Декларація ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року

За останній місяць року деякі платники подають декларацію з додатками

З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України платники податків мають можливість перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2% без сплати ПДВ. Проте за цю простоту теж треба платити, а саме: дотримуватися всіх обмежень, установлених для 3-ї групи платників ЄП. Ці особливості встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Станом на час підготовки цієї статті воєнний стан продовжено до 19 лютого 2023 року — ми написали про це в «ДК» №48/2022. Тому в грудні 2022 року платники податків ще можуть працювати на єдиному податку за ставкою 2%, тож подаватимуть декларацію за грудень, при цьому деяким платникам потрібно буде подавати декларацію з додатками (докладніше про це — далі).

Підпунктом 9.6 та абз. 1 пп. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ встановлено, що податковий (звітний) період для платників ЄП 3-ї групи за ставкою 2% дорівнює календарному місяцю. Відповідно, і стандартний строк звітування — до 20 числа місяця, наступного за звітним — пп. 49.18.1 ПКУ. За цим строком ми звітували щомісяця починаючи з квітня 2022 року, і в загальному випадку платники ЄП за ставкою 2% подавали тільки саму декларацію, без додатків, крім ФОПів, яким потрібно було подавати додаток 2 до закінчення звітного року для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат. Це не звільняє їх від обов’язку подання декларації з додатком 2 за підсумками року.

Отже, якщо платник ЄП за ставкою 2% не зобов’язаний подавати додатки до декларації за грудень 2022 року, він подає декларацію без додатків у місячний строк — тобто до 20 січня 2023 року.

Але ті платники ЄП за ставкою 2%, які повинні будуть подавати додатки до декларації, звітуватимуть у квартальні строки — тобто протягом 40 календарних днів після звітного періоду (абз. 2 та 3 пп. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тож декларацію з ЄП за ставкою 2% за грудень з додатками подаємо до 9 лютого 2023 року включно.

Додатки призначені для розрахунку мінімального податкового зобов’язання із сільськогосподарських угідь та для відображення сум ЄСВ, сплачених ФОПами за себе.

Додаток 1 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» складають юридичні та фізичні особи — платники ЄП за ставкою 2%.

Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» складають тільки ФОПи, які сплачували ЄСВ хоча б за один місяць 2022 року.

Форму декларації ЄП 3-ї групи за ставкою 2% та її двох додатків затверджено наказом Мінфіну від 26.04.2022 №124, код форми J/F0103203. Форма декларації одна й та сама для ФОПів та юросіб, тому в ній передбачено реквізит, в якому ставиться позначка щодо того, яка саме особа подає декларацію: фізособа-підприємець чи юрособа.

Відповідно до п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати відповідні податкові декларації. Це стосується і платників єдиного податку. З цього випливає висновок: якщо у звітному місяці (в нашому випадку — в грудні 2022 року) платник ЄП за ставкою 2% не має оподатковуваного доходу і при цьому він не зобов’язаний подавати додатки, то такий платник може не подавати декларацію з нульовими показниками. Штраф за неподання декларації податківці можуть застосувати тільки за результатами перевірки, якщо з’ясують, що показники для декларування були, а декларацію не подано.

Нижче у таблиці ми звели інформацію про наявність додатків до декларації у різних платників ЄП за ставкою 2%, які мають показники для декларування і подають декларацію за грудень 2022 року.

Строк сплати

Строк сплати ЄП за ставкою 2% — стандартний, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ для подання податкової декларації.

Платники ЄП, які подають декларацію без додатків, сплачують податок до 30 січня 2023 року включно, а ті платники, які подають декларацію з додатками у квартальні строки,— до 19 лютого 2023 року включно.

Заповнюємо декларацію ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року

Мінфін форму декларації затвердив, а інструкцію до неї — ні, тож цього року ми заповнювали її самостійно, і на сьогодні вже напрацьовано досвід складання та подання декларації, адже ця звітність подається з квітня 2022 року. Але для тих платників, які перейшли на особливу ставку ЄП 2% у грудні, це буде новий досвід.

Декларація може бути трьох типів: звітна, звітна нова та уточнююча. Тут усе стандартно: звітну декларацію подають уперше за певний звітний період. Якщо звітну декларацію не подали вчасно, то після закінчення граничного строку звітування також подають звітну декларацію. Звітну нову декларацію подаємо тоді, коли у раніше поданій декларації виявили помилки до закінчення граничного строку звітування, при цьому кількість звітних нових декларацій не обмежується. В інтегрованій картці платника податків буде відображено інформацію з останньої поданої звітної нової декларації. Уточнюючу декларацію подають для виправлення помилок, які виявили після закінчення граничного строку подання звітної декларації.

Таблиця

У які строки платники ЄП за ставкою 2% подають декларацію за грудень 2022 р.

