Нагадаємо: Закон України від 21.09.2022 №2623-ІХ набрав чинності з 15.10.2022. Він мав на меті спростити забезпечення потреби у робочій силі, яка може бути задоволена за рахунок застосування праці іноземців та осіб без громадянства, забезпечити рівні умови праці для громадян України та іноземців.
Було внесено низку ключових змін щодо працевлаштування нерезидентів на підприємства, зокрема зміни до норм щодо видачі дозволів нерезидентам для працевлаштування.
Як наслідок, 24 січня 2023 року Постановою №68 уряд затвердив технічний опис та зразок бланка, форми заяв для отримання, внесення змін і продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Увага!
Постановою №68 (чинна з 28.01.2023) затверджено:
— технічний опис бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 1 до Постанови №68);
— зразок бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 2 до Постанови №68);
— форму заяви про отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 3 до Постанови №68);
— форму заяви про внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 4 до Постанови №68);
— форму заяви про продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 5 до Постанови №68).
Постановою №68 також установлено, що:
1) під час воєнного стану резиденти «Дія.Сіті» можуть отримувати роботи (послуги), які виконуються (надаються) гіг-спеціалістами з числа іноземців та осіб без громадянства за гіг-контрактами, без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;
2) старі дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, видані до набрання чинності цією Постановою, є чинними протягом строку, на який їх видано;
3) не використані міжрегіональними та регіональними центрами зайнятості Державної служби зайнятості бланки дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, надруковані до набрання чинності цією Постановою, теж є дійсними. А отже, можуть бути використані за призначенням.
Тож перехідні моменти цього разу автори нормативного документа врахували. А це означає, що працевлаштування осіб, які не мають українського громадянства, і далі має відбуватися без проблем.
Проте, щоб оформити потрібні документи швидко, треба до цього приготуватися.
Зробимо короткий огляд останніх правил щодо працевлаштування нерезидентів в частині дозволів (їх отримання, продовження, внесення змін).
Кому не потрібен дозвіл, щоб працювати?
Без дозволу здійснюється працевлаштування:
1) іноземців та осіб без громадянства, які постійно мешкають в Україні;
2) іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
4-1) осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
12) інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Водночас тепер є ще одна — нова — категорія осіб, яким потрібен дозвіл для працевлаштування. Це — іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти й у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, мають намір провадити трудову діяльність в Україні.
Хто і коли подає документи на отримання дозволу?
Тут роки йдуть, правила змінюються. Проте незмінним залишається одне:
— документи на отримання дозволу подає роботодавець;
— дозвіл треба отримати до початку трудових відносин з іноземцем.
Раніше дозвіл на працевлаштування нерезидента був необхідний на кожну посаду. А тепер дозвіл отримується не на посаду, а для працевлаштування в одного роботодавця. І такий нерезидент може працювати за одним дозволом в одного роботодавця і за основним місцем роботи із сумісництвом одночасно.
Це випливає з абзацу 1 ч. 2 ст. 42 Закону про зайнятість. Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу кожним роботодавцем.
Щодо внутрішнього сумісництва, то праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи (абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону про зайнятість).
Тобто дозвіл на застосування праці іноземців, які працюють за зовнішнім сумісництвом, повинен отримувати кожен роботодавець окремо. Якщо ж ідеться про внутрішнє сумісництво, то іноземець має право працювати без додаткового дозволу за умови, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.
Які документи треба подати для отримання дозволу?
Перелік документів, які має подати роботодавець до центру зайнятості для отримання або продовження дозволу на працевлаштування іноземців, майже не змінився (ст. 42-2 Закону про зайнятість).
Нині це:
1) заява;
2) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (втім, тут є декілька винятків);
3) кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 см;
4) проєкт трудового договору (контракту) або гіг-контракту, засвідчений роботодавцем;
5) або копія зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, спрямованих іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг), та копія документа, що підтверджує наявність трудових відносин іноземного працівника з іноземним роботодавцем, який його відрядив (для відряджених іноземних працівників);
6) або копія рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця чи особи без громадянства на роботу в Україну з визначенням строку його роботи та копія трудового договору (контракту), укладеного українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства (для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв);
7) копія документа, який підтверджує статус біженця;
8) копія документа, який підтверджує статус особи без громадянства;
9) копія наказу закладу вищої освіти України про зарахування та встановлення періодів навчання; письмова згода закладу вищої освіти України (у довільній формі) щодо працевлаштування іноземного студента та зобов’язання такого закладу повідомити про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу; копія посвідки на тимчасове проживання; копія документа про вищу освіту, засвідчена в установленому порядку, — це для іноземних студентів, які бажають працювати в Україні.
