Визнання доходу
За нормами п. 8 НП(С)БО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції визнається за наявності всіх наведених нижче умов:
— покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
— підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
— сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
— є впевненість, що внаслідок операції економічні вигоди підприємства збільшаться, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
У наведеній ситуації ці умови виникають у момент отримання товару покупцем на своєму складі. Причому позаяк за договором кількість продукції визначається за даними ваг покупця, то саме така кількість і вважається тою, за яку здійснюється оплата за договором.
Таким чином, бухгалтерські записи з визнання доходу (Д-т 362 К-т 702) підприємство відображає на дату отримання соняшнику покупцем на своєму складі в кількості і сумі, визначеній на момент приймання товару покупцем.
До цього моменту відвантажений товар і надалі обліковується на балансі підприємства на окремому аналітичному рахунку до субрахунку обліку запасів, наприклад 28 (товар у дорозі) тощо.
На який рахунок списати різницю відвантаженого товару?
Наприклад, продавець за даними зважування на своїх вагах відвантажив 24,5 т соняшнику, а покупець прийняв за результатами зважування на своїх вагах 24,36 т.
За даними договору дохід визнається від продажу 24,36 т, які і буде оплачено.
Що робити з різницею 0,14 т (24,5 - 24,36)?
У НП(С)БО 16, НП(С)БО 9, Законі про бухоблік, у Методрекомендаціях №2 це питання не врегульовано.
На наш погляд, цю різницю потрібно списати на собівартість реалізації (субрахунок 902). Адже ця різниця не є нестачею чи втратами. Тобто це не є кількісна втрата товару. Така різниця віртуальна і за даними запитання виникає внаслідок похибки під час зважування на вагах продавця і покупця.
За даними зважування на вагах продавця відвантажено саме 24,5 т. Тож і списувати на собівартість реалізації слід саме цю кількість.
Водночас у підприємства має бути документальне підтвердження того, що це справді різниця, яка виникла внаслідок похибки під час зважування на вагах продавця і покупця. Тобто мають бути зроблені відповідні розрахунки відповідальними особами продавця і покупця, оформлені у спосіб за домовленістю сторін, наприклад у документах, за якими продукція передається покупцю.
Якщо ж у підприємства не буде документального підтвердження, що різниця виникла саме внаслідок похибки ваг, на наш погляд, таку різницю слід списати як нестачу на субрахунок 947. Поряд з цим слід нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ на таку нестачу.
Повторимося, що ми навели власний погляд на цю ситуацію. Але наголосимо, що в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку віднесено до відання Мінфіну. Тож для уникнення непорозумінь може бути доречним звернутися до Мінфіну для отримання консультації з цього питання.
Що з ПДВ?
Про особливості оподаткування ПДВ при експорті товару ми писали в «ДК» №35/2022.
Базою оподаткування при експорті товарів є договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ (п. 189.17 ПКУ).
Таким чином, якщо за даними митної декларації відвантажено 24,5 т соняшнику за відповідною договірною ціною, то саме на таку кількість і вартість ПН виписується та реєструється в ЄРПН.
Але якщо вартість експортованих товарів зменшилася, підприємство може письмово звернутися до митних органів із проханням внести зміни до митної декларації шляхом оформлення митним органом аркуша коригування, згідно з п. 33 — 38 Положення №450.
Якщо митний орган оформить такий аркуш, на дату такого оформлення слід виписати РК до ПН та зареєструвати в ЄРПН, відобразивши в декларації з ПДВ того періоду, в якому складено аркуш і виписано РК, за умови його своєчасної реєстрації.
У разі якщо аркуш коригування не буде оформлено, підстав для складання РК до ПН, складеної на дату оформлення митної декларації, немає.
Консультують податківці
У разі виникнення необхідності виправлення після завершення митного оформлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів (у тому числі у зв’язку із зміною митної вартості товару), до митної декларації можуть бути внесені зміни шляхом оформлення митним органом аркуша коригування.
Оформлення такого аркуша коригування є підставою для складання постачальником та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України. У цьому випадку платник податку також повинен відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснено оформлення аркуша коригування.
У разі якщо аркуш коригування не було оформлено, підстав для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату оформлення митної декларації, немає.
Індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 22.06.2022 №835/ІПК/99-00-21-03-02-06
Валютний контроль
Пунктом 9 Інструкції №7 передбачається, що банк завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту товарів не перевищує незначної суми (за умови відсутності ознак дроблення операції).
Незначною сумою є розмір, передбачений статтею 20 Закону про фінмоніторинг, — 400 тисяч гривень (п. 3 Інструкції №7). Якщо сума операції є меншою, банк завершить валютний нагляд, навіть якщо нерезидент сплатить суму меншу, ніж випливає з укладеного між сторонами ЗЕД-договору та даних митної декларації.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Інструкція №7 — Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою НБУ від 02.01.2019 №7.
- Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 №2.
- Положення №450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 №450.
- НП(С)БО 9 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 №246.
- НП(С)БО 15 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 №290.
- НП(С)БО 16 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318.