«Шапку» декларації заповнюють стандартно: зазначають звітний період — грудень 2022 року, відомості про орган ДПС, до якого подається декларація, та відомості про платника: позначка про тип платника (юрособа чи ФОП), найменування юрособи або прізвище, ім’я, по батькові ФОПа (при цьому абревіатуру «ФОП» додавати не потрібно), код за ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, а також адресні дані платника — податкова адреса, електронна адреса та телефон (усі три реквізити мають бути заповнені).

Основна таблиця декларації, яку заповнюють всі платники, — це таблиця І «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку».

У ній зазначають базу оподаткування (тобто суму місячного доходу за грудень 2022 рік) та суму єдиного податку за ставкою 2% від суми доходу. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, визначений статтею 292 ПКУ, поширюється і на платників ЄП за ставкою 2%.

Нагадаємо основні складові доходів платників ЄП:

— сума коштів, отриманих готівкою та на рахунок за реалізовані товари, роботи, послуги;

— грошова виручка юросіб від продажу необоротних активів. Про особливості визначення такого доходу ми написали ще в «ДК» №35/2018. А тепер ці самі правила застосовуються і платниками ЄП за ставкою 2%. Відповідно до п. 292.2 ПКУ дохід визначають як суму коштів, отриманих від продажу ОЗ. Але якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу;

— вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг;

— продаж ФОПами особистого рухомого і нерухомого майна оподатковується ПДФО та військовим збором за правилами ст. 172 та 173 ПКУ;

— дохід від перехідних операцій тих платників-юросіб, які перейшли на ЄП із загальної системи: якщо відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт (згідно з первинними документами) відбулися до переходу на ЄП і їх вартість потрапила до оподатковуваного доходу попередніх звітних періодів, то включати отриману від продажу виручку до бази ЄП повторно не треба. І навпаки: якщо платник податку на прибуток отримав аванс до переходу на ЄП, то до доходу, який оподатковується єдиним податком, включають вартість реалізованих у межах цього авансу товарів, робіт та послуг;

— щодо ПДВ, то платникам ЄП за ставкою 2% їхній статус платників ПДВ тимчасово призупиняється. Тому до доходу на ЄП включають усю суму коштів, отриманих за товари, роботи, послуги, необоротні активи, — ПЗ з ПДВ не виникають. Але якщо перша подія — реалізація — відбулася до переходу на ЄП, а кошти надійшли вже після переходу, то оподатковуватиметься єдиним податком ціна за мінусом ПЗ з ПДВ. Докладніше про такі операції ми написали в «ДК» №41/2022;

— ФОПи не включають до оподатковуваного єдиним податком доходу пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності. Такі доходи оподатковуються за правилами оподаткування звичайних фізосіб (не ФОП);

— списання боргів та прощення заборгованості — але з особливостями. Пункт 292.3 ПКУ говорить: до суми доходу платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. З цього можна зробити висновок: щодо прощеного боргу оподатковуваний дохід не мав би виникати. Докладніше ми проаналізували це питання в статті «Прощення кредиту й особлива ставка ЄП 2%» у «ДК» №17/2022. Що ж до кредиторки, за якою минув строк давності, то стосовно неї ЄП виникатиме лише в осіб, які до переходу були платниками ПДВ і яким цей статус на період застосування ставки ЄП 2% призупинено;

— транзитні кошти (за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами) до оподатковуваного доходу «єдинників» не потрапляють. Оподатковується тільки сума посередницької винагороди;

— доходи в іноземній валюті перераховують у гривні за офіційним курсом НБУ на дату визнання такого доходу.

Після того як сума доходу буде визначена, до неї застосовується ставка 2% у другому рядку першої таблиці і розраховується сума єдиного податку.

Мінімальне податкове зобов’язання розраховується у таблиці ІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку з урахуванням додатного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів і витрат на оренду земельних ділянок». Цю таблицю заповнюють на підставі додатка 1.

Спочатку в додатку 1 визначають додатне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке наводять у рядку 03 таблиці ІІ.

Потім суму мінімального податкового зобов’язання додають до суми ЄП за грудень, яка була розрахована у рядку 02 таблиці І, і цю суму наводять у рядку 04 таблиці ІІ.

Увага!

У декларації за грудень 2022 року обов’язково потрібно заповнити рядок 04 таблиці ІІ, про що говорить виноска 3 у декларації. Навіть якщо платник ЄП не визначає мінімального податкового зобов’язання, він однаково повинен заповнити рядок 04, просто записавши туди показник рядка 02.

Таблицю ІІІ «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» застосовують для виправлення помилок, яких припустилися у минулих місяцях. Її заповнюють лише в уточнюючій декларації.

