• Посилання скопійовано

Хто встановлює режим роботи магазину

ВС вважає*, що жодний нормативний документ не зобов’язує місцеву владу встановлювати саме той режим роботи, про який просить торговельний заклад. А що ще, крім війни та карантину, може завадити отримати бажаний графік?

У липні 2021 року ТОВ прийняло рішення про встановлення режиму роботи «цілодобово» та звернулося до міської ради за погодженням установленого цілодобового режиму роботи магазину «Продукти». 12 серпня 2021 року рішенням Виконавчого комітету міської ради було відмовлено у встановленні цілодобового режиму роботи магазину з причин недопущення випадків правопорушень, хуліганства та порушення Правил благоустрою території міста нічними покупцями на об’єкті історико-культурного значення.

* Постанова ВС від 28 березня 2023 року у справі №160/17941/21.

Причиною відмови є розташований поруч меморіальний комплекс Слави, а також для недопущення випадків правопорушень, хуліганства та порушень Правил благоустрою території міста нічними покупцями на об’єкті історико-культурного значення.

Місцева влада погоджує чи встановлює режим роботи магазину?

ТОВ звернулося до суду, тому що:

1) режим роботи підприємств та закладів громадського харчування встановлюється суб’єктами господарювання самостійно, а виконавчі органи встановлюють зручний для населення режим роботи торговельного об’єкта комунальної власності відповідно до норм Закону;

2) пп. 4 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону про місцеве самоврядування визначає обов’язковою умовою для можливості виконавчого комітету ради змінити режим роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування саме погодження з власниками цих організацій, без отримання якого виконавчий комітет не може реалізувати згадане повноваження;

3) ВС неодноразово наголошував на тому, що законодавством не надано повноваження виконавчому комітету щодо встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій, які не належать до комунальної власності, без погодження такого режиму із власником, як і скасування такого.

Суди першої та апеляційної інстанцій вважають, що режим роботи торговельного об’єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється СГ самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування (п. 13 Порядку №833).

Таким чином, на думку судів, не передбачено беззаперечного права торговельного об’єкта самостійно встановлювати режим своєї роботи, а визначено, що такий режим установлюється виконавчим органом міської ради за погодженням із власником цього магазину. Але форму чи порядок цього погодження чинним законодавством не визначено.

Водночас єдиним застереженням для органу місцевого самоврядування під час вирішення питання щодо погодження режиму роботи, зокрема магазину, чинне законодавство висуває його зручність для населення, критерії якої такий орган, по суті, має визначити самостійно.

З огляду на таке суд доходить висновку, що встановлення цілодобового режиму роботи магазину є неможливим без згоди на це відповідного органу місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду в цих відносинах.

Також суди наголосили, що виконавчі комітети реалізують свої повноваження шляхом прийняття відповідних рішень (ч. 6 ст. 59 Закону про місцеве самоврядування).

Позаяк, як зазначалося вище, форму та порядок погодження режиму роботи торговельного закладу чинним законодавством не визначено, здійснення такого погодження шляхом прийняття певного рішення виконавчим комітетом відповідної ради є правомірним.

Тож у цьому випадку суди не знайшли жодних порушень у прийнятті рішення про відмову у встановленні цілодобового режиму роботи продуктового магазину.

Місцева влада ухвалює рішення на власний розсуд

ВС звернув увагу на приписи ст. 24 Закону про санітарне благополуччя, за яким органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни під час здійснення будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних чинників зобов’язані, зокрема, вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, у таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об’єкти), які, зокрема, розташовані у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу.

Шум на захищених об’єктах під час провадження будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

Це важливо!

У нічний час (із 22.00 до 8.00 години ранку) на захищених об’єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

ВС наводить такі висновки:

1) встановлення цілодобового режиму роботи магазину можливе лише за згодою відповідного органу місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду в цих відносинах;

2) чинним законодавством не передбачено беззаперечного права торговельного об’єкта самостійно встановлювати режим своєї роботи, а визначено, що такий режим установлюється виконавчим органом міської ради за погодженням із власником цього магазину. Форму або порядок цього погодження чинним законодавством не визначено;

3) органи місцевого самоврядування наділені правом здійснювати контроль за належною організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі всіх форм власності та встановлювати зручний для населення режим роботи незалежно від форм власності;

4) чинне законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов’язок вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами біля житлових будинків і на прибудинкових територіях;

5) жодний нормативний документ не зобов’язує орган місцевого самоврядування встановлювати саме той режим роботи, про який просить торговельний заклад.

Крім того, суд не побачив порушень і в тому, що органи місцевого самоврядування наділені правом установлювати режим роботи тільки підприємствам комунальної власності, а щодо приватних — лише за погодженням.

І це попри порушення законних прав та інтересів ТОВ. Орган місцевого самоврядування, покликаючись на недопущення випадків правопорушень, хуліганства та порушень Правил благоустрою території міста нічними покупцями, не надав жодного доказу щодо притягнення ТОВ до відповідальності за порушення вимог ст. 24 Закону про санітарне благополуччя. Не надано доказів і порушення громадського порядку відвідувачами магазину, відображених у протоколах поліції про адміністративні правопорушення чи заявах до реєстру досудових розслідувань.

Доволі складно погодитися з такими висновками, адже виходить, що погодження режиму роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування у межах населених пунктів належить органам місцевого самоврядування без жодного порядку такого погодження, тобто фактично на власний розсуд.

Нормативна база

  • Закон про місцеве самоврядування — Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
  • Закон про санітарне благополуччя — Закон України від 24.02.1994 №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
  • Порядок №833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 №833.

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру