З 1 січня 2023 року розмір мінімальної зарплати становить:
— у місячному розмірі — 6700 грн;
— у погодинному розмірі — 40,46 грн.
Зверніть увагу! мінімальна зарплата не змінюватиметься протягом усього 2023 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.
Унаслідок цього в оподаткуванні доходів фізосіб у І кварталі 2023 року слід врахувати нижченаведені правила.
Єдиний соцвнесок у 2023 році
Максимальна база для нарахування ЄСВ до закінчення 2023 р. — 100500 грн.
Тож, нараховуючи зарплату основному працівникові, який не є особою з інвалідністю, потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче ніж 1474 грн.
Що ж до максимальної суми ЄСВ, яку потрібно буде сплачувати весь 2023 рік, то вона становить 22110 грн.
Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110000 грн, то починаючи з жовтня за таких умов слід нараховувати ЄСВ у розмірі 22110 грн (100500 х 22%).
Нагадаємо! Згідно зі ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.
У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників — осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором із нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Податкова соцпільга у 2023 році
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається будь-якому платникові податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, у 2023 році її базовий розмір (100%) становитиме: 2684 грн х 50% = 1342 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2023 році цей поріг становитиме: 2684 грн х 1,4 = 3760 грн.
При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це — у таблиці 1.
Таблиця 1
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2023 році
| Категорії осіб, що можуть скористатися правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн** |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1342 | 3760 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1342 х кількість дітей | одному з батьків 3760 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 2013 х кількість дітей | 3760 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т. ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 2013 | 3760 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 2684 | 3760 |
Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надавати ПСП у 2023 році.
Приклад 1. ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 6700 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2023 р.?
Розмір військового збору: 6700,00 х 1,5% = 100,5 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника перевищує 3760,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 6700,00 х 18% = 1206,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 6700,00 - 100,5 - 1206,00 = 5393,5 грн.
Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2023 року становить 3000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 3000,00 х 1,5% = 45,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк зарплата працівника не перевищує 3760 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1342 грн.
ПДФО: (3000,00 - 1342) х 18% = 298,44 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 3000,00 - 45,00 - 298,44 = 2656,56 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2023 року не потрібно.
Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід — 8000,00 грн, що менше ніж 11280 грн (3760,00 грн х 3). Але, якщо мати скористалася цією пільгою, то батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується (він надається тільки одному з батьків).
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 4026 грн (по 1342 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 - 4026,00) х 18% = 715,32 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 - 120,00 - 715,32 = 7164,68 грн.
Зверніть увагу! Податківці контролюють правильність та правомірність застосування ПСП, зокрема, шляхом камеральних перевірок поданої єдиної звітності. І за потреби повідомляють про відмову в наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платникові податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, та податкового повідомлення — рішення. Про це йдеться у «ЗІР», і під платником податку в цьому випадку мається на увазі роботодавець. Адже саме йому надійде такий акт.
Відповідно до пп. 169.2.4 ПКУ, якщо фізособа порушує норми п. 169.2 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому відбулося таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП поновлюється.
Платник податку може поновити право на застосування ПСП, якщо подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відс. суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а в разі коли сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП поновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Порядок №4) затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).
Нормами Порядку №4 не передбачено відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку сум штрафних санкцій, які застосовуються до платника податку на доходи фізичних осіб у разі порушення ним норм застосування ПСП.
Отже, якщо роботодавець у поданому додатку 4ДФ до Розрахунку за звітний період зазначив ознаку ПСП, наданої платникові податку, який не мав права на її застосування, то треба відповідно скоригувати показники цього розрахунку та подати уточнюючий додаток 4ДФ до Розрахунку за цей період. Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводять за правилами, встановленими п. 10 розд. V Порядку №4.
Згідно з п. 10 розд. V Порядку, для вилучення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації треба повторити всі графи такого рядка і у гр. 10 проставити «1» — на вилучення рядка; для введення нового або пропущеного рядка — повністю заповнити всі його графи й у графі 10 проставити «0» — на введення рядка.
Так, в уточнюючому додатку 4ДФ до Розрахунку зазначають два рядки: рядок, який підлягає вилученню з попереднього розрахунку (у гр. 9 такого рядка у попередньому додатку 4ДФ до Розрахунку відображалась ознака неправомірно наданої ПСП), та новий рядок, який підлягає введенню.
У новому рядку у гр. 3а та гр. 3 фіксують суми нарахованого та виплаченого доходу (дорівнюють сумам, відображеним у цих самих графах рядка на вилучення), у гр. 4а — суму правильно нарахованого податку на доходи фізичних осіб (без застосування податкової соціальної пільги), у гр. 4 — суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб (дорівнює сумі, відображеної у гр. 4 рядка на вилучення), у гр. 5а та 5 — суми нарахованого та перерахованого військового збору (дорівнюють сумам, відображеним у цих самих графах рядка на вилучення), у гр. 6 — ознаку доходу «101», у гр. 9 — прочерк, у гр. 10 — проставляють «0» (ознака рядка на введення).
Суму утриманої недоплати, перерахована до бюджету, відображають у додатку 4ДФ до Розрахунку за звітний період, в якому це перерахування фактично відбулося.
Подарунки фізособам
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки у 2023 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 1675 грн (25% від 6700 грн).
Якщо вартість подарунків більша, то слід буде оподатковувати лише суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору таку базу визначати не потрібно. Військовий збір утримуватимуть з оподатковуваної ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізособи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
- суми за навчання сплачено на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
- розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожний місяць навчання.
Отже, у 2023 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 20100,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк йдеться про негрошовий дохід, — із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2022 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2023 році становитиме вже 3760,00 грн.
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2023 року спричинилося до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 2).
Таблиця 2
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2023 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2023 році |
| Україна | Не більше ніж 670,00 грн* |
| Закордон | Не більше ніж 80 євро** |
| * Не більше ніж 0,1 МЗП на 1 січня 2023 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|
Під час перевірки ДПС установила заниження ПДФО за минулі періоди та вручила ППР: що з додатком 4ДФ?
Відповідно до пп. 20.1.43 ПКУ посадові особи органів державної податкової служби мають право, зокрема, проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних зі своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою всіх передбачених ПКУ податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Результати перевірок, під час яких виявлено порушення, оформлюють актом (ст. 86 ПКУ).
На підставі пп. 58.1 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платникові податків податкове повідомлення-рішення (далі — ППР).
Наказом Мінфіну №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку Розрахунок подають окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям за місяцями звітного кварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подають.
Розрахунок подають лише у разі нарахування сум зазначених доходів платникові податку протягом звітного періоду. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.
Пунктом 4 розд. IV Порядку №4 передбачено, що рядок 06 розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі — додаток 4ДФ) до Розрахунку заповнюють таким чином:
- у графах 3 та 3а відображають (за звітний період місяць) суму нарахованого та виплаченого доходу з урахуванням донарахованої суми;
- у графах 4 та 4а відображають суму податку на доходи фізичних осіб з урахуванням суми недоплати/переплати за звітний період.
Таким чином, якщо під час документальної перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за минулий період та вручено ППР, то результати такої перевірки відображають податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку в тому місяці звітного кварталу, в якому узгоджено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.
Таку відповідь ДПСУ розмістила у «ЗІР».