• Посилання скопійовано

Нова форма декларації про доходи

Декларацію про майновий стан і доходи подають усі платники ПДФО та ВЗ: ФОПи, самозайняті особи та фізособи без статусу ФОПа, які мають обов’язок подавати її. За 2023 рік звітуємо за новою формою.

Мінфін Наказом №467 вніс зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкції щодо її заповнення. Про це ми написали ще в «ДК» №44/2023. Зміни набрали чинності з 30.12.2023.

Зокрема, внесено зміни щодо:

— порядку розрахунку суми ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку з використанням права на податкову знижку за витратами, понесеними відповідно до п. 166.3 ПКУ, крім витрат, зазначених у пп. 166.3.10 ПКУ;

— порядку декларування доходів від продажу (міни) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця;

— виокремлення податкових зобов’язань з ПДФО у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізособами, які провадять підприємницьку діяльність, та можливості виправлення самостійно виявлених помилок надалі;

— приведення термінології форми декларації у відповідність до Закону про платіжні послуги.

Ці зміни вже були враховані у формі декларації у Кабінеті платника податків. Код цієї форми — F0100214.

У березні 2024 року до форми декларації Наказом №29 знову внесли зміни, але вони мали суто технічний характер: виправляли технічні помилки після змін, унесених Наказом №467.  Форму декларації з виправленими помилками ми подаватимемо вже у 2025 році за звітний 2024 рік. А за 2023 рік ще доведеться звітувати за формою, що містить технічні помилки, які залишилися після серпневих змін. Проте ці помилки не вплинули на порядок заповнення декларації та розрахунок показників.

Нові зміни — з наступного року

Мінфін наказом від 23.01.2024 №29 вніс зміни до форми Податкової декларації про майновий стан і доходи. Зроблено це з метою виправлення технічних помилок у:

— самій формі декларації, а саме у рядку 16 розділу V декларації (цифри 19 замінено цифрами 18);

— додатках до декларації:

рядках 03 та 06 додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та або військового збору, визначених із частини прибутку контрольованої іноземної компанії» до декларації;

рядках 15.1, 15.2, 16, 17, 18, 18.1, 18.2, 19 додатка Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку». Ці рядки викладено у новій редакції.

Наказ №29 набрав чинності з дня опублікування в «Офіційному віснику» — 05.03.2024. Тож за нормами п. 46.6 ПКУ вперше звітувати за новою формою фізособам та самозайнятим особам доведеться за результатами 2024 року.

Декларація про доходи є уніфікованою та єдиною для всіх випадків її подання, встановлених розділом IV ПКУ (п. 179.9 ПКУ). У 2022 році уніфікували і строки подання декларації для ФОПів на загальній системі, самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за умови, що вони не є працівниками у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та «звичайних» фізосіб. Декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік подають до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПКУ). Граничний термін подання декларації за 2023 рік, зазначений у Кабінеті платника податків, — 30 квітня 2024 року (вівторок). Сама дата 1 травня не є останнім днем строку, адже у ПКУ написано «до 1 травня».

В Е-кабінеті платника створено е-сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Він дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку. Часткове автоматичне передзаповнення декларації здійснюють на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Цей сервіс можна знайти в розділі «ЕК для громадян» приватної частини Кабінету платника податків, підрозділ «Податкова декларація». Після натискання кнопки «Створити» у цьому підрозділі запускається помічник заповнення декларації.

Далі пройдемося рядками декларації та її додатками, звертаючи увагу на зміни, внесені Наказом №467.

Заголовна частина та розділ І

Наші читачі часто наполягають на тому, що у формі документа має бути посилання на наказ Мінфіну, яким затверджено останні зміни до нього. Гриф «ЗАТВЕРДЖЕНО» у коментованій формі декларації містить посилання на редакцію наказу Мінфіну від 17.05.2022 №143, але ця форма вже містить зміни, внесені Наказом №467. І це не є помилкою.

У розділі І «Загальні відомості» зазначаємо тип декларації та звітний період — звітна, 2023 рік. До 30 квітня 2024 року можна ще без будь-яких наслідків виправляти помилки у поданій декларації, подавши декларацію типу «Звітна нова» вже без помилок. Подавати звітну нову декларацію можна необмежену кількість разів; актуальною вважатиметься та, яку подано та прийнято останньою до 24:00 30.04.2024.

У розділі «Інформація про платника податку» заповнюємо: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податку або серію (за наявності) та номер паспорта — для тих платників, які відмовилися від прийняття РНОКПП, офіційно повідомили про це податкову і мають відмітку у паспорті.

У рядку 4 зазначають податкову адресу (місце проживання) платника податку. Якщо платник заповнює декларацію в Кабінеті платника, тут автоматично буде зафіксовано ту адресу, за якою він обліковується у ДПС на цей момент. І якщо ця адреса не є актуальною, перед поданням декларації потрібно внести зміни до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. 

