Мінфін своїм Наказом від 09.08.2024 №400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» затвердив нові редакції форм ПН й РК до неї та декларації з ПДВ із додатками. Також оновлено форму уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ. Цей наказ і зміни до порядків складання ПН/РК та декларації ви можете побачити у «ДК» №38/2024.
Ці зміни були зумовлені Законом №3706, який набрав чинності. Як наслідок, і ПН/РК, і декларацію з ПДВ доповнили новими реквізитами, в яких відображенню підлягатимуть операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (або як його ще називають, режиму експортного забезпечення — РЕЗ) та інформація про коригування показників за такими операціями. Проте це не єдині зміни, що відбулися.
Нові форми ПН та РК ми вже розглянули у «ДК» №38/2024.
А в цій статті проаналізуємо зміни, внесені до декларації з ПДВ, та порядок її складання.
Нагадаємо, що форму декларації з ПДВ, уточнюючого розрахунку до неї та порядок їх складання затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21. Ось до нього Наказ №400 і вніс зміни, про які йтиметься далі.
Проте сам Наказ №400 ще не опубліковано. І за який саме звітний період ми складатимемо нову форму декларації з ПДВ, наразі невідомо. Про це ми обов’язково повідомимо, щойно з’явиться нова інформація!
Як показуватимемо суму від’ємного значення ПДВ
Додатків до декларації з ПДВ тепер буде шість!
Адже додатки 2 та 3 до декларації об’єднуються у додаток 2.
У зв’язку з чим буде змінено порядкові номери додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на додатки 3, 4, 5, 6, відповідно.
Тобто наразі маємо два додатки:
— довідку про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);
— розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3).
Обидва говорять про суму від’ємного значення ПДВ (тобто про ситуацію, коли в декларації значення рядка 17 більше, ніж значення рядка 9). Інакше кажучи, коли податкового кредиту у звітному місяці більше, ніж податкових зобов’язань. Тоді у декларації заповнюють рядок 19. А у платника ПДВ виникає вибір, прописаний у п. 200.4 ПКУ.
При від’ємному значенні суми ПДВ така сума:
а) враховується на зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Простими словами, це обмеження (сума, порахована за п. 200-1.3 ПКУ) — це сума ліміту реєстрації ПН/РК. Адже будь-яке використання від’ємного значення ПДВ, крім перенесення його до податкового кредиту наступного місяця, зменшує ліміт реєстрації і він не повинен отримати від’ємного значення.
За відсутності податкового боргу від’ємне значення ПДВ:
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Нині у декларації такий алгоритм відображення від’ємного значення ПДВ:
1. Бачимо значення у рядку 19. Воно рахується як різниця між значеннями рядків 17 і 9. Незважаючи на те що це від’ємне значення ПДВ, у рядку 19 воно показується без знака «мінус».
2. Поруч, у службовому рядку 19.1, зазначають два показники:
— значення ліміту реєстрації на момент подання декларації. Будьте уважні: якщо робота над декларацією триває довгий час, це значення (яке вводиться вручну) треба буде перед поданням готової декларації перевірити й відкоригувати його і всі рядки, пов’язані з від’ємним значенням ПДВ за потреби. Адже, як зазначено вище, у платника ПДВ є три варіанти використання від’ємного значення ПДВ, і лише один із них (перенесення до податкового кредиту наступного місяця) не потребує порівняння з лімітом реєстрації ПН/РК на момент отримання податківцями декларації з ПДВ;
— значення рядка 19, що перевищує наведений ліміт. Наприклад, якщо у рядку 19 ми показали 1 000 грн, а сума ліміту — 800 грн, то у рядку 19.1 показуємо 200 грн. А якщо сума ліміту — 1 200 грн, то в рядку 19.1 показуємо нуль.
3. Далі значення рядка 19.1 переноситься до рядка 21, звідки воно потрапляє до рядка 16.1 декларації наступного місяця. Проте у рядку 21 показується значення не лише рядка 19.1, а й сума рядків: рядок 19.1 + рядок 20.3 поточної декларації. Це тому, що відправити суму від’ємного значення на податковий кредит наступного місяця ви можете як понад значення ліміту реєстрації ПН/РК, так і в межах ліміту.
4. Що ж до значення рядка 19 у межах реєстраційного ліміту (тобто рядок 19 - рядок 19.1), то ось щодо нього у платника ПВД є три варіанти використання, і всі вони відображені у рядку 20:
— зараховується на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1);
— підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2). Тут вам дається вибір, куди саме спрямувати це бюджетне відшкодування:
а) на рахунок платника у банку / небанківському надавачі платіжних послуг (рядок 20.2.1);
б) у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2);
в) до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) — це значення фіксується у рядку 20.3.
А тепер увага! Цей алгоритм складання декларації з ПДВ — не змінився. Тобто, після того як треба буде складати вже нову коментовану форму декларації, відображатимете в ній суму від’ємного значення з ПДВ за тим самим алгоритмом. Зміняться лише додатки, які при цьому треба складати.
Зміни у додатках щодо від’ємного значення ПДВ
Нині треба складати три додатки:
— додаток Д2 — до рядка 21;
— додатки Д3 і Д4 — до рядка 20.2.
У новій формі декларації треба буде складати лише два додатки:
— додаток Д2 — до рядків 19, 20.1, 20.2, 2;
— додаток Д3 — до рядка 20.2.
Додаток Д2 — що нового?
Нині додаток Д2 містить три таблиці, хоча абсолютна більшість платників ПДВ застосовує лише першу з них (таблицю 1). Це тому, що дві інші у Д2 складаємо у нечастих ситуаціях передачі податкового кредиту «у спадок» — правонаступникові в разі реорганізації підприємства.