За потреби платник ЄП може подати доповнення до декларації у довільній формі згідно з п. 46.4 ПКУ. Про це треба обов’язково зазначити наприкінці декларації, додатково навівши кількість аркушів доповнення, номер за порядком та зміст доповнення.

Наприкінці декларації обов’язково потрібно проставити позначку про наявність додатків, якщо вони теж подаються, тому що:

— ця позначка є обов’язковим реквізитом декларації відповідно до п. 48.3 ПКУ;

— наявність хоча б одного додатка змінює граничний строк подання декларації — декларація за грудень 2022 року без додатків подається до 20 січня 2023 року, а з додатками — до 9 лютого 2023 року.

Мінімальне податкове зобов’язання у додатку 1 до декларації

Мінімальне податкове зобов’язання визначається платниками ЄП за ставкою 2% — власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, у яких виникає обов’язок подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за грудень поточного року (на підставі пункту 297-1.1 ПКУ).

Отже, це додаток, який подається лише землевласниками/землекористувачами земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, до декларації за грудень, в якому наводять показники за рік загалом.

Докладно про мінімальне податкове зобов’язання ми написали в «ДК» №1‑2/2022. Первісно його планували запровадити з 1 січня 2022 року, але війна внесла свої корективи — за деякі ділянки МПЗ не розраховується. За пп. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Також можна не сплачувати МПЗ за земельні ділянки, які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких є фортифікаційні споруди. За постановою КМУ від 06.12.2022 р. №1364 перелік таких територій визначатиме Мінінтеграції, тож чекаємо на появу такого переліку.

Власне розраховують МПЗ у розділі І додатка 1, в якому наводять інформацію про ділянки та всі необхідні показники для розрахунку МПЗ. МПЗ розраховують за формулами, які ми проаналізували у вищезгаданій статті в «ДК» №1‑2/2022, тож тут повторюватися не будемо.

МПЗ розраховують за кожною ділянкою в рядку 1 у колонках 2 — 10 розділу І. У колонці 12 для кожної ділянки зазначають 20% витрат на сплату орендної плати за неї, орендодавцями яких є юрособи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності (абзац 8 пункту 297-1.3 та абзац 11 п. 297-1.4 ПКУ). Для кожної ділянки створюють підрядок рядка 1 з номером 1.1, 1.2 тощо. На нашу думку, до рядка 1 не потрібно включати земельні ділянки сільгосппризначення, на які поширюється звільнення від МПЗ за пп. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

У рядку 2 розділу І додатка 1 підбиваємо підсумки щодо всіх земельних ділянок і розраховуємо загальне МПЗ у колонці 11 — це підсумок граф 9 та 10. Але це ще не все: показник колонки 11 рядка 2 розділу І переносимо до рядка 01, а показник рядка 2 колонки 12 — до рядка 03 розділу ІІ додатка 1.

У рядку 02 розділу ІІ додатка 1 формують загальну суму сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року, складові якої наводять у підрядках 2.1 — 2.10. Усі ці показники потрібно розраховувати за весь 2022 рік. У виносках 8, 9, 10, 11, 12 та 13 до розділу ІІ наведено коментарі щодо заповнення підрядків 2.1 — 2.10. Докладніше ми проаналізували ці показники в статті про МПЗ у «ДК» №1‑2/2022, тож тут не будемо занурюватися у подробиці.

Зверніть увагу!

1. У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховують помилково та/або надміру сплачені у 2022 році суми податків, зборів, платежів (п. 297-1.3 та 297-1.4 ПКУ). Тут маються на увазі не нараховані суми до сплати, а саме сплачені суми до бюджету у 2022 році, в тому числі і суми податків, сплачених у 2022 році за 2021 рік.

2. Суму ЄП у частині додатного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховують у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (пункт 297-1.8 ПКУ). Ця норма має на меті виключити «рекурсію» сум ЄП, коли сплачене МПЗ за поточний звітний рік зменшуватиме МПЗ за наступний рік.

Коли ми заповнили всі підрядки 02.1 — 02.10, розраховуємо підсумок і зазначаємо його у рядку 02 розділу ІІ додатка 1. Тепер маємо всі дані для розрахунку різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (рядок 01 - рядок 02 - рядок 03 розділу ІІ), і в разі отримання додатного значення переносимо його до рядка 03 декларації з ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року.

ЄСВ, що сплачують ФОПи за себе в додатку 2

У додатку 2 до декларації наводять відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, тобто того ЄСВ, який сплачують ФОПи за себе.

Додаток 2 не подається, якщо ФОП був звільнений від ЄСВ протягом усього 2022 року відповідно до ч. 4 та 6 статті 4 Закону про ЄСВ (звільнення від ЄСВ у разі отримання пенсії або соцдопомоги чи у зв’язку з роботою на резидента «Дія Сіті»).

