Відповідно до пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізособа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація).
Водночас пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбиттям за місяцями звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі — додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначають ознаку доходу, наведену у розд. І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.
Згідно з Довідником ознак доходів у додатку 4ДФ до Розрахунку відображають:
- суму списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності — з ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 «Сума перерахованого податку» та 4а «Сума нарахованого податку», тобто проставляють «0»;
- інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, — з ознакою доходу «194».
З огляду на викладене, суму списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, юрособа-кредитор відображає у додатку 4ДФ до Розрахунку з ознакою доходу «107». При цьому фізособа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Водночас суму списаної на користь фізособи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2023 році — 1342,00 грн), відображають у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «194» як виплату інших доходів.