Як внести зміни до ДРФО

1. Необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за формою №5ДР (далі — Заява за ф. №5ДР) (додаток 12 до Положення №822) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):

— до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);

— у разі зміни місця проживання — до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви за ф. №5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один із таких документів:

витяг із реєстру територіальної громади;

паспорт, виготовлений у формі книжечки;

тимчасове посвідчення громадянина України;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

2. Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків відбувається протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. №5ДР.

3. Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

ЗІР, підкатегорія 116.09

Декларація є уніфікованою та єдиною для всіх випадків її подання, встановлених розділом IV ПКУ, тому в рядку 8 нової форми потрібно зазначити категорію платника, зокрема: громадянин; особа, яка заявляє право на податкову знижку; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства; підприємець (п. 179.9 ПКУ). Виходячи з того, що платник може належати до декількох категорій одночасно, слід зазначити всі наявні категорії. Наприклад, платник є одночасно найманим працівником та ФОПом на загальній системі і має право на податкову знижку. Тоді в декларації слід зазначити дві категорії: особа, яка заявляє право на податкову знижку, та підприємець.

У новій формі декларації вже немає реквізиту «Відомості про суми нарахованого єдиного внеску у додатках ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3» — у попередній формі це був рядок 8.

Декларуємо доходи у розділах ІІ, ІІІ, ІV декларації

У розділах ІІ, ІІІ, ІV декларації наводимо доходи, отримані у 2023 році:

— оподатковувані — у рядках 10.1 — 10.15, які підсумовуються у рядку 10;

— неоподатковувані — у рядках 11.1 — 11.3, які підсумовуються у рядку 11;

— загальну суму доходів — сума рядків 10 та 11.

Якщо для якихось доходів не знайшлося рядків, то їх зазначають у рядках для «інших доходів» 10.13 та 11.3. Таким чином, у розділах ІІ, ІІІ, ІV декларації будуть відображені абсолютно всі доходи платника, отримані у 2023 році.

У новій формі декларації змінено назву рядка 10.4 — тепер вона така: «Дохід, отриманий у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, та дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу». У декларації за 2023 рік сюди не включають дивіденди за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, корпоративними правами, нарахованими нерезидентами, — цей дохід тепер показуємо в рядку 10.10 як доходи, отримані з джерел за межами України. Про це пишуть податківці в ІПК ДПС від 18.12.2023 №4710/ІПК/99-00-24-03-02.

Також у цій ІПК податківці наголошують, що доходи, отримані від нерезидента у вигляді роялті, дивідендів, майна (спадщина, дарунок), яке розташоване за межами митної території України, платник податків зазначає у рядку 10.10 (іноземні доходи) податкової декларації. Але є нюанс, на який звернув увагу платник у запиті на цю  ІПК. А саме — запитання 4: позаяк дивіденди від нерезидентів оподатковуються за ставкою 9%, чи зберігається ця ставка, якщо показати ці доходи у рядку 10.10 разом з іншими доходами? Податківці не надали прямої відповіді, а просто процитували норму пп. 170.11.1 ПКУ про те, що ці дивіденди оподатковуються за ставкою 9%. Отже, це слід розуміти як ствердну відповідь.

Тоді виходить така схема заповнення рядка 10.10: включаємо сюди іноземні доходи у вигляді роялті, дивідендів, вартості закордонного майна, отриманого у спадщину чи дарунок, й оподатковуємо кожен із цих доходів за своєю ставкою: дивіденди від нерезидента — за ставкою 9%, а інші — за ставкою 18%. Тоді сума ПДФО у графі 4 чи 6 буде менша від суми доходу у графі 3, помноженої на ставку 18%, — завдяки застосуванню ставки 9% до дивідендів.

Вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що розташоване на території України, показуємо у рядку 10.9 декларації.

Додатки до розділів ІІ та ІІІ декларації про доходи

Розрахунки окремих видів доходів (витрат) містяться у додатках до декларації Ф1, Ф2, Ф4 та КІК (п. 179.9 ПКУ).  І заповнюють їх виключно за наявності таких доходів (витрат) (п. 2 розділу II Інструкції №859).

Увага ФОПам та самозайнятим особам!

Додаток Ф2 до рядків 10.11 та 10.12 заповнюють ФОПи та самозайняті особи, якщо вони отримували доходи у звітному 2023 році. Якщо доходів і витрат не було, але платник був зареєстрований як ФОП або самозайнята особа, додаток Ф2 не заповнює і не подає.

Додаток Ф1 до рядка 10.8 подають, якщо є доходи та/або витрати від інвестиційних активів. У додатку Ф1 розраховують прибуток або збиток від інвестиційних активів, прибуток із рядка 3.1 додатка Ф1 переносять до рядка 10.8 декларації. Якщо платник отримав збиток, то визначає його в додатку Ф1, але рядок 10.8 декларації не заповнює.

