• Посилання скопійовано

Відомості про бенефіціарів: що перевірятиме Мін’юст

Хоча строк подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності продовжено, якщо інформацію вже подано, вона має бути правильна, а в разі змін її треба уточнювати. Інакше штрафів не уникнути.

З 2022 року законодавство у сфері подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника (далі — КБВ) зазнало численних змін. Останні з них — нові строки подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, встановлені Законом №2571. А тепер маємо і порядок застосування штрафів за неподання змін щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, які містяться в ЄДР.

Нові строки подання даних щодо КБВ

Нагадаємо, що спочатку всі юрособи, які були зареєстровані до 28.04.2020 (дата набрання чинності Законом про фінмоніторинг), повинні були подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності до 11.07.2022.

Увага! Щорічне підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до ст. 17-1 Закону про держреєстрацію скасовано, а цю норму із Закону вилучено.

Утім, повномасштабне вторгнення рф на територію Україну змусило змінити ці строки — наразі строк подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності прив’язано до нормативних документів, якими має бути затверджено два документи:

1) положення про форму та зміст структури власності;

2) методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

І такий строк подання обчислюється 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

А обов’язок подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника вже стосується юросіб, зареєстрованих до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджено положення про форму та зміст структури власності і методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

Проте є юрособи, яких це не стосується. Зокрема, йдеться про:

1) юросіб, які подали відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності;

2) осіб, зазначених у ч. 8 ст. 5-1 Закону про фінмоніторинг, яких Закон не зобов’язує подавати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.

Особи з ч. 8 ст. 5-1 Закону про фінмоніторинг:

— політичні партії, структурні утворення політичних партій;

— професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань;

— творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок;

— організації роботодавців, їх об’єднання;

— адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату;

— державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, державні та комунальні підприємства, установи, організації;

— публічні компанії (юридичні особи, створені у формі ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується відповідно до Порядку №602);

— торгово-промислові палати;

— державні пенсійні фонди;

— житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільгоспкооперативи, сільгоспкооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи зі статусом юрособи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

Станом на дату публікування цієї статті маємо лише Методологію визначення юрособою КБВ — про це ми написали в «ДК» №41/2023.

А ось щодо Положення про форму та структуру власності, затвердженого Наказом №163, то 1 серпня 2023 року Мінфін оприлюднив для обговорення проєкт, яким пропонує внести зміни до цього Наказу, на які ми досі очікуємо.

Отже, потрібна нормативна база ще не готова.

Але доки очікуються нормативні акти, прийняття яких вплине на обчислення граничного строку подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, Мін’юст уже готується перевіряти інформацію, яка була подана!

Та застосувати штрафні санкції за надану недостовірну інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (а далі — і за неподання (несвоєчасне подання) інформації про кінцевого бенефіціарного власника держреєстратору). Ці штрафи застосовуватимуть і в разі, якщо інформація про кінцевого бенефіціарного власника змінилася, а юрособа про це держреєстратора не повідомила. Отже, ті, хто не тягнув до останнього і вже інформацію про кінцевого бенефіціарного власника подав, будьте уважними та обережними!

Хто складатиме протоколи та за які порушення

Право складати протокол та притягувати до фінансової відповідальності можуть посадові особи Мін’юсту (у т. ч. держреєстратори ЄДР, які є посадовими особами Мін’юсту) у разі виявлення порушень, зокрема:

1) за результатом здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації (відповідно до Порядку №990);

2) на підставі повідомлення держреєстратора згідно з Порядком №359/5;

3) за результатом перевірки інформації, наданої юрособою, стосовно пояснень та документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юрособи (відповідно до Порядку №3265/5).

Зверніть увагу!

Позаяк нині строк подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності продовжено до припинення/скасування воєнного стану та 90 днів після цього, то наразі жодних перевірок та штрафних санкцій саме за неподання та/або несвоєчасне подання такої інформації не буде.

Отже, в цій статті нас цікавить саме остання, третя підстава.

Протокол не пізніше трьох робочих днів з дня його складення надсилається особі, щодо якої складено протокол, або її представнику в один із таких способів:

— вручення під підпис;

— через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;

— на адресу електронної пошти, яка зазначена в ЄДР або підтверджується іншими доказами;

— рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання/перебування) відповідної особи.

У разі вчинення особою двох або більше порушень протокол складається щодо кожного порушення окремо.

Посадові особи Міністерства юстиції України розглядають справу протягом двох місяців з дня, коли особа, щодо якої складено протокол, вважається повідомленою.

За результатами розгляду справи виноситься або постанова про накладення штрафу, або постанова про закриття справи, кожна з яких набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена лише до суду (адміністративного оскарження не передбачено).

Строк для звернення до суду визначається (у нашому випадку) ст. 122 КАСУ та становить 6 місяців з дня вручення (п. 9 Порядку №3258/5) постанови про притягнення до відповідальності.

Якщо особа, щодо якої складено постанову про накладення штрафу, погоджується з аргументами та не бажає оскаржувати її, вона повинна сплатити штраф протягом 10 календарних днів з дня прийняття постанови.

Увага!

Сплата штрафу не звільняє від обов’язку подання до ЄДР достовірної інформації про кінцевого бенефіціарного власника (або про його відсутність) та структуру власності.

А як держреєстратор дізнається про недостовірність інформації?

Перша перевірка інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності розпочинається протягом 10 робочих днів з дня отримання цих документів від юрособи.