У таблиці 1 показуємо суми від’ємного значення ПДВ, які переходять до податкового кредиту наступного місяця. Тобто розшифровуємо значення рядка 21 декларації з ПДВ. Графи 2 — 4 таблиці 1 заповнюємо у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найдавнішим звітним (податковим) періодом.
Чи зміниться додаток Д2 у новій формі декларації? Так! Адже його поєднають із нинішнім додатком Д3.
Для чого потрібен зараз додаток Д3?
Нагадаємо, що нині у додатку Д3 показуємо Розрахунок суми бюджетного відшкодування (таблиця 1) і Розшифровку суми ПДВ, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (таблиця 2). Що це і нащо це потрібно?
Річ у тім, що є ще одне обмеження, про яке ми вище, розглядаючи використання від’ємного значення ПДВ, не говорили. Але стосується воно лише сум бюджетного відшкодування.
Якщо ви претендуєте на те, щоб забрати кошти з бюджету, ви маєте довести, що ви ці кошти перед цим — сплатили. Ось саме це і наводиться у додатку Д3 зараз. Спочатку ви у таблиці 1 показуєте, яку суму бюджетного відшкодування маєте право отримати, а відтак у таблиці 2 уточнюєте (в розрізі ІПН постачальника), за якими звітними періодами виникло це від’ємне значення ПДВ (тобто суми податкового кредиту, які його сформували). У разі формування від’ємного значення за рахунок: ввезення товарів на митну територію України — зазначаєте власний ІПН; отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, — наводите умовний ІПН «500000000000».
Що буде у новому додатку Д2? Всього чотири таблиці.
Останні дві ми зараз розглядати докладно не будемо. Вони стосуються реорганізації підприємства і передачі залишку від’ємного значення правонаступникові.
А ось дві перші (таблиця 1 та таблиця 1.1) — зацікавлять усіх. Бо тепер розшифровувати, за якими ІПН у постачальників виникло від’ємне значення ПДВ, доведеться не лише щодо сум бюджетного відшкодування (тобто того значення, яке показано у рядку 20.2 декларації), а все від’ємне значення ПДВ (рядок 19 декларації). Незалежно від того, скористаєтеся ви правом на бюджетне відшкодування (і чи є воно у вас цього місяця) чи ні!
Зверніть увагу: таблиця 1.1 стосується лише експортерів у РЕЗ і розшифровує значення графи 9 таблиці 1. Тобто таблицю 1 складатимуть усі, хто має від’ємне значення ПДВ. А ось таблицю 1.1 — лише експортери у РЕЗ.
При цьому треба звернути увагу на примітки до таблиці 1:
— вона заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найдавнішим до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом;
— у разі формування від’ємного значення за рахунок:
а) ввезення товарів на митну територію України — зазначаєте власний індивідуальний податковий номер;
б) отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, — зазначаєте умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
— у разі коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу — зазначаєте умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
— щодо залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року, на яку відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року, — зазначаєте умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 — «07», у графі 3 — «2015», графи 5, 7 не заповнюєте);
— у графі 7 проставляєте позначку «+» у разі, якщо від’ємне значення отримано правонаступником від реорганізованого платника податку;
— у разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язково розшифровуєте у таблиці 1.1 суму податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано на зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Додаток Д6 (новий додаток Д5)
Цей додаток складаємо у разі розподілу сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, за ст. 199 ПКУ. Тобто, якщо у нас є як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ операції, і є товари, послуги або необоротні активи, які одночасно використовуються як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях.
У новій редакції цього додатка (Д5) таблиць буде всього три. Зміну легко вгадати: таблиці 3 (про необоротні активи, придбані до 1 липня 2015 року) вже не буде. Відповідно, таблиця 4 стане таблицею 3.
Також меншою стане і таблиця 1: у ній залишиться лише два рядки. При цьому перерахунок, який ви робите за наслідками календарного року за п. 199.2 та 199.4 ПКУ, треба буде наводити у рядку 1 таблиці (нині їх показують окремо в рядках 1 та 3). А перерахунок за п. 199.3 ПКУ буде наведено у рядку 2.
Утім, зараз це ми докладно розглядати не будемо, лише наголосимо на змінах. Річний перерахунок ПДВ — це тема для окремої статті, яку ми обов’язково опублікуємо у грудні 2024 року.
Той самий РЕЗ і зміни до декларації у зв’язку з ним
Про режим експортного забезпечення щодо агропродукції ми вже писали, і не раз, тому зараз зосередимося лише на тому, як такі експортери повинні будуть показувати пільговані операції у декларації з ПДВ.
Їх треба буде відображати у новому рядку 2.3 та у службових рядках до нього.
У змінах до Порядку №21 зазначається, що:
— у рядку 2.3.1 фігуруватимуть обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
— у рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) зазначатимуться дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14% відповідно до вимог підпункту «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Пільга передбачає і можливість коригування податкових зобов’язань у процесі її застосування. Нагадаємо, що нині декларація має рядки 7 та 8, у яких відображають коригування податкових зобов’язань. Причому до рядка 7 складають додаток Д1.
У новій формі декларації рядка 7 (загального) не буде. Натомість з’являться 6 нових рядків:
Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань (рядок 7.1)
— у тому числі коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 7.1.1.);
Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарі (рядок 7.2)
— за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 7.2.1);
— за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 7.2.2);
— за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% (рядок 7.2.3).
Зверніть увагу: у разі коригування податкових зобов’язань у зв’язку з приведенням у відповідність розміру ставки, застосованої згідно з підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, до ставки, передбаченої підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, сума коригування податку зазначається у колонці Б рядків 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки оподаткування) декларації. При цьому колонка А таких рядків не заповнюється.