З розділу ІІІ додатка Ф2 вилучено рядки 1.3 та 1.4 про загальну суму авансових платежів та про суму надміру сплаченого ПДФО, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику згідно з пп. 177.5.3 ПКУ. Хоча вимоги про сплату авансових платежів у п. 177.5 ПКУ не скасовані, ці платежі вже не потрібно відображати в декларації. До речі, штрафні санкції за несплату чи несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Консультують податківці

...враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Роз’яснення ГУ ДПС в Одеській області від 13.10.2023

Тепер розділ ІІІ додатка Ф2 у частині розрахунків з ПДФО складається з трьох рядків:

— 1.1 — загальна сума ПДФО, нарахована за весь звітний 2023 рік;

— 1.2 — сума ПДФО, самостійно нарахована та сплачена протягом звітного року за результатами поданої декларації. Цей рядок заповнюють тоді, коли протягом 2023 року декларацію вже подавали. За звичайних умов ФОПи та самозайняті особи не зобов’язані подавати декларації за I квартал, півріччя чи 9 місяців, тому цей рядок не заповнюють;

— 1.3 — сума ПДФО до сплати з урахуванням рядка 1.2. Якщо рядок 1.2 не заповнений, просто переносимо сюди суму з рядка 1.1.

Аналогічно заповнюють і частину розділу ІІІ додатка Ф2 для військового збору.

Додаток Ф4 до рядка 10.5 про доходи від продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна виклали в новій редакції — через те, що Законом №2600 внесено зміни до ПКУ щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому, зокрема цим законом викладено в новій редакції ст. 172 ПКУ. У тому числі було врегульовано оподаткування операцій з продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця. Відповідно були змінені формулювання у додатку Ф4.

Крім цього, у розділі І додатка Ф4 підкоригували спільну назву граф 5 — 7 та спільну назву граф 8 — 12. Зміни вказують на об’єкти нерухомого майна, які слід показати у цих графах.

У графах 5 — 7 визначають суму ПДФО за ставкою 5% та ВЗ з доходів від продажу:

— другого об’єкта нерухомості, зазначеного у п. 172.1 ПКУ;

— об’єкта, не зазначеного у п. 172.1 ПКУ;

— третього та наступних об’єктів нерухомості, отриманих у спадщину;

— від операцій із неподільними та подільними об’єктами незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, якщо це майно отримане у спадщину.

Дохід від продажу цих об’єктів не зменшують на суму витрат на їх придбання.

Іноземні доходи — потрібна довідка

Пунктом 13.4 ст. 13 Кодексу встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи викладене, фізична особа — резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України
від 18.12.2023 №4710/ІПК/99-00-24-03-02

У графах 8 — 12 визначають суму ПДФО за ставкою 18% та ВЗ з доходів від продажу майна, яке не було отримано у спадщину:

— третього та наступних об’єктів нерухомості із зазначених у п. 172.1 ПКУ;

— другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ПКУ;

— неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця.

Дохід від продажу цих об’єктів може бути зменшений на суму документально підтверджених витрат на їх придбання, які зазначають у графі 9.

Структура граф розділу І додатка Ф4 та логіка їх заповнення не змінилися.

Розділи ІІ та ІІІ додатка Ф4 істотно не змінилися. Підкориговано тільки посилання на абзац перший п. 173.1 ПКУ у спільній назві граф 5 — 7 розділу ІІ та посилання на ст. 172 та 173 у рядку 4 розділу ІІІ.

Додаток КІК до рядка 10.14 декларації, в якому визначають суму ПДФО та ВЗ зі скоригованого прибутку КІК, яка контролюється платником, викладено у новій редакції. З додатка КІК вилучено рядки 01 — 04 попередньої редакції:

— 01 — фінансовий результат до оподаткування КІК — прибуток або збиток;

— 02 — від’ємний загальний фінрезультат від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами попереднього звітного періоду;

— 03 — загальний фінрезультат до оподаткування КІК;

— 04 — коригування фінансового результату до оподаткування контрольованої іноземної компанії — плюс або мінус.

Усі ці показники тепер не потрібно наводити у додатку КІК. Розрахунок ПДФО та ВЗ з прибутку КІК тепер починається безпосередньо з показника скоригованого прибутку у рядку 01 нового додатка КІК. Далі цей прибуток треба помножити на розмір частки платника у КІК — отримаємо пропорційну частину скоригованого прибутку КІК, яка належить контролюючій особі і з якої, власне, і треба сплатити ПДФО та ВЗ. Цю цифру записуємо до нового рядка 02, якого не було у попередній редакції додатка КІК.

