Закон №2801 опубліковано в «Голосі України» 31.12.2022. Повністю він набирає чинності з 31.12.2023 (крім окремих положень).
Але попри те, що до початку дії багатьох змін у нас ще є майже рік, до них варто підготуватися!
Почнімо з тих змін, які вже набрали чинності.
Так, умови щодо віддаленої ідентифікації осіб набрали чинності з 01.01.2023 (ідеться про зміни, внесені до ст. 22 Закону №2155). Для цього, зокрема, користувачам банківських послуг пропонується надати скан-копії окремих документів (для підприємницьких рахунків), чим уже скористалися багато суб’єктів підприємницької діяльності.
Також додамо, що з 01.01.2023 тимчасово, до взаємного визнання між Україною та ЄС електронних довірчих послуг, як виняток із положень ч. 1 ст. 38 Закону №2155, в Україні визнаються:
1) результати надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, що надаються кваліфікованими надавачами, відомості про яких та про довірчі послуги, що їх вони надають, внесені до Довірчого списку держави — члена ЄС або держави — члена Європейської асоціації вільної торгівлі (далі — європейські кваліфіковані надавачі);
2) статус європейських кваліфікованих надавачів, який прирівнюється до статусу кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг згідно із Законом №2155;
3) статус засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що використовуються європейськими кваліфікованими надавачами під час надання електронних довірчих послуг та внесені до списку сертифікованих засобів, який веде Європейська комісія відповідно до статті 31 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №910/2014 від 23.07.2014. Він прирівнюється до статусу засобів КЕП чи печатки відповідно до Закону №2155.
Україна також визнає Перелік довірчих списків держав — членів ЄС, інформацію про які публікує Європейська Комісія. Отже, передумови для використання електронних підписів під час укладення угод із нерезидентами та під час інших електронних послуг в Україні вже створено! Але наскільки широко можна вже тепер використовувати електронний документообіг у ЗЕД? Тут потрібен окремий коментар від Мін’юсту. Адже остаточного завершення процедури переходу до такого взаємного визнання е-підписів та інших е-послуг варто чекати вже 2024 року.
А тепер поговоримо про зміни, які почнуть діяти з 31 грудня 2023 року.
Паспорти-картки з електронним підписом
Закон запроваджує можливість використання електронного підпису (КЕП) для тих, хто отримує паспорти (ID-картки). Відповідні зміни внесено до ч. 1 ст. 32 ЦКУ.
Унаслідок цього навіть фізособа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа), яка має право самостійно (без згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальників) розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами, бути учасником (засновником) юрособи, самостійно укладати договори банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися коштами на ньому, тепер, за новим Законом №2801, може ще й самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
Звісно, таке право надається і старшим фізособам, які отримують паспорти у вигляді картки.
Утім, це має бути втілено шляхом внесення засобів кваліфікованого електронного підпису до безконтактного електронного носія у паспорт громадянина України, який досяг 14-річного віку. Відповідний порядок затверджено Постановою №869. І зміни щодо особливості надання та одержання кваліфікованих електронних довірчих послуг особами від 14 до 18 років мають бути внесені протягом 2023 року, але діятимуть лише з 31.12.2023 (з дати набрання чинності Законом №2801).
Нагадаємо!
З 2024 року дані Єдиного демографічного реєстру використовуватимуться для верифікації персональних даних фізосіб у багатьох сферах та з різною метою (нова ч. 5 ст. 11 Закону про ЄДДР). Тобто йдеться про збір та перевірку достовірності інформації не лише для призначення, нарахування та/або здійснення різних видів виплат, виявлення невідповідності даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, а й:
за електронними запитами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юросіб, ФОПів, самозайнятих осіб з метою перевірки чи використання відомостей про осіб, які звертаються до них;
за електронними запитами суб’єктів первинного фінмоніторингу щодо належної перевірки клієнтів.
Щодо застосування УЕП та КЕП
Нагадаємо, що в Україні реалізується експериментальний проєкт щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів (УЕП) і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів — ідеться про Постанову №193.
