченої частки, то держреєстратору, на думку ВС, таке підтвердження необхідне. Зокрема, ВС наголошує, що наявність заборгованості із внесення таким учасником вкладу до статутного капіталу після закінчення наданого йому попередженням додаткового строку є саме тою обставиною, на підставі якої держреєстратор проводить реєстраційну дію про зміну у складі засновників.
Нагадаємо, що для статутного капіталу підприємства у бухобліку ТОВ/ТДВ відведено субрахунок 401 «Статутний капітал», за кредитом якого відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому субрахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.
А от облік заборгованості власників перед підприємством щодо внесків до статутного капіталу ведуть за рахунком 46 «Неоплачений капітал». За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) товариства за внесками до статутного капіталу, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведуть за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.
Отже, ВС вважає, що керівник товариства має підтвердити держреєстратору даними бухобліку (тобто відомістю за рахунком 46 у розрізі аналітичних субрахунків) наявність заборгованості за несплаченою часткою учасника товариства.
І такий обов’язок цього товариства передбачено у ч. 5 ст. 17 Закону №775 при поданні рішення, зокрема, про виключення учасника з ТОВ/ТДВ. А саме: якщо відповідне рішення ухвалюють без урахування голосів учасників у зв’язку з настанням певної обставини (йдеться, зокрема, й про несплачену частку у СК), подають документ, що підтверджує настання такої обставини.
Далі ВС наголошує, що держреєстратор або нотаріус, який вчиняє реєстраційну дію, не може провести реєстраційну дію щодо виключення учасника зі складу засновників (учасників) товариства без рішення загальних зборів учасників товариства (рішення єдиного учасника) та документального підтвердження наявності заборгованості щодо неоплаченої частки таким учасником після закінчення додаткового строку за надісланим керівником товариства попередженням.
Відсутність підтвердного документа про бухоблік заборгованості учасника товариства є підставою для відмови у держреєстрації змін у складі учасників ТОВ/ТДВ (постанова ВС від 24.06.2024 №420/11912/23).
Що каже судова практика?
Власники ТОВ/ТДВ мають подати для реєстрації виключення учасника такі документи:
1) рішення (протокол) загальних зборів (єдиного учасника) товариства;
2) підтвердний документ про наявність заборгованості учасника у розмірі несплаченої частки за даними бухобліку (рахунок 46).
Увага! Такий документ може бути як додатком до рішення (протоколу) загальних зборів, так і окремим документом. Ми схиляємося до додатка до рішення (протоколу) — Закон №755 не містить вимог до оформлення такого підтвердного документа, проте він подається нотаріусу для засвідчення підписів на рішенні (протоколі).
Продаж частки СК ТОВ у кредит
ЦКУ дозволяє укладати такі договори з відчуження частки у СК товариства у кредит із відстроченням або розстроченням платежу. Так само як і вимагати повернення товару (у нас — частки), проданого у кредит та не оплаченого покупцем (ч. 4 ст. 694 ЦКУ)!
На підставі цього ВС наголошує, що продавець частки у СК товариства, яка була продана у кредит і не оплачена покупцем протягом трьох місяців (такий строк оплати встановлено договором), має право вимагати розірвання договору, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки.
Отже, купуючи корпоративні права з відстроченням платежу, не затягуйте з оплатою, адже продавець може скористатися своїм правом і повернути собі продане (навіть після повного оформлення всіх документів на продаж).
Як продавець може це зробити?
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов — це обов’язкова умова, передбачена або безпосередньо у тексті самого договору, або у законі. За відсутності такої прямої умови у договорі — одностороння відмова від договору не допускається (ст. 525 ЦКУ).
Тому, на думку ВС, реалізація продавцем права вимоги щодо повернення частки у СК товариства у зв’язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов’язань зі сплати частки за договором купівлі-продажу цієї частки у кредит можлива за наслідками припинення правовідносин сторін договору у два способи:
— або розірвання договору, зокрема у судовому порядку;
— або відмова від договору, якщо право такої відмови передбачене договором.
