• Посилання скопійовано

Які ризики можуть бути при поверненні з ЄП за ставкою 2% на загальну систему?

Юрособа є платником ЄП за ставкою 2%. З 01.07.2023 переходить на загальну систему оподаткування. Які ризики потрібно врахувати у разі зміни системи оподаткування? Які можуть бути коригування фінансового результату до оподаткування? Які ризики можуть бути щодо нарахування ПЗ та отримання ПК з ПДВ з 01.07.2023?

Якщо до 1 липня 2023 року буде прийнято законопроєкт №8401 і цей закон набере чинності, то підприємство, яке до 1 квітня 2022 року було на загальній системі, а з 1 квітня 2022 року перейшло на ЄП за ставкою 2%, з 1 липня 2023 року автоматично буде переведене на попередні умови оподаткування, тобто на загальну систему. Також автоматично поновиться і реєстрація платником ПДВ.

Якщо законопроєкт №8401 не буде прийнято і він не набере чинності з 1 липня 2023 року, то підприємство зможе залишатися на ЄП за ставкою 2% або самостійно повернутися на загальну систему з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення (див. п. 9.9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ).

Ризики щодо нарахування ПЗ та отримання ПК з ПДВ з 01.07.2023

Операції з реалізації товарів/послуг, що будуть розпочаті після 01.07.2023, оподатковуватимуться ПДВ за загальними правилами.

А от у разі якщо передплату за товари/послуги отримано в період сплати ЄП за ставкою 2%, а фактичне відвантаження товару здійснюватиметься після переходу на загальну систему, то податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуватимуться, бо перша подія припадає на той період, коли платник застосовував спрощену систему оподаткування. Так само буде і коли відвантаження відбулося в період перебування на ЄП, а оплата — вже на загальній системі.

Також до уваги слід взяти положення пп. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ: за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до переходу на єдиний податок за ставкою 2% які використані (постачені, реалізовані) платником у період перебування на ЄП за ставкою 2%, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відновлено його реєстрацію платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.

При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.

Щодо відповідальності, то платники ЄП за ставкою 2% звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків з ПДВ, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на ЄП за ставкою 2%, за умови виконання ними таких податкових обов’язків щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 к. д. з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання ЄП за ставкою 2% (пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Іншими словами, якщо платник має «борги» з ПДВ (зареєструвати ПН/РК, подати декларації тощо), які потрібно було закрити до 1 квітня 2022 року, ці дії слід виконати протягом 60 к. д. з дати повернення на загальну систему.

Водночас треба буде перевірити податковий кредит, який сформовано на підставі первинних документів без наявності ПН: відповідно до пп. 69.1-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники ПДВ зобов’язані забезпечити у строки, встановлені пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на ЄП за ставкою 2%, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у них первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Ризики щодо коригування фінансового результату до оподаткування

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями ПКУ (абз. 1 пп. 134.1.1 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 4-1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Положення цього підпункту розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги), що були відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру