У газеті «Голос України» 27.05.2023 офіційно опубліковано Закон №3063, яким впорядковано питання забезпечення належного рівня пожежної безпеки в державі та державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Закон набере чинності через 6 місяців з цієї дати — 27.11.2023. А наразі, тобто з 28 травня, набрала чинності лише вимога до КМУ підготувати належні підзаконні нормативні акти (і внести зміни до наявних), щоб цей Закон зміг нормально працювати.
Тож далі ми розглянемо основні правила пожежних перевірок бізнесу і чого чекати від них.
Так, органи ДСНС наділені ширшими повноваженнями:
— вони і надалі здійснюватимуть державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання. Ось тільки коло тих, кого контролюватимуть, зміниться: як і раніше, йдеться про державний нагляд (контроль) за суб’єктами господарювання — але тепер за винятком самозайнятих осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю (зміни внесено до ч. 1 ст. 3 Закону №4448);
— а ще вони здійснюватимуть державний нагляд (контроль) за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки під час робіт з будівництва будинків, будівель і споруд, крім об’єктів будівництва класу СС1;
— а також здійснюватимуть державний ринковий нагляд щодо засобів цивільного захисту (ст. 46-3 КЦЗУ) відповідно до Закону №2735.
А яким буде сам порядок проведення перевірок ДСНС?
Безперешкодний доступ перевіряльників за відсутності керівника
Відповідно до п. 14, 21-1 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання належать, зокрема:
— забезпечення безперешкодного доступу уповноважених посадових осіб органів ДСНС для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки незалежно від присутності керівника (уповноваженої особи) суб’єкта господарювання;
— визначення у разі відсутності керівника уповноваженої особи, яка має бути присутня під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки, як і раніше, здійснюється у порядку, встановленому Законом про держнагляд, з урахуванням особливостей, визначених КЦЗУ.
Об’єкти нагляду
До переліку об’єктів, які планується перевіряти під час планових та позапланових перевірок, належать:
— земельні ділянки будь-якого призначення та будь-якої форми власності;
— будинки, будівлі, споруди, у т. ч. ті, що будуються, їхні комплекси та/або частини будь-якого призначення та будь-якої форми власності.
Увага! ДСНС України та/або її територіальні органи (у разі їх утворення) не здійснюють заходів державного нагляду (контролю) щодо приватного житла, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, індивідуальних гаражів та територій, на яких вони розташовані, у тому числі які будуються (крім тих, що використовуються для провадження господарської діяльності).
Планові та позапланові перевірки
Як і раніше, контрольні заходи органи ДСН здійснюватимуть шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Проте цього разу законодавець докладно описав порядок допуску та підстави для проведення таких заходів (зміни до ч. 1 ст. 66 КЦЗУ).
Плановою перевіркою є перевірка, передбачена річним планом перевірок об’єктів нагляду, який затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, керівником ДСНС України або його заступником, а відомості про такі заходи вносяться до інспекційного порталу inspections.gov.ua.
Зверніть увагу!
Без змін залишилася норма, за якою у разі наявності у суб’єкта господарювання зі середнім та/або незначним ступенями ризику чинного договору страхування відповідальності планова перевірка такого суб’єкта не здійснюється протягом дії такого договору, але не більше ніж:
шість років поспіль — щодо суб’єктів господарювання зі середнім ступенем ризику;
десять років поспіль — щодо суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику (ч. 2 ст. 66 КЦЗУ).
Позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена річним планом перевірок об’єктів нагляду, проте яка може бути проведена з таких підстав, як:
1) подання суб’єктами господарювання (у т. ч. ФОПами та юрособами) письмової заяви про проведення перевірки об’єкта нагляду за їхнім бажанням;
2) виявлення та підтвердження недостовірності даних, зазначених у декларації, протягом трьох місяців з дня її подання (крім випадку, якщо суб’єкт господарювання протягом одного місяця з дня подання декларації повторно подав відповідну декларацію з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, що не впливає на зміст поданого документа);
Зверніть увагу!
Державна служба з надзвичайних ситуацій України у разі виявлення недостовірності даних у поданій декларації зобов’язана протягом 10 робочих днів повідомити суб’єкта господарювання про необхідність їх виправлення протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення. Невиправлення недостовірних даних у встановлений строк є підставою для проведення позапланової перевірки.