Завдяки цьому експерименту:
1) до кінця 2021 року практично всі державні органи, які надають електронні послуги, перейшли на використання виключно КЕП (для них використання КЕП є обов’язковим за Законом №2155);
2) у березні 2022 року мав завершитись експериментальний проєкт, що прирівнював удосконалений електронний підпис (УЕП), який базується на кваліфікованому сертифікаті, до кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Але його було продовжено спочатку до 31.05.2022, а потім постановою КМУ від 24.05.2022 №617 можливість використання УЕП було продовжено на період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування;
3) поряд із токенами набувають поширення такі захищені носії для зберігання електронного підпису, як «хмарні сховища» (CloudKey), SmartID (впроваджується у банківській системі) чи смарт-картки.
Законом №2801 продовжено використання з 31.12.2023 поряд із КЕП також і УЕП — як для електронної взаємодії (підписання документів, отримання державних та інших послуг), так і для електронної ідентифікації та автентифікації (для чого достатньо наявності особистого ключа електронного підпису на звичайному файловому носії, наприклад на флешці).
Водночас узаконюється електронна печатка, яку можуть використовувати як ЮО, так і ФОПи. При цьому, як і раніше, використання печаток в Україні не є обов’язковим. Але, позаяк печатки все ще використовуються в Україні, в т. ч. й ФОПами, електронна печатка створюватиметься надавачами довірчих послуг для засвідчення електронних підписів і для КЕП, і для УЕП. КМУ має встановлювати вимоги до форматів УЕП та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг (ст. 17-1 Закону №2155).
Отже, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, а для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа — електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Увага!
З 31 грудня 2023 року суб’єкти електронного документообігу використовуватимуть електронні підписи та електронні печатки у випадках, установлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб’єктами. Щоправда, вимог до оформлення такої домовленості Закон №2155 не містить.
Крім того, електронні підписи (КЕП та УЕП) планується використовувати і для доступу до різних державних реєстрів, зокрема:
1) до Реєстру речових прав. Для фізичних та юридичних осіб інформація щодо об’єкта нерухомого майна та суб’єкта речового права надаватиметься в електронній формі через офіційний вебсайт Мін’юсту, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням як КЕП, так і УЕП (ч. 2 ст. 32 Закону №1952);
2) до ЄДР (Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань).
Інші засоби електронної ідентифікації (крім КЕП та УЕП)
До сказаного вище додамо, що поряд із КЕП та УЕП уможливиться застосування інших засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри. Адже з 31 грудня під терміном «засіб електронної ідентифікації» розуміють матеріальний та/або нематеріальний об’єкт, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи в інформаційно-комунікаційних системах.
Наприклад, добре нам відомий BankID — це коли ідентифікація особи відбувається за допомогою даних з українського банку, де така особа обслуговується, під час ідентифікації на порталі «Дія».
А Законом №2801 пропонується з подібною метою використовувати різні інформаційні та інформаційно-комунікаційні системи, володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування, інші юрособи публічного права.
Таке використання має бути доступне під час надання всіх видів державних та інших послуг у сферах інтелектуальної власності, під час надання нотаріальних послуг, у земельних відносинах, у сфері ЗЕД, ветеринарної медицини, держконтролю (нагляду), рослинництві, тваринництві, містобудуванні тощо.
До речі, повертаючись до «Дії», також згадаємо про те, що отримати КЕП, УЕП або інші довірчі послуги можна не лише особисто, а й віддалено (без особистої присутності особи), з одночасним використанням засобу електронної ідентифікації, що має високий або середній рівень довіри, раніше виданого фізособі, фізособі-підприємцю чи уповноваженому представникові юрособи за особистої присутності, та багатофакторної автентифікації (ч. 2 ст. 22 Закону №2155).
Коротко нагадаємо, що на сьогодні всі, хто використовує мобільний застосунок «Дія» на мобільних телефонах, добре знайомі з послугою з отримання «Дія.Підпис». Зокрема, для забезпечення можливості здійснення віддаленої ідентифікації фізосіб для безоплатного отримання ними кваліфікованих електронних довірчих послуг було прийнято Постанову №785. Завдяки їй отримати е-підпис від «Дії» можна навіть за допомогою мобільного телефону.