Нагадаємо, що ФОПи-«єдинники» звільняються від сплати ЄСВ за себе з 1 березня 2022 року, але у разі його несплати підприємці не набувають страхового стажу. Проте якщо ФОП добровільно сплачував ЄСВ у 2022 році, то він подає додаток 2.

Відповідно до Закону про ЄСВ платники, які не сплачували ЄСВ у певні місяці 2022 року, не заповнюють розрахунок ЄСВ у додатку 2 за ті місяці, за які ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Тому:

— якщо ФОП сплачував ЄСВ хоча б в одному з місяців 2022 року, він подає додаток 1;

— якщо ФОП не сплачував ЄСВ у жодному з місяців 2022 року, він додаток 1 не подає;

— якщо ФОП дбає про наявність страхового стажу і не бажає його скорочення, то має право подати додаток 1. При цьому сума ЄСВ за місяць, добровільно визначена таким ФОПом до сплати за себе, має бути не меншою за мінімальний страховий внесок для цього місяця та не більшою за внесок з максимальної бази нарахування ЄСВ.

Загалом, якщо ФОП не належить до пільгових категорій та не працює з резидентом «Дія Сіті» і при цьому скористався правом не платити ЄСВ з 1 березня 2022 року, він повинен нарахувати та сплатити ЄСВ лише за січень та за грудень 2022 року — в сумі не менше від мінімального внеску та не більше від ЄСВ з максимальної бази нарахування ЄСВ.

ЄСВ: мінімум і максимум

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2022 році:

— з січня до вересня: 6500 грн х 22% = 1430 грн на місяць;

— з жовтня до грудня: 6700 грн х 22% = 1474 грн на місяць.

Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2022 році:

— з січня до вересня — 6500 грн х 15 = 97500 грн;

— з жовтня до грудня — 6700 грн х 15 = 100500 грн.

Додаток 2 має вже звичну річну форму, у якій ФОПи нараховували ЄСВ за себе. У ній наведено місяці року, суму доходу, на який нараховується ЄСВ, ставку ЄСВ та суму ЄСВ. У графі 2 табличної частини наводять базу нарахування ЄСВ у будь-якій сумі від мінімальної 6500 грн (6700 грн) до максимальної 97500 грн (100500 грн). Зазвичай ФОПи обирають мінімальну базу. У графі 3 розмір ЄСВ 22% зазначають у кожному рядку таблиці, а у графі 4 розраховують власне суму ЄСВ до сплати. Підсумкову суму ЄСВ за весь 2022 рік визначають як суму всіх місячних сум у графі 4 у рядку «Усього». Сума ЄСВ за I, II та III квартали 2022 року має бути вже сплачена у встановлені строки, а граничний термін сплати ЄСВ за IV квартал 2022 року настане 19 січня 2023 року:

— граничний термін сплати ЄСВ за себе ФОПами — платниками ЄП — 19 число місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ;

— у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

До декларації цю суму ЄСВ не переносять.

У примітці 3 до реквізиту «звітний період» додатка 2 сказано, що в загальному випадку цей додаток подають загалом за рік і тоді в графі «Місяць» ставлять цифру «12». Якщо додаток 2 подають у зв’язку з припиненням ФОПа або для призначення пенсії/матеріального забезпечення, страхових виплат, тут ставлять арабськими цифрами від 1 до 11 номер календарного місяця, в якому подають декларацію (якщо додаток 2 подають у разі припинення або для призначення пенсії), або номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок (якщо додаток 2 подають для призначення матеріального забезпечення та страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням).

Період перебування ФОПа на ЄП за ставкою 2% протягом звітного року наводять у реквізиті 8. Період наводять із точністю до дня, тому що на ставку 2% можна перейти і в середині місяця, на відміну від інших ставок ЄП, які можуть застосовуватися тільки з початку місяця. Тож будьте уважні:

— якщо ФОП перейшов на ЄП за ставкою 2% із загальної системи, він зазначає тут точну дату переходу на ставку 2%, яку можна дізнатися в Кабінеті платника податків або на підставі витягу з реєстру платників ЄП;

— якщо ФОП з початку 2022 року був на ЄП, але на інших групах чи ставках, то у реквізиті 8 зазначає початкову дату — 01.01.2022 та кінцеву дату — 31.12.2022;

— якщо ФОП припиняється у грудні 2022 року, то кінцевою датою буде точна дата припинення ФОП, яку зазначає і в реквізиті 6.

У загальному випадку, якщо додаток 2 подають для оформлення пенсії або страхової виплати, треба поставити «Х» у реквізиті 5 «Тип форми». Якщо ця необхідність виникла у грудні, коли додаток 2 подають за підсумками року, цю позначку однаково потрібно поставити.

У реквізиті 7 зазначаємо код категорії застрахованої особи «6» — фізособа-підприємець на спрощеній системі оподаткування.