3) необхідність перевірки виконання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виданих за результатами попередньої перевірки об’єкта нагляду. Така позапланова перевірка проводиться не раніше останнього дня строку для усунення порушення, визначеного приписом або іншим розпорядчим документом, та не пізніш як через два місяці із зазначеного дня;
4) звернення фізособи (фізосіб) про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довкіллю чи безпеці держави, або юрособи про порушення, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам. До звернення фізособа (фізособи) або юрособа додає документи чи їх копії, матеріали, що підтверджують такі порушення (за наявності);
Увага
Проведення територіальними органами (у разі їх утворення) позапланової перевірки об’єкта нагляду за зверненням фізособи (фізосіб) є можливим лише у разі отримання на проведення такої перевірки погодження Державної служби з надзвичайних ситуацій України.
5) доручення прем’єр-міністра України про перевірку у сфері пожежної та техногенної безпеки суб’єктів господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист довкілля чи забезпечення безпеки держави;
6) виникнення аварії, пожежі, настання іншої небезпечної події чи надзвичайної ситуації, травми або смерті потерпілого внаслідок такої події чи надзвичайної ситуації, що пов’язано з діяльністю суб’єктів господарювання;
7) рішення суду.
Щодо відокремлених підрозділів, то планові, позапланові перевірки здійснюються окремо щодо кожного підрозділу та об’єкта нагляду, наявного у такого підрозділу, або одночасно на всіх підрозділах та об’єктах нагляду за письмовим зверненням суб’єкта господарювання.
Проведення планової перевірки одного і того самого відокремленого підрозділу (філії, представництва) та об’єкта нагляду протягом одного планового періоду не допускається.
Здійснення більше ніж одного заходу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо суб’єктів господарювання протягом одного планового періоду допускається за наявності у таких суб’єктів відокремлених підрозділів (філій, представництв), двох і більше об’єктів нагляду.
Важливо! Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки, забороняється. Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених ст. 66 КЦЗУ, забороняється.
Ступінь ризику суб’єкта господарювання
Як і раніше, Критерії ризику, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері пожежної та техногенної безпеки і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України та мають містити кількісні і якісні характеристики.
На сьогодні такі критерії вже затверджено — це Критерії №715. Проте, на нашу думку, вони мають зазнати змін, адже змінились як об’єкти перевірки, так і суб’єкти, щодо яких проводяться планові та позапланові заходи.
Передбачено й обмін інформацією між ДСНС України та іншими органами, зокрема Держархбудконтролю, Держпраці, Нацполіцією, прокуратурою та іншими правоохоронним та контролюючими органами з національних та інших реєстрів, доступ до яких мають такі органи.
Право недопуску до перевірки
Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону про держнагляд органи ДСНС, проводячи заходи контролю, мають дотримуватися й вимог цього Закону.
Зокрема, суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (скерування) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Увага! Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
— державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
— посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
— суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу держанагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
— посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів контролю (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання).
Пам’ятайте!
Згідно зі ст. 270 ККУ порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило пожежу або аварію, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей чи майнову шкоду у великому розмірі, карається штрафом від 1 000 до 4 020 н. м. д. г. (тобто від 17 000 до 68 340 грн), або виправними роботами строком до двох років, або обмеженням волі строком до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі строком від трьох до восьми років.
Штрафи за порушення
Наприкінці нагадаємо про відповідальність, яка очікує порушників. Здебільшого це відповідальність адміністративна, а її з 17 квітня 2021 року посилили.
КУпАП доповнили статтею 185-14. За нею створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній із проведенням перевірок, тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 н. м. д. г. (1 700 — 3 400 грн).
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 н. м. д. г. (3 400 — 5 100 грн).
Законом також надано можливість суддям районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення та надано право посадовим особам органу державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-14 ПКУ (ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Оновили у 2021 році і ті статті, які вже були. Тож нагадаємо про них стосовно бізнесу.
Стаття 175 КУпАП: порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки чи засобів протипожежного захисту не за призначенням тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізосіб-підприємців — від 200 до 300 н. м. д. г. (3 400 — 5 100 грн).
Стаття 188-8 КУпАП: невиконання приписів, розпоряджень чи постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізосіб-підприємців від 100 до 200 н. м. д. г. (1 700 — 3 400 грн).
Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізосіб-підприємців від 200 до 300 н. м. д. г. (3 400 — 5 100 грн).
Нормативна база
- ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 №2341-III.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X.
- КЦЗУ — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.
- Закон №2735 — Закон України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
- Закон №3063 — Закон України від 02.05.2023 №3063-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки».
- Закон №4448 — Закон України від 23.02.2012 №4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності».
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Критерії №715 — Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №715.