У разі якщо у штатному розписі є вакантна посада, то КЗпП не містить заборони оформити на неї працівника, який обіймає іншу посаду на цьому самому підприємстві. Навпаки, це право надає працівнику ч. 2 ст. 21 КЗпП.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця-фізособи (ст. 102-1 КЗпП). Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Тобто працівник, який уже обіймає посаду комірника (основне місце роботи), може бути призначений ще й на посаду касира (за внутрішнім сумісництвом). Причому виконувати обов’язки за посадою касира має у вільний від основної роботи час.
Чинне законодавство не обмежує працівника за сумісництвом у кількості відпрацьованого часу. Але є норма робочого часу 40 годин на тиждень, яка застосовується у межах однієї посади. Проте, якщо роботодавцю потрібно, щоб працівник (який працює за двома посадами) працював за графіком роботи підприємства, і внаслідок цього за місяць вийти на ту суму витрат з оплати праці, яка є тепер, потрібно встановити неповний робочий час за кожною займаною посадою, написати відповідні заяви і скласти кадрові накази.
Наприклад, якщо працівник на посаді комірника на повну ставку отримує 8 000,00 грн і ще є потреба декілька разів на місяць виконувати функції касира (і ця потреба становить 0,1 ставки) з окладом теж 8 000,00 грн, то комірник має написати:
— одну заяву на переведення його на умови неповного робочого часу (що займе 0,9 штатної одиниці) з окладом пропорційно до відпрацьованого часу (що становитиме 7 200,00 грн);
— та другу — на прийняття його на роботу за неосновним місцем на умовах неповного робочого часу (що займе 0,1 штатної одиниці) з окладом пропорційно до відпрацьованого часу (що становитиме 800,00 грн).
Унаслідок цього за двома посадами сумарна кількість відпрацьованих годин становитиме 40 годин на тиждень, а за однакових окладів сумарна зарплата працівника становитиме 8 000,00 грн.
Нагадаємо, що прийняття працівника на роботу за внутрішнім сумісництвом здійснюється аналогічно до прийняття за основним місцем роботи та видається окремий наказ. Суміснику присвоюють окремий табельний номер, за його посадою роблять відмітки в табелі обліку робочого часу, а зарплату розраховують за кожною посадою окремо.
Отже, позаяк від працівника надійде дві заяви, то потрібно видати два накази:
— один — на встановлення неповного робочого часу за основною посадою комірника з окладом пропорційно до відпрацьованого часу;
— другий — на прийняття на роботу на посаду касира за сумісництвом з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу.
Увага! Не забудьте подати до податкової повідомлення про прийняття працівника на роботу за сумісництвом до початку його роботи за посадою касира з категорією особи «2» у графі 5.
У додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ зарплату працівника треба буде показувати окремими рядками: за основним місцем роботи і за сумісництвом з відмітками у графі 21 про наявність та відсутність ТК та у графі 22 — ознаки неповного робочого часу. У додатку 4ДФ зарплату відображають одним рядком, загальною сумою за обома посадами, дату прийняття на роботу за внутрішнім сумісництвом не уточнюють.