У таблиці наведено, як було до змін і як стало після них. З порівняння зрозуміло, що зміни є уточнюючими і принципово нічого не змінилося.
Таблиця
Облікові оцінки — як було і як стало
| До внесення змін | Після внесення змін |
| 3. Облікова оцінка — попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. | 3. Облікові оцінки — грошове вираження елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені. Прикладами облікових оцінок є: резерв сумнівних боргів; чиста вартість реалізації одиниці запасів; справедлива вартість активів або зобов’язань; сума нарахованої амортизації об’єкта основних засобів; забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань. Оцінка — визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансової звітності. |
| 6. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. | 6. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. За своїм характером зміна в обліковій оцінці не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилки. |
| 7. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалася для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки. | 7. Якщо зміна в обліковій оцінці приводить до змін в активах, зобов’язаннях або власному капіталі, її визнають шляхом коригування балансової вартості відповідного активу, зобов’язання або власного капіталу в періоді, коли відбулася зміна. |
| 20.2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації. | 20.2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були виправлені з метою повторного подання порівняльної інформації. |
| 21. Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди. | 21. Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди. Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито у зв’язку з неможливістю його попередньої оцінки, підприємство розкриває інформацію про цей факт. |
| Додаток до НП(С)БО 6. Орієнтовний перелік подій після дати балансу. 1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу. ... 1.3. Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах. |
Додаток до НП(С)БО 6. Орієнтовний перелік подій після дати балансу. 1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу. ... — |
| 2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу. 2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події. |
2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу. 2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої небезпечної події. |
Як зазначено в таблиці, одним із прикладів облікової оцінки є сума нарахованої амортизації. А отже, метод нарахування амортизації, ліквідаційна вартість, строк корисного використання, які використовуються для нарахування амортизації, є елементами системи визначення облікової оцінки, а не облікової політики.
З практичного погляду це означає, що при зміні цих елементів підприємство не перераховує показники амортизації минулих періодів, а відображає змінену суму зносу починаючи з моменту зміни одного чи кількох елементів.
Строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість об’єкта ОЗ переглядають на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання (п. 25 НП(С)БО 7).
Амортизацію об’єкта ОЗ нараховують виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.
Метод амортизації об’єкта ОЗ переглядають на кінець звітного року в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання (п. 28 НП(С)БО 7). Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Тож у разі зміни очікувань кожен із наведених елементів може бути змінений наприкінці року, і тоді вже починаючи з січня наступного року амортизацію нараховують виходячи зі змінених показників.
Приклад У складі ОЗ підприємства обліковують будівлю первісною вартістю 10 761 258,67 грн, нараховано амортизацію до грудня 2024 р. включно 5 196 230,76 грн. Ліквідаційну вартість не встановлювали. Місячна амортизація — 44 879,26 грн. Залишилося амортизувати 124 місяці. Підприємство планує збільшити строк використання на 5 років (60 місяців).
За умовами прикладу нова вартість, яка амортизується (залишкова вартість), — 5 565 027,91 грн (10 761 258,67 - 5 196 230,76).
Новий строк амортизації — 184 місяці (124 + 60).
Якщо підприємство застосовує прямолінійний метод амортизації, то починаючи з січня 2025 року нова місячна сума амортизації — 30 244,72 грн (5 565 027,91 : 184).
Правила амортизації ОЗ здебільшого змінюють під час річної інвентаризації. Тому таку зміну оформлюють протоколом інвентаризаційної комісії. Інший варіант оформлення — наказом керівника підприємства.
Якщо підприємство — платник податку на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в загальному порядку застосовуються «амортизаційні» різниці, згідно зі ст. 138 ПКУ.
Зверніть увагу, що пп. 138.3.3 ПКУ встановлює мінімально допустимі строки амортизації. Проте каже: якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовують строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ, встановлені у бухгалтерському обліку.
Таким чином, якщо внаслідок збільшення строку амортизації у бухгалтерському обліку цей строк перевищує наведений у пп. 138.3.3 ПКУ, такий строк збільшується і в податковому обліку. Правила нарахування у податковому обліку такі самі, як і в бухгалтерському: нарахування амортизації з урахуванням нового строку починається з січня 2025 року.