Далі розраховують ПДФО та ВЗ так само, як і в попередній редакції додатка КІК:

— суму ПДФО зі скоригованого прибутку КІК (додатне значення) визначають множенням пропорційної частини скоригованого прибутку в рядку 02 на ставку ПДФО, яка застосовується платником залежно від умов, визначених пп. 170.13.1 ПКУ (18%), пп. 170.13.2 ПКУ (9%) та пп. 170.13.3 ПКУ (9% або 5%). У графі 1 рядка 03 наведено помилкову формулу розрахунку: «рядок 03 * на ставку податку». Насправді треба множити показник рядка 02 на ставку ПДФО, і цю технічну помилку вже виправлено Наказом №29;

— відповідно до пп. 170.13.2.4 ПКУ сума ПДФО зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати зі суми доходу, отриманого КІК, пропорційно до частки контролюючої особи в такій КІК. Суму такого зменшення наводять у рядку 04, і вона не може бути більшою від значення рядка 03;

— і нарешті, суму ПДФО з прибутку КІК до сплати визначають у рядку 05 як різницю між рядками 03 та 04;

— військовий збір сплачують з усієї суми пропорційної частини скоригованого прибутку, яку показано у рядку 02. У графі 1 рядка 06 теж є технічна помилка у формулі розрахунку ВЗ — на ставку військового збору треба множити рядок 02, а не рядок 03. Цю помилку теж виправлено Наказом №29.

Розділи V та VI декларації — зміни для тих, хто визначає МПЗ

До розділу V декларації додано новий рядок 20.3. «Сума податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність за результатами звітного (податкового) року (додане значення (рядок 14 - рядок 15))». Решта рядків без змін.

Додаток МПЗ до рядка 14 декларації подають лише у разі, якщо платник визначає МПЗ.

Розділ VI про виправлення помилок попередніх періодів виклали у новій редакції, а саме: додали четверту графу про МПЗ. Назви рядків та порядок заповнення розділу залишилися без змін.

Розділ V декларації — ПЗ з ПДФО та додаток Ф3 про податкову знижку

Додаток Ф3 про суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку, викладено в новій редакції.

Зміни у додатку ФЗ пов’язані з тим, що у 2022 році змінили пп. 166.4.4 ПКУ, який тепер звучить так: сума податкової знижки, нарахована платнику у звітному році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених пп. 166.3.10 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного оподатковуваного доходу платника у вигляді дивідендів, крім дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Витрати, передбачені пп. 166.3.10 ПКУ, — це суми витрат платника на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юрособа, яка набула статусу резидента «Дія Сіті», за умови що такі витрати платник поніс до набуття емітентом статусу резидента «Дія Сіті» або впродовж періоду, коли розмір доходу юрособи — резидента «Дія Сіті» не перевищує ліміту доходів для платників ЄП третьої групи у кожному з таких років:

— у календарному році, що передує календарному року, в якому юрособа подала заяву про набуття статусу резидента «Дія Сіті»;

— у календарному році, в якому юрособа подала заяву про набуття статусу резидента «Дія Сіті»;

— у календарному році, в якому юрособа набула статусу резидента «Дія Сіті»;

— у календарному році, наступному за роком, у якому юрособа набула статусу резидента «Дія Сіті».

Для реалізації права на цю податкову знижку до розділу ІІ додатка Ф3 внесено такі зміни:

— у рядку 4 зазначають суму нарахованої заробітної плати, зменшену з урахуванням п. 164.6 ПКУ, крім випадку, визначеного пп. 166.4.4 ПКУ, але вже з розподілом за ставками ПДФО 18% та 5% у нових підпорядкованих рядках 4.1 та 4.2;

— додано новий рядок 6 — частка доходів у відсотках, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, з розподілом за ставками ПДФО 18% та 5% у підпорядкованих рядках 6.1 та 6.2;

— додано рядок 8 — розрахункова база оподаткування у зв’язку зі зменшенням оподатковуваного доходу, зазначеного у пп. 166.4.2 ПКУ, на фактично здійснені протягом звітного року витрати відповідно до п. 166.3 ПКУ, крім витрат на придбання вищезгаданих корпоративних прав резидента «Дія Сіті»;

— додано рядок 9 — загальна розрахункова сума податку з розподілом за ставками 18% та 5% у підрядках 9.1 та 9.2.

А якщо фізособа у 2023 році отримувала дивіденди, але не від резидентів «Дія Сіті», або ж не придбавала акцій таких резидентів? Таку ситуацію ми вирішили розглянути окремо — див. «ДК» №16/2024.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
  • Закон про платіжні послуги — Закон України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги».
  • Закон №2600 — Закон України від 20.09.2022 №2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».
  • Інструкція №859 — Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.
  • Наказ №29 — Наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2024 №29 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи».
  • Наказ №467 — Наказ Міністерства фінансів України від 28.08.2023 №467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».
  • Положення №822 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822.

Автор: Єгорова Юлія

До змісту номеру