Від себе зауважимо, що іноді чинний учасник ТОВ/ТДВ та майбутній не оформляють письмового договору купівлі-продажу частки у СК товариства. І держреєстратору подається лише акт приймання-передачі частки. Формально цей акт свідчить про передачу частки, проте, на нашу думку, саме письмовий договір із прописаними у ньому умовами його припинення чи розірвання (у т. ч. одностороннього) потрібен у разі виникнення будь-яких спорів у майбутньому. Особливо — у разі продажу частки з розстроченням/відстроченням платежу та/або у кредит.
Чому продавцю треба звернутися до суду?
ВС (постанова ВС від 22.05.2024 у справі №915/1031/21) вважає помилковою думку, що у разі якщо термін виконання всіх зобов’язань, визначених договором, закінчився, то з огляду на відсутність узгодженого сторонами строку дії самого договору (в т. ч. до виконання зобов’язань) спірний договір є припиненим. Тобто у продавця і без звернення до суду є право вимагати повернення проданої частки.
Але в суді сторони часто озвучують умову про строк дії договору, який продовжує свою дію до повного виконання зобов’язань, зокрема до сплати частки у повному розмірі.
Отже, сторони, укладаючи договір купівлі-продажу частки у СК товариства (продаж частки у кредит), можуть прописати, наприклад, що у разі несплати частки у строк, передбачений договором, останній є припиненим. Але, якщо такої умови не буде і право на відмову від договору в ньому не прописане, продавцю доведеться саме через суд вимагати розірвання договору та повернення частки.
Відчуження частки СК ТОВ, не сплаченої учасником, заборонено
Одна з цікавих справ, які були розглянуті ВС у червні 2024 року, стосувалася продажу частки ТОВ, за якою продавець (колишній єдиний учасник) не вніс вкладу до статутного капіталу. При цьому до складу СК мали були бути внесені 15 земельних ділянок на суму майже 3 млн грн, які належали такому єдиному часникові — фізособі. І коли цей єдиний учасник вирішив відчужити свої 100% частки СК третій особі, то покупець після переоформлення частки СК в ЄДР вимагав через суд передати ТОВ такі земельні ділянки.
Ця справа цікава ще й тим, що у самому договорі купівлі-продажу частки ТОВ продавець прописав: він повністю здійснив вклад до статутного капіталу товариства у розмірі частки, що відчужується, передавши товариству нерухоме майно як внесок до статутного капіталу. А вартість частки оцінена у розмірі 395 тис. грн, тобто значно менше, ніж загальна вартість 100% СК ТОВ.
Звісно, новий покупець частки ТОВ не стає власником майна ТОВ, йому належать лише корпоративні права на таке товариство. Проте він вважав, що купує ТОВ, якому вже належать певні земельні ділянки. А згодом з’ясувалося, що ТОВ ними лише користується, а належать вони і досі колишньому власникові ТОВ.
Причому довідкою від 01.03.2021 ТОВ підтверджує, що на балансі товариства обліковуються 15 земельних ділянок. Але переоформлення права власності таких земель з фізособи на ТОВ у Реєстрі речових прав не було. Виходить, бухоблік ТОВ вівся неправильно — такі об’єкти нерухомості не можуть бути поставлені на баланс доти, доки право власності на них не оформлено на ТОВ.
Проте, коли саме ТОВ (із новим засновником) звернулося до суду, щоб визнати за ним право власності на земельні ділянки, які мали були внесені до СК колишнім власником, суд відмовив — з огляду на відсутність реєстрації за ТОВ права власності на земельні ділянки. Адже вони й після продажу частки у СК товариства залишаються за їхнім власником — попереднім засновником, а сам СК так і не був сформований належним чином (постанова ВС від 13.06.2024 у cправі №924/9/21).
Водночас суд оцінив дії продавця як недобросовісні. І наголосив, що відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону про ТОВ/ТДВ учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у СК лише в тій частині, в якій вона є сплаченою.
Законодавча заборона на відчуження несплаченої частки у СК спрямована насамперед на захист прав та законних інтересів інших осіб — самого товариства та покупців несплаченої частки, а не тих учасників, які самі ж і не сплатили цю частку.