Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). І зазвичай для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (ст. 52 КЗпП). Але це не підходить для працівників підприємств, яким потрібно працювати щодня без перерви — зокрема, працівникам магазинів, які повинні працювати за графіком роботи магазину.
При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно у порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 58 КЗпП). Тобто для працівників розробляють графіки виходів на роботу (змінності).
Тривалість перерви у роботі між змінами має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи у попередній зміні (включно з часом перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється (ст. 59 КЗпП).
Змінний графік можна побудувати на тиждень, на місяць, на квартал, на рік — при підсумованому обліку робочого часу максимальним періодом є рік. Норма 40 годин на тиждень перетворюється таким чином на певну кількість годин за місяць або за більший період. Норми тривалості робочого часу на поточний рік див. у таблиці.
Таблиця
Норми тривалості робочого часу на 2023 рік
№ з/п | Показники | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | Усього за 2023 рік |
1. | Кількість календарних днів | 31 | 28 | 31 | 30 | 31 | 30 | 31 | 31 | 30 | 31 | 30 | 31 | 365 |
2. | Кількість вихідних днів | 9 | 8 | 8 | 10 | 8 | 8 | 10 | 8 | 9 | 9 | 8 | 10 | 105 |
3. | Кількість днів, робота в які не проводиться | 9 | 8 | 8 | 10 | 8 | 8 | 10 | 8 | 9 | 9 | 8 | 10 | 105 |
4. | Кількість робочих днів | 22 | 20 | 23 | 20 | 23 | 22 | 21 | 23 | 21 | 22 | 22 | 21 | 260 |
Норма тривалості робочого часу в годинах при: | ||||||||||||||
5. | 40-годинному робочому тижні | 176 | 160 | 184 | 160 | 184 | 176 | 168 | 184 | 168 | 176 | 176 | 168 | 2 080 |
При підсумованому обліку робочого часу встановлена законодавством або відповідно до нього норма робочого часу на день чи тиждень може не дотримуватися. Але її дотримання є обов’язковим за обліковий період (декада, місяць, квартал тощо).
Загального правила, яке б обмежувало тривалість щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу, наразі немає. Але зазвичай тривалість щоденної роботи (або зміни) не має перевищувати 12 год. Перевищення встановленої тривалості щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу допускається лише за наявності підстав для проведення надурочних робіт та з додержанням правил щодо їх проведення. І слід враховувати, що робота впродовж більш як 12 год. на день може загрожувати здоров’ю працівників.
Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. При цьому тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою від подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні. Призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється. Тобто, якщо працівник перебував на роботі (з урахуванням перерви на обід) 12 годин поспіль, то він повинен вийти в наступну зміну тільки через 24 години.
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше ніж дві години. Перерва не включається до робочого часу. Перерва для відпочинку і харчування має надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 66 КЗпП).
Тобто коли ви розробляєте графік зміни (визначаєте години, в які працівник повинен працювати), то ви мусите враховувати і перерви на харчування, адже вони не включаються до робочого часу.
Пам’ятайте, що графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені і дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не має бути меншою за кількість повних тижнів цього облікового періоду.
При підсумованому обліку час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплачують усі години надурочної роботи наприкінці облікового періоду.
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за:
1) табелем виходів на роботу;
2) затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.
Ці два документи необхідні для виявлення надурочних годин та годин, відпрацьованих працівниками у вихідні дні або додаткові за графіком дні відпочинку за тимчасової відсутності працівників в інших змінах, для достовірного нарахування їм заробітної плати.
Нічним вважається час з 22:00 до 6:00. Гарантії в оплаті праці за роботу в нічний час визначені ст. 108 КЗпП. Відповідно до цієї статті робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче ніж 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Це мінімум, установлений законодавством.
Оплачувати роботу в нічний час нижче за цю межу або взагалі не оплачувати не можна. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, передбачено штраф у розмірі 2 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (ст. 265 КЗпП).
За умовами запитання нічного часу немає, адже магазин працюватиме з 9 до 21 години, а ці години не є нічними.
А от правила роботи й оплати праці у так звані вечірні години КЗпП окремо не прописані. Водночас доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами.
Так, наприклад, Генеральною угодою передбачено, що вечірній час — це час із 18:00 до 22:00, а доплата за роботу у вечірній час за багатозмінного режиму проводиться у розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час. Позаяк свіжішої Генеральної угоди наразі не укладено, то вона (і зазначена її норма) діють і 2023 року.
Вечірня робота і Генеральна угода
Як пояснювала Держпраці, оплату за роботу у вечірній час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:
— не належить до багатозмінного режиму (наприклад, робота сторожів за відповідним графіком виходу на роботу). Багатозмінний режим роботи — це такий режим, коли на підприємстві, в установі, організації робота протягом доби виконується у дві і більше змін, тривалість кожної з них не має бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня. Це приклад від Держпраці, але під нього, на нашу думку, потрапляє і робота касирів — адже протягом дня відпрацьовується тільки одна зміна з 9 до 21 години, і її не можна поділити на дві зміни тривалістю 8 годин і більше;
— є багатозмінним, але на підприємство не поширюється положення Генеральної угоди і така доплата не передбачена колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).
Отже, на нашу думку, в наведеному в запитанні випадку підстав для запровадження оплати вечірніх годин з 18 до 21 години немає.