Так, під час формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису може використовуватися, зокрема, процедура розпізнавання обличчя особи шляхом порівняння фотозображення особи, створеного нею за допомогою мобільного застосунку «Дія», з відцифрованим образом обличчя з Єдиного державного демографічного реєстру (з фото закордонного біометричного паспорта).
Завдяки Закону №2801 вже на законодавчому рівні встановлено можливість використання подібних способів/процедур ідентифікації особи, яка звернулася за отриманням КЕП чи УЕП віддалено (без особистої присутності у надавача довірчих послуг).
Що це дає?
Як сказано у пояснювальній записці ініціаторів Закону №2801, це прискорить початок активного використання та подальший розвиток технологій електронної ідентифікації за паспортом громадянина України у формі картки, в яку імплантовано безконтактний електронний носій (CardID), мобільного електронного підпису (MobileID), банківської електронної ідентифікації (BankID), електронної ідентифікації за допомогою мобільного застосунку в смартфоні або планшеті (SmartID).
Довірчі послуги нерезидентів, псевдоніми та недійсні правочини
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2155 (у новій редакції) з 31 грудня регулюються:
— вільний обіг послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг в Україні, зокрема, й особами, які є нерезидентами України, у разі визнання таких послуг згідно з вимогами цього Закону;
— забезпечення доступності та можливостей використання послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг для осіб з інвалідністю нарівні з іншими фізособами;
— відповідність вимог до електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг національним, європейським та міжнародним стандартам.
Сподіваємося, що завдяки запровадженим додатковим вимогами та стандартам у сфері надання довірчих послуг та використання електронних підписів/електронної печатки з 2024 можна буде укладати й договори з нерезидентами із застосуванням електронного підпису обох сторін ЗЕД-контракту та обмінюватись іншими електронними документами.
Також Законом №2801 врегульовано можливість використання псевдонімів під час отримання послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (як це врегульовано Регламентом (ЄС) №910/2014).
Про що йдеться? Фізособи під час отримання довірчих послуг та надалі для здійснення електронної ідентифікації можуть замість прізвища та власного імені використовувати псевдонім. Тобто вигадане ім’я.
Але однаково у такому разі надавачі довірчих послуг, створюючи електроннтй підпис (КЕП та, можливо, й УЕП), будуть зобов’язані ідентифікувати особу, яка має намір використати псевдонім. Тобто не знатимуть справжнього імені лише інші особи, з якими такий анонім укладатиме угоди.
При цьому псевдонім зазначатимуться і в сертифікаті електронного підпису — проте лише за умови його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису (ст. 4-1 Закону №2155).
Як і раніше, правочин, вчинений в електронній формі, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо під час його вчинення використовувався кваліфікований електронний підпис чи печатка, кваліфікований сертифікат якого (якої) не містить відомостей, передбачених у Переліку, або містить недостовірні відомості. Причому наразі перелік обов’язкових вимог до кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, визначений ч. 2 ст. 23 Закону №2155, є вичерпним (ч. 3, 7 ст. 23 Закону №2155).
Водночас електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, і має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов’язана (ч. 7 ст. 17 Закону №2155).
Нормативна база
- Закон №2155 — Закон України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
- Закон №2801 — Закон України від 01.12.2022 №2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації».
- Закон про ЄДДР — Закон України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
- Постанова №193 — Постанова КМУ від 03.03.2020 №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».
- Постанова №785 — Постанова КМУ від 02.09.2020 №785 «Про реалізацію експериментального проекту щодо використання віддаленого кваліфікованого електронного підпису»
- Постанова №869 — Постанова КМУ від 30.11.2016 №869 «Про затвердження Порядку внесення засобів кваліфікованого електронного підпису до безконтактного електронного носія, що міститься в паспорті громадянина України, та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг з використанням паспорта громадянина України з імплантованим безконтактним електронним носієм».