До цього переліку роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.
Як подають документи на дозвіл?
Заяву та документи для отримання дозволу подає до територіального органу у сфері зайнятості особисто роботодавець або його уповноважена особа у паперовій чи електронній формі в один із таких способів:
— особисто під час прийняття посадовими особами суб’єктів звернення;
— шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладеного;
Зауважимо!
Територіальний орган у сфері зайнятості самостійно отримує інформацію:
— з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про статус роботодавця як юридичної особи або фізичної особи — підприємця;
— про наявність у роботодавця статусу резидента «Дія.Сіті»;
— про безпосередню участь іноземця у відсічі та стримуванні збройної агресії РФ проти України — від центрального органу, що реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері.
— через електронний кабінет роботодавця на офіційному вебсайті територіального органу у сфері зайнятості або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;
— через центр надання адміністративних послуг;
— через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у т. ч. через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).
Максимальний строк дії дозволу
Строк дії дозволу залежить від категорії, до якої належить іноземець.
Так, для відряджених або переведених в Україну працівників максимальний строк дії трудового договору становить 3 роки.
Для працюючих іноземних студентів — 1 рік.
А для звичайного випадку працевлаштування іноземця максимальний строк дії дозволу становить 2 роки (ст. 42-3 Закону про зайнятість).
Нові розміри плати за видачу або продовження дії дозволу
У ст. 42-4 Закону про зайнятість передбачено норми щодо плати за видачу або продовження дії дозволу. Плату за видачу дозволу диференціювали залежно від строку його дії (дивіться у таблиці).
Таблиця
Розміри плату за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні
| № з/п | Строк дії чи продовження дозволу | Оплата, грн |
| 1 | від 2 до 3 років | 10 прожиткових мінімумів (у 2023 році — 26840,00) |
| 2 | від 1 до 2 років | 8 прожиткових мінімумів (у 2023 році — 21472,00) |
| 3 | від 6 місяців до 1 року | 5 прожиткових мінімумів (у 2023 році — 13420,00) |
| 4 | до 6 місяців | 3 прожиткові мінімуми (у 2023 році — 8052,00 грн) |
| * Прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавець подав документи для отримання дозволу. У 2023 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн. | ||
Розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на один прожитковий мінімум від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк.
Також додано, що розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на один прожитковий мінімум від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк.
Статтю 42-4 Закону про зайнятість доповнено також нормою, що в разі прийняття територіальним органом у сфері зайнятості рішення про відмову у видачі або у продовженні дії дозволу кошти, сплачені роботодавцем за видачу або продовження дії дозволу, повертаються шляхом їх перерахування на рахунок роботодавця не пізніше 10 робочих днів з дня прийняття рішення.
Розмір зарплати іноземців вже не заважає!
У чинній редакції ст. 42-1 Закону про зайнятість уже немає вимог до розміру зарплати іноземців та осіб без громадянства (5 МЗП, 10 МЗП), які могли б завадити отриманню дозволу на їх працевлаштування.
Тобто тепер іноземців у питанні оплати праці дорівняли до громадян України. Щодо розміру оплати їхньої праці має бути дотримано норми трудового законодавства про виплату мінімальної заробітної плати за виконану норму праці.
Спеціальні правила для росіян та білорусів
Згідно з частиною першою ст. 42 Закону про зайнятість, видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами СБУ!
Також, згідно з частиною четвертою ст. 3 Закону про зайнятість, не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою та іншою діяльністю в Україні іноземці й особи без громадянства, включені до переліку осіб, які пов’язані із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, а також іноземці й особи без громадянства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону про санкції.
Нормативна база
- Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 №5067‑VI «Про зайнятість населення».
- Закон про санкції — Закон України від 14.08.2014 №1644-VII «Про санкції».
- Закон №2623 — Закон України від 21.09.2022 №2623-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
- Постанова №68 — Постанова КМУ від 24.01.2023 №68 «Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні».