У «ДК» №9/2024 ми навели докладний аналіз ІПК від 02.11.2023 №3900/ІПК/99-00-24-03-03-06, в якій йшлося про нове бачення правил оподаткування військовим збором негрошових доходів. У цій консультації податківці вимагали застосування коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ для визначення бази оподаткування не лише ПДФО, а й ВЗ.
Цю ІПК багато фахівців, зокрема і наша редакція, поставили під сумнів.
А головне — на той момент, коли була видана ця ІПК, у ЗІР ще містилося роз’яснення із протилежним змістом. Згідно з ним утримуватися ВЗ мав з об’єкта оподаткування ПДФО, тобто без застосування коефіцієнта.
Коли до цього привернули увагу ДПСУ, консультацію в ЗІР було замінено на протилежну (що коефіцієнт застосовувати треба), а потім і її переведено до нечинних.
Тобто податківці офіційно взяли паузу і заявили, що порадяться з Мінфіном. Що сказало Міністерство фінансів України, ми, можливо, ніколи не дізнаємось. Але за місяць податківці повернулися до старої думки: коефіцієнт при утриманні ВЗ із негрошових доходів застосовувати не треба!
Наприкінці березня податківці видали лист від 12.03.2024 №6722/6/99-00-24-03-03-06 (див. «ДК» №14/2024, коментар «ДК»), у якому йшлося про це. Але цей лист не мав статусу навіть ІПК, і в ЗІР подібної консультації ще не було.
Відтак 29 березня ДПС виклала роз’яснення, в якому повторювала думку, наведену в згаданому листі.
А 3 квітня зміни були внесені й до ЗІР.
Так, у ЗІР, підкатегорія 126.05, з’явилося нове роз’яснення. У ньому йдеться про те, що немає законодавчих підстав для застосування підвищуючого коефіцієнта при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі. Тож вважаємо, що на цьому можна ставити крапку.
Що каже ЗІР
База оподаткування — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.
При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.
У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 ПКУ, а саме: К = 100 : (100 - Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Тобто для обчислення підвищуючого коефіцієнта застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже, відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнта при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.