Очевидно, що в цій ситуації одержувач гранту має звітувати перед донором про використані кошти. І звітувати в тій валюті, в якій грант було отримано.
Наприклад, за рахунок гранту в Україні придбано послуги. Оплату проведено у гривнях, але за яким курсом їх відобразити у звіті донору? На нашу думку, це має бути курс продажу інвалюти.
Почати можна ще з договору з постачальником послуг. Так, вартість отриманих послуг може бути прив’язана до певного курсу іноземної валюти. Таку умову треба передбачити договором із виконавцем послуг. Такі операції не суперечать чинному законодавству України.
Але при цьому треба дуже уважно прописувати умови визначення ціни послуг у договорі. Чинне законодавство не каже, який має бути курс перерахунку, тож сторони договору встановлюють це самостійно.
Якщо покупцю послуг бажано, щоб це був курс продажу іноземної валюти (щоб не виникало додаткових доходів або витрат), то саме такий курс і треба прописати у договорі.
Якщо ж прив’язати ціну до змінного показника, наприклад до курсу НБУ, то внаслідок зміни курсу іноземної валюти зміниться і вартість оплати! Пов’язано це з тим, що здебільшого гривнева ціна прив’язується до інвалюти з метою захисту постачальника. Який побоюється продешевити в умовах стрімкого зростання курсу певної іноземної валюти.
У листі Мінфіну від 31.07.2009 №31-34000-10-16/20869 наголошено: якщо відповідно до законодавства й умов договору грошовий еквівалент зобов’язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то у бухгалтерському обліку різницю, що виникає при погашенні зобов’язання, визнають іншими операційними доходами (витратами).
Тобто таку різницю списують на субрахунок 719 чи 949.
Яким чином документально оформити таку різницю, чинними нормативними документами не встановлено, тому такий порядок доцільно погодити договором із виконавцем. Наприклад, можна оформити таку різницю актом між сторонами про узгодження ціни або встановити, що така різниця оформляється кожною стороною самостійно, наприклад, бухгалтерською довідкою тощо.