Для перевірки вже поданої інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності держреєстратор використовує всі відкриті автоматизовані інформаційні і довідкові системи, реєстри, бази та банки даних, держателем (адміністратором) яких є держоргани або органи місцевого самоврядування, а також відповідні органи іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій, а також ті, до яких державний реєстратор має доступ.

Водночас держреєстратор може надсилати запити (вимоги) надати відповідну інформацію щодо КБВ або структури власності (саме ці питання перебувають у компетенції держреєстратора) юрособі, а остання має надати всю запитану інформацію та/або документи протягом 7 робочих днів з дня отримання вимоги.

Крім того, Законом №2571 суб’єкта первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ) зобов’язано повідомляти держреєстратора про виявлення розбіжностей між отриманими ним унаслідок належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності клієнта протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей (п. 8-1 ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг).

Відповідного права на перевірку держреєстратори набули з 01.12.2023 (наказ Мін’юсту 12.07.2023 №2542/5). Порядок №2542/5 мав запрацювати з 1 жовтня. Але в останню мить Мінʼюст передумав та переніс дату набрання чинності з 1 жовтня на 1 грудня. А потім передумав ще раз і наказом від 29.11.2023 №4101/5 переніс цю дату ще на чотири місяці — на 01.04.2024. Проте перші «ластівки» вже полетіли. Наприклад, Південне регіональне управління Мін’юсту наголошує, що СПФМ повинні повідомляти держреєстраторів про недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юрособи та підтверджувати зазначені відомості.

Відповідальність та штрафи

З 1 жовтня суб’єкти первинного фінмоніторингу повинні повідомляти держреєстраторів про недостовірність інформації про КБВ або структуру власності юрособи та підтверджувати зазначені відомості. <...>

У разі виявлення порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, зокрема, за результатом здійснення перевірки інформації, наданої юридичною особою, проведеної відповідно до Порядку [№990], та повідомлення державного реєстратора складається протокол посадовими особами Мін’юсту відповідно до покладених на них повноважень.

<...> Штраф за порушення може бути накладено протягом одного року з дня виявлення порушення, але не пізніше трьох років з дня його вчинення.

Притягнення до відповідальності не звільняє особу від обов’язку подання до ЄДР достовірної інформації про КБВ юрособи або про його відсутність та структуру власності.

https://www.just-dnipro.gov.ua/?view=viewnews&page_id=4815

Штраф за недостовірну інформацію про КБВ

Щодо розміру штрафів, то Законом №2571 у новій редакції викладено ч. 4 ст. 35 Закону про держреєстрацію, якою передбачається, зокрема, застосування штрафу до юрособи у розмірі від 17 000 грн до 340 000 грн у разі внесення до документів, що подаються для державної реєстрації юрособи, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність.

Такий самий розмір штрафу застосовується у разі ненадання юрособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юрособи.

Тобто під штраф за недостовірну інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності можуть потрапити як самі юрособи, так і їх власники (або особи, які мають вирішальний вплив на діяльність юрособи), якщо вони не надали потрібної інформації на запит такої юрособи.

Притягнення осіб до відповідальності за порушення здійснюється відповідно до Порядку №3258/5 (чинний з 07.11.2023).

Висновки

Юрособи, які вже подали чи подадуть до 01.04.2024 відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності держреєстратору, мають перевіряти подану інформацію і за потреби актуалізувати ці відомості, подавши документи зі змінами держреєстратору.

Для цього юрособи мають підтримувати зв’язок із власниками/учасниками/засновниками й отримувати від них інформацію щодо змін чи їх відсутності. Як організувати обмін інформацією з власниками та як часто перевіряти подану інформацію на актуальність, залишається на розсуд самої юрособи. Проте, якщо інформація змінилася, а держреєстратора про це швидко не повідомили, юрособі загрожуватиме штраф.

Водночас юрособи не штрафуються, якщо відповідна інформація власниками/учасниками/засновниками не була надана (немає відповіді на запит) або на запит була надана недостовірна інформація (ч. 3 ст. 5-1 Закону про фінмоніторинг).

Якщо зміни відбулися, про що юрособа отримала інформацію на свій запит від власників/учасників/засновників, то відповідні зміни слід подати протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення. Тож про всі зміни треба повідомляти максимально швидко. Про це слід попередити власників/учасників/засновників юрособи.

Якщо юрособа поки що не подавала відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності держреєстратору, користуючись тим, що граничний строк подання інформації ще не минув, штрафів за недостовірну інформацію, звісно, не буде.

Нормативна база

  • КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV.
  • Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
  • Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
  • Закон №2571 — Закон України від 06.09.2022 №2571-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб».
  • Наказ №163 — Наказ Мінфіну від 19.03.2021 №163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності».
  • Порядок №359/5 — Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Мін’юсту від 09.02.2016 №359/5.
  • Порядок №602 — Порядок формування переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, затверджений постановою КМУ від 13.06.2023 №602.
  • Порядок №990 — Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, затверджений постановою КМУ від 21.12.2016 №990.
  • Порядок №2542/5 — Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, затверджений наказом Мін’юсту від 12.07.2023 №2542/5.
  • Порядок №3258/5 — Порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, затверджений наказом Мін’юсту від 13.09.2023 №3258/5.
  • Порядок №3265/5 — Порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, затверджений наказом Мін’юсту від 14.09.2023 №3265/5.

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру