Як на це питання дивиться податкова?
В ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2018 №3568/ІПК/26-15-14-08-28 зазначено: «…Первинним документом, на підставі якого в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням установлених законодавством вимог.
Стосовно питання відображення в обліку товарів за номенклатурою, затвердженою на підприємстві ТОВ «…», слід зазначити, що номенклатура імпортованого товару, яка використовується на підприємстві, повинна відповідати відомостям, зазначеним у митній декларації».
У листі ГУ ДФС у м. Києві від 31.03.2017 №6964/10/26-15-14-05-04-22 читаємо: «...Для оприбуткування імпортованого товару слід застосовувати інформацію, наведену у ВМД».
На запитання в ЗІР (101.16): «Який опис (номенклатуру) товарів/послуг необхідно зазначити продавцю у графі 2 податкової накладної при реалізації раніше придбаних ним товарів/послуг (у тому числі ввезених на митну територію України чи підакцизних товарів)?» — податкова відповідає: «На всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем».
Тобто з цих консультацій податкової випливає, що змінювати назву товару не можна. Яким отримали, такий і віддаємо.
Щоправда, достатніх аргументів для такого погляду податкова у консультаціях не наводить.
Інша консультація податкової
ІПК ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.06.2017 №629/ІПК/04-36-12-01-16: «...Можливість об’єднання в однорідні групи товарів із різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних або однорідних, знаходиться в компетенції підприємства та повинно бути визначено відповідним наказом про його облікову політику.
При цьому слід врахувати, що таку однорідність можна створювати, якщо зміна назви товару не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД.
Одночасно слід зазначити, що порушене у листі ТОВ «...» питання, а саме: правомірності відображення в обліку товарів українського походження, які мають ознаки однорідних та ідентичних, мають однаковий код УКТ ЗЕД та ДСТУ, але найменування яких відрізняється, по одному найменуванню та однорідній групі, за своїм змістом не належить до компетенції ДФС».
На жаль, спершу податкова зазначила, що питання об’єднання товару в однорідні групи належить до компетенції підприємства, але далі наголосила, що питання можливості перейменування не належить до компетенції податкової. Хоча це, по суті, подібні питання. Якщо замість обліку товарів за найменуванням можливим є облік за однорідною групою, яка матиме певне найменування, то це означає, що товари, по суті, можна перейменовувати. Тобто перейменовувати їх на назву групи. Назва групи і буде новим найменуванням товару, отриманим унаслідок перейменування.
Обґрунтування податкової містить умовно два блоки аргументів.
Перший: відповідно до пп. 14.1.80 ПКУ, ідентичні товари (роботи, послуги) — товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.
При цьому під ідентичними розуміють товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як:
— фізичні характеристики;
— якість та репутація на ринку;
— країна виробництва (походження);
— виробник.
Тобто якщо товари мають різне найменування, але по суті однакові характеристики, то це ідентичні товари.
Другий: вимогами п. 7 НП(С)БО 9 встановлено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Відповідно до п. 16 НП(С)БО 9 під час відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншого вибуття вони оцінюються за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Підприємство самостійно на основі НП(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням із власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік).
Так, розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, методи оцінки вибуття запасів, періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів, порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат тощо (пп. 2.1 Методрекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 №635).
Тобто, встановивши обліковою політикою як одиницю бухобліку пального однорідну групу і назвавши її так, як підприємству потрібно (приміром, за назвою відповідного техрегламенту), підприємство фактично змінить назву товару на таку, яка йому потрібна.
Наша думка
Вище ми навели необґрунтовані висновки податкової про необхідність зазначати одну назву товару на всіх етапах постачання товару.
Потім назвали ще одну консультацію податкової, з якої випливає принципова можливість зміни назви товару через облік товару за однорідними групами. Щоправда, такий варіант дещо складний у використанні.
Але фактично маємо досить просте рішення. Воно полягає в тому, що в чинному законодавстві немає заборони на зміну найменування товару. Немає також встановленої законом процедури, яким чином оформляти таку зміну.
Тож очевидно, що якщо підприємство отримало пальне, яке має певне найменування в митній декларації, але за своїми характеристиками відповідає показникам установленого техрегламенту, то ніщо не забороняє підприємству перейменувати цей товар згідно з вимогами такого техрегламенту. Звісно, що при цьому не має змінюватися код УКТ ЗЕД, який зазначається в ПН.
Оформити таку зміну можна, приміром, наказом керівника підприємства під час оприбуткування пального.
«ДК» консультував
...аби уникнути спорів із контролюючими органами, радимо створити розпорядчий документ (наприклад, наказ у вигляді таблиці відповідності найменувань товару як додаток до наказу про облікову політику), в якому можна відобразити та об’єднати в однорідні групи отримані від постачальників товари з різними найменуваннями.
Цей документ, затверджений керівником підприємства, і буде підставою для присвоєння власних найменувань товарам, придбаним у постачальника (про що також варто видавати за кожним таким перейменуванням окремий документ — не обов’язково наказ, бо він на підприємстві вже буде, а бухгалтерську довідку, акт тощо), та підтверджуватиме відповідність товару, найменування якого вказано у прибуткових документах від постачальників, та найменування, зазначене у видаткових документах.
https://consulting.dtkt.ua/accounting/primary-documents/6646
Але майте на увазі, що податкова може думати інакше, що може спричинити непорозуміння. Тож для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.