Можна не застосовувати РРО у разі здійснення окремих видів діяльності, наведених в Переліку №1336, якщо використовуються РК та КОРО (ст. 10 Закону про РРО).
Одним із таких видів діяльності є приймання від населення вторинної сировини та металобрухту (див. п. 19 Переліку №1336). Причому для цього виду діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється (п. 2 Постанови №1336).
Таку саму відповідь дає ДПС на запитання в ЗІР (підкатегорія 109.06): «Чи мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОПи — платники ЄП другої — четвертої групи, які приймають від населення вторинну сировину та металобрухт?».
Отже, при закупівлі металобрухту за готівку у фізосіб РРО/ПРРО можна не застосовувати, а натомість застосовувати РК та КОРО.
До речі, можливість застосовувати КОРО і РК при закупівлі металобрухту у населення з’явилася тільки з 20.07.2021 завдяки внесенню змін до Переліку №1336. Раніше металобрухту в цьому Переліку не було. Тож до цієї дати розрахунки потрібно було проводити через РРО.
Відповідно до ст. 4 Закону про металобрухт, приймання металобрухту від фізосіб обов’язково оформлюють актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначають прізвище, ім’я, по батькові фізособи, вагу, вартість та опис металобрухту. Приймають металобрухт від фізосіб із заповненням розрахункового документа — спрощеної розрахункової квитанції. Тобто в Законі про металобрухт ідеться про спрощену квитанцію.
Консультують податківці
...Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою) (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу). <...>
Разом з тим відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. №1ДФ під ознакою доходу «149». <...>
Враховуючи викладене, оскільки податковий розрахунок ф. №1ДФ є документом, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) податковим агентом на користь фізичних осіб, то дохід, отриманий платником податків за зданий (проданий) ним брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД) та брухт кольорових металів, відображається агентом у зазначеному розрахунку незалежно від того, що вказаний дохід не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків. <...>
ІПК ДПСУ від 21.08.2020 №3494/IПК/99-00-04-05-03-06
Але згідно з п. 1 розд. V Положення №13 спрощену розрахункову квитанцію, форма якої наведена в додатку 4 до цього Положення, не застосовують для операцій оформлення видачі коштів у разі приймання від населення металобрухту.
Насправді потрібно застосовувати розрахункову квитанцію №РК-1, форма якої наведена в додатку 3 до Положення.
Особливості заповнення розрахункової квитанції наведено в розд. IV Положення №13, а також у розділі ІІІ Порядку №547.
Розрахункова квитанція складається з двох частин: корінця та відривної частини.
У відривній частині РК, яка видається здавальникові, серед іншого зазначають:
— у колонці «Назва товару (послуги)» — назву операції виплати коштів, наприклад «Видача коштів за прийнятий металобрухт». На наш погляд, тут можна також записати кількість закупленого металобрухту;
— у колонці «Вартість одиниці виміру» — ціну закупівлі металобрухту;
— «Вартість» — суму виплачених коштів.
У корінці РК, окрім суми, на наш погляд, слід зазначити операцію виплати коштів: видача коштів за прийнятий металобрухт в такій-то кількості чи щось подібне.
Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Порядку №547, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується у корінець РК з позначкою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача».
Форма КОРО наведена в додатку 2 до Порядку №547. Особливості реєстрації та використання КОРО встановлені в розд. ІІ Порядку №547.
Використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записують окремо (п. 5 ч. 4 розд. ІІ Порядку №547).
Кошти, видані здавальникам, доречно зазначати в графі 12 «Видано при поверненні товару» таблиці «Облік розрахункових квитанцій та руху готівки». Суму готівки, яка вноситься на місце проведення розрахунків, відображають у графі 5 «службове внесення». Суму готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записують у графу 6 «службова видача».
Щодо акта на приймання металобрухту, то його форма нормативними документами не встановлена, тому він розробляється самостійно підприємством. За основу при цьому можна взяти форму акта, наведеного в додатку до скасованого Порядку від 29.10.2003 №1698.
Нормативна база
- Закон про металобрухт — Закон України від 05.05.1999 №619-XIV «Про металобрухт».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 №1336.
- Положення №13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13.
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547.