«Пожежні» перевірки: чому вони проводяться і ким?
За приписами ст. 47 КЦЗУ державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до Закону про держнагляд, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Увага, зміни! Законом №2655 встановлено, що під час складення таких планів держнагляду (контролю) враховуються укладені госпсуб’єктами (крім суб’єктів господарювання, інших юросіб, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки) договори страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам унаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості.
Що це означає та яких СГД це стосується? Такі укладені договори автоматично вилучають таких госпсуб’єктів із переліку планових заходів від шести років поспіль (щодо госпсуб’єктів із середнім ступенем ризику) до десяти років поспіль (щодо госпсуб’єктів із незначним ступенем ризику). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів держнагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ДСНС, затверджені постановою КМУ від 05.09.2018 р. №715.
Критерії ризику у сфері техногенної та пожежної безпеки
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, належать:
— вид об’єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі — об’єкт);
— площа об’єкта;
— максимальна розрахункова (проєктна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об’єкті;
— умовна висота об’єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку);
— наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об’єкті протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
— клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об’єкта;
— кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов’язаних з експлуатацією або під час будівництва об’єкта та виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.
Процедура укладення такого договору виписана доволі просто.
Крок 1. Проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки
Фактично йдеться про оцінку стану підприємства щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Увага! Проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки не