Через РРО реєструють лише платежі, отримані за допомогою еквайрингу
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Таке визначення розрахункової операції діє з 15.08.2000 р. і відтоді не змінювалося. До цієї дати через РРО реєструвалося тільки отримання готівки, а з 15 серпня 2000 року РРО реєструє як готівкові, так і безготівкові оплати від покупців. Головне — це визначити, чи належить безготівкова оплата до розрахункових операцій.
З 2008 року відбулося багато змін у законодавстві, істотно змінилися банківські технології, а формулювання визначення РО не змінилося. Тож на практиці виникають непорозуміння щодо того, які із сучасних операцій відносити до розрахункових, а які — ні. Податківці теж не дають точних орієнтирів у цьому питанні.
Ми докладно з’ясували це визначення розрахункової операції в статті «Безготівкові операції та РРО» в «ДК» №6/2022. І дійшли висновку, що безготівкове надходження коштів від покупців на рахунок торговця буде розрахунковою операцією тільки в тому разі, якщо це надходження відбулося за допомогою технології еквайрингу. Докладніше про роботу еквайрингу ми розповіли у статті «Інтернет-банкінг, еквайринг, ПН та РРО» в «ДК» №38/2021.
Послуга «Платежі за QR-кодом» — без РРО
Послуга «Платежі за QR-кодом» працює за такою схемою: торговець надає клієнтові рахунок для оплати в касі банку за реквізитами торговця — код торговця та номер рахунку у форматі IBAN. Для того щоб клієнт не йшов до відділення банку, торговець може надати клієнту QR-код, за яким розміщено посилання на банківський застосунок та реквізити продавця для оплати. Через банківський застосунок клієнт сканує QR-код, застосунок пропонує йому вже готову форму для оплати з реквізитами самого торговця, і клієнтові залишається тільки обрати картку, з рахунку якої буде проведено оплату. Результатом цієї операції буде прямий переказ коштів з рахунку клієнта на рахунок торговця. Окремої комісії за цю послугу банк не стягує, тому що вона надається в межах розрахунково-касового обслуговування торговця.
Ці платежі торговець бачить у своїй банківській виписці як платежі безпосередньо від клієнта, у повній сумі оплати. На підставі банківської виписки здійснюється запис Д-т 311 К-т 361 з аналітикою щодо кожного клієнта. У бухобліку не можна проводити такі платежі анонімно як платежі від «кінцевого споживача», ці операції потребують окремого відображення реалізації товарів/послуг та їх оплати щодо кожного клієнта. Докладніше про це ми розповіли в статті «Анонімний облік: зручно, але не можна» в «ДК» №22/2014.
Послуга «Еквайринг за QR-кодом» — аналог POS-термінала, платежі реєструють через РРО
Банк, з яким укладено договір про під’єднання послуги «Еквайринг за QR-кодом», є банком-еквайром для торговця. Ця послуга працює так само, як POS-термінал або інтернет-еквайринг на сайті.
Клієнт-платник сканує QR-код смартфоном за допомогою застосунку та здійснює оплату, але в цьому разі QR-код не «підтягує» рахунок торговця, а кошти списуються на рахунок банку-еквайра, який потім перераховує ці платежі на рахунок торговця. Банк стягує певну комісію за кожен платіж, тому що це окрема банківська послуга, яка не входить до пакета розрахунково-касового обслуговування. З цієї причини торговець отримає на рахунок суму оплати, зменшену на суму комісії банку-еквайра. Суму отриманих платежів слід реєструвати через РРО у повному розмірі, без вирахування комісії банку.
Торговець не має можливості ідентифікувати покупця у разі платежів за послугою «Еквайринг за QR-кодом», тому такі платежі обліковують так само, як і роздрібну готівкову виручку, яка реєструється через РРО, з одночасним визнанням доходу, без ідентифікації покупця: Д-т 301 Кт 701, 702, 703. У цьому випадку замість рахунку каси буде рахунок безготівкових коштів: Д‑т 311 К-т 701, 702, 703 на підставі Z‑звіту РРО, в якому мають бути відображені всі платежі, прийняті за послугою «Еквайринг за QR-кодом».
Ми виклали нашу думку з цього питання, яка ґрунтується на визначенні розрахункової операції за Законом про РРО. Позаяк податківці надають суперечливі консультації щодо реєстрації через РРО безготівкових надходжень , радимо отримати від них власну ІПК на цю тему.
Що каже НБУ
<...> Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:
банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;
розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.
Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»* встановлено, що переказ коштів — рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Маємо зазначити, що для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку, здійснення переказів зі своїх рахунків клієнт банку може використовувати системи дистанційного обслуговування («клієнт — банк», «клієнт — Інтернет — банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи) та сервіси банків, що надають можливість ініціювати переказ коштів.
За інформацією банків, Приват24, Ощад24/7 є системами дистанційного обслуговування, а LiqPay, Монобанк — сервісами банків, що надаються клієнтам, зокрема, для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та надані послуги.
Здійснення розрахунків з оплати товарів або послуг з використанням систем дистанційного обслуговування та сервісів банків за своєю суттю є переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (суб’єкта господарювання).
З огляду на викладене, оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay шляхом переказу коштів з рахунку за розпорядженням клієнта є банківською операцією.
Лист НБУ від 30.12.2020 р. №57-0009/80572
* З 01.08.2022 р. втратив чинність. — Прим. ред.
Нормативна база
- Закон про банки — Закон України від 07.12.2000 р. №2121-III «Про банки і банківську діяльність».
- Закон про платіжні послуги — Закон України від 30.06.2021 р. №1591-IX «Про платіжні послуги».
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (втратив чинність з 01.08.2022 р.).
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Інструкція №22 — Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22.