Зі звичайного життя ми знаємо, що бувають випадки, коли працівник не з’являється на роботу і його навіть звільняють за прогули, але потім він приносить листок непрацездатності. Саме тому, щоб уникнути трудових спорів, роботодавцям радили (і ми в тому числі), перш ніж звільнити, отримати від працівника пояснення (бажано письмове) його відсутності.
Запровадження е-лікарняних певним чином поклало край таким несподіванкам. Проте паперові листки непрацездатності й досі в обігу. А деякі регіони через бойові дії мають проблеми з Інтернетом і з бланками. МОЗ та ФСС про цю проблему добре знають.
Тож старі рекомендації залишаються. Але з урахуванням воєнних правил.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами і відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Тобто, якщо ви звільнили працівника за нез’явлення на роботу, а він вам подав листок непрацездатності на цей період, наказ про звільнення доведеться коригувати. І тут уже на розсуд роботодавця: або анулювати наказ, або внести до нього зміни (щодо дати звільнення, наприклад). Таке коригування роблять іншим наказом.
Відповідні коригування треба буде внести і до «зарплатного» звіту, якщо його вже подано. Якщо виправлення робитиметься до закінчення граничного строку подання звіту, це відбудеться у «Звітній новій» формі. Якщо ж після, — то в «Уточнюючій» формі.