Під час війни діють спеціальні правила залучення працівників до роботи. А для декого — і спеціальні норми робочого часу. Проте війна мине, ми переможемо, а отже, треба буде повернутися до базових норм трудового права. Про один із таких випадків ми й поговоримо сьогодні на прикладі свіжого рішення Верховного Суду1.
1 Постанова Верховного Суду від 18.05.2022 р. у справі №819/939/18.
Зміст справи
Держпраці провела (ще до війни) інспектування сільгоспкооперативу (далі — СГК), за результатами якого склала акт і зафіксувала порушення законодавства про працю.
Зокрема, це невідображення у табелях робочого часу за грудень 2017 року, січень і березень 2018 року відпрацьованих працівниками годин у святкові дні — 25.12.2017 р., 01.01.2018 р., 08.03.2018 р. (ч. 2 ст. 30 Закону про оплату праці).
Суть порушення: деякі працівники СГК працювали по 7 годин у святкові дні: 08.03.2018 р.; 01.01.2018 р.; 25.12.2017 р. Проте у табелях обліку робочого часу за відповідні місяці не відображено відпрацьованих працівниками годин у святкові дні.
25.04.2018 р. Управління Держпраці прийняло постанову про накладення штрафу у сумі 3723 грн за невідображення у табелях робочого часу відпрацьованих працівниками годин у святкові дні.
А сільгоспкооператив, вважаючи дії посадових осіб щодо винесення припису та постанови протиправними, звернувся до суду.
Що вирішили у судах попередніх інстанцій?
Думки судів першої та апеляційної інстанцій розійшлися: якщо перша інстанція стала на бік Держпраці, то апеляційна визнала її дії протиправними.
Свій висновок апеляційний суд обґрунтував установленими у цій справі обставинами, відповідно до яких із табелів робочого часу за грудень 2017 року, січень, березень 2018 року вбачається, що в них графа за 25.12.2017 р., 01.01.2018 р. та 08.03.2018 р. заповнена і працівникам проставлено 7 годин робочого часу та з урахуванням цих днів зазначено підсумовану кількість робочого часу в графі «всього». Тобто відпрацьований робочий час у святкові дні відображено у табелях робочого часу.
При цьому, на переконання апеляційного суду, незаповнення графи «з них святкові» не спростовує запису робочого часу і його підсумованого обліку в табелях робочого часу.
А ВС не погодився!
Водночас колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким висновком апеляційної інстанції та вважає, що Держпраці цілком правильно встановила порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону про оплату праці роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік роботи, яку виконує працівник, і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Підпунктом 1.4 п. 1 Наказу №489 затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, що додаються, зокрема №П-5 «Табель обліку використання робочого часу», в якому передбачено графу «Години роботи у вихідні та святкові дні».
Тож роботодавець (у спірному випадку — СГК) був зобов’язаний у встановленому законом порядку забезпечити достовірний, тобто такий, який відповідає дійсності, облік роботи, яку виконує працівник, зокрема належну фіксацію відомостей про використання робочого часу у вихідні та святкові дні.
Позаяк заповнений належним чином табель обліку робочого часу є підставою для нарахування та виплати працівникові заробітної плати, то його достовірне і правильне оформлення відповідно до вимог законодавства є важливою передумовою для дотримання трудових гарантій особи, зокрема щодо оплати праці у повному розмірі.
Тож Держпраці правильно встановила факт неналежного оформлення табеля обліку використання робочого часу, а саме: незазначення у графі «Години роботи у вихідні та святкові дні» відповідних даних щодо часу роботи працівників у святкові дні 25.12.2017 р., 01.01.2018 р. та 08.03.2018 р.
Верховний Суд вважає, що незабезпечення достовірного обліку роботи, яку виконує працівник, є самостійним порушенням, незалежно від того, чи призвело це до порушення трудових гарантій працівників щодо оплати праці, чи ні.
Тож штраф у цій частині Верховний Суд визнав правомірним.
Від редакції
Наведемо і ми кілька порад щодо цього випадку.
По-перше, розмір мінімальної зарплати нині майже вдвічі більший. Отже, штраф за таке порушення (кожне з «інших»!) становить уже 6700 грн. А це не жарти.
Проте штрафу можна уникнути, якщо вчасно виконати припис інспектора щодо виправлення цієї помилки у табелі. Тож щодо кожного «іншого» порушення за ст. 265 КЗпП вимагайте чіткого припису, як його виправити та в які терміни.
По-друге, форма табеля на сьогодні є лише рекомендована, те саме стосується і правил його складання. Про це каже і сам автор цієї форми — Державний комітет статистики України в листі від 12.01.2012 р. №9/4-10/9.
Зауваження автора форми №П-5
Держстат України у межах повноважень розглянув запит щодо застосування форми первинної облікової документації №П-5 та повідомляє таке.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики затверджують статистичну методологію та звітно-статистичну документацію, а також типові форми первинної облікової документації, необхідні для проведення державних статистичних спостережень.
Типові форми первинного обліку, затверджені Наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці.
Зокрема, типова форма №П-5 «Табель обліку використання робочого часу» надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. На практиці табель використовується також для інших цілей, тому підприємство при необхідності має право застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов’язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.
<...>
Лист Державного комітету статистики України від 12.01.2012 р. №9/4-10/9
Тому роботодавці досить вільні у тому, як саме вести облік робочого часу. Але не в тому, яка інформація має обліковуватися. Деталізація даних дуже важлива, тож узагальнювати їх, як-от рахувати разом відпрацьовані робочі, вихідні та святкові дні, не варто.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Наказ №489 — Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».