Нагадаємо, що вартісний критерій визначення основних засобів ще з 22 травня 2020 року становить 20 тис. грн. Його застосовують до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, й надалі амортизують у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. грн.
Але вести податковий облік ОЗ та рахувати податкову амортизацію мають лише ті платники податку на прибуток, які застосовують податкові різниці.
Обчислюючи об’єкт оподаткування податком на прибуток, фінансовий результат до оподаткування коригують на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (п. 138.1, 138.2 ПКУ).
Фінансовий результат до оподаткування збільшують:
- на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат до оподаткування зменшують:
- на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.
Групи ОЗ для потреб податкового обліку та мінімально допустимі строки їх амортизації
Відповідно до пп. 138.3.3 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації):
- група 1 — земельні ділянки (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
- група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом (мінімально допустимі строки корисного використання — 15 років);
- група 3 — будівлі (мінімально допустимі строки корисного використання — 20 років), споруди (мінімально допустимі строки корисного використання — 15 років), передавальні пристрої (мінімально допустимі строки корисного використання — 10 років);
- група 4 — машини та обладнання (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років),
- з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 20000 гривень (мінімально допустимі строки корисного використання — 2 роки);
- група 5 — транспортні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);
- група 6 — інструменти, прилади, інвентар, меблі (мінімально допустимі строки корисного використання — 4 роки);
- група 7 — тварини (мінімально допустимі строки корисного використання — 6 років);
- група 8 — багаторічні насадження (мінімально допустимі строки корисного використання — 10 років);
- група 9 — інші основні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання — 12 років);
- група 10 — бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
- група 11 — малоцінні необоротні матеріальні активи (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
- група 12 — тимчасові (нетитульні) споруди (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);
- група 13 — природні ресурси (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
- група 14 — інвентарна тара (мінімально допустимі строки корисного використання — 6 років);
- група 15 — предмети прокату (мінімально допустимі строки корисного використання — 5 років);
- група 16 — довгострокові біологічні активи (мінімально допустимі строки корисного використання — 7 років).
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовують з урахуванням такого.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку менші ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовують строки, встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовують строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, установлені у бухгалтерському обліку.
Приклад. Нарахування амортизації ОЗ
Підприємство придбало легковий автомобіль за 700000 грн. Керівник планує його використання протягом п’яти років.
Строк експлуатації підприємство встановлює у розпорядчому акті під час визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс).
Очікуваний строк корисного використання — 5 років.
Ліквідаційна вартість становить — 100000 грн
Мінімальний строк для транспортних засобів також 5 років (пп. 138.3.3 ПКУ). Тобто мінімальний строк експлуатації за ПКУ дорівнюється строку за нормами НП(С)БО 7.
За рік податкова та бухгалтерська амортизація становить: (700000 - 100000) : 5 років = 120 000 грн.
За місяць амортизація становитиме 10000 грн. За кожний квартал у додатку РІ потрібно буде зазначати 30000 грн. Тобто такий варіант амортизації не спричиниться до збільшення фінрезультату, бо обидві амортизації однакові.
Зазначення амортизації у додатку РІ
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, відображають у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток:
- у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації показують суму нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до ПСБО;
- у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації — суму розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.
Амортизація ОЗ, які не використовують через війну: позиція ДПСУ
Не підлягають податковій амортизації відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ основні засоби, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку (невиробничі), а також ті, що перебувають на консервації.
Консервація основних фондів підприємств — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення №1183 зі змінами та доповненнями).
Крім того, не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів (абзаци перший — п’ятий пп. 138.3.2 ПКУ).
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку.
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
Якщо основні засоби призначені для використання у госпдіяльності і нарахування амортизації на такі активи відповідно до правил бухгалтерського обліку протягом періоду тимчасового простою не припиняється, то такі основні засоби підлягають амортизації у податковому обліку.
Крім того, якщо основний засіб, призначений для використання у госпдіяльності платника податку, перебуває на тимчасово окупованій території або у районах проведення воєнних (бойових) дій та нарахування амортизації такого активу відповідно до правил бухгалтерського обліку не припиняється, то такий основний засіб може амортизуватися протягом такого періоду в податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ПКУ.
Водночас дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі — Перелік територій).
Перелік територій затверджено Наказом №309.