Для потреб оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший пункту 44.1 статті 44 ПКУ).
Для обчислення об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПКУ).
Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством (частина друга статті 3 Закону про бухоблік). Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування опрацювання даних на підставі первинних документів можна складати зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону про бухоблік).
Отже, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом №897, зі змінами та доповненнями (далі — Декларація), заповнюють на підставі первинних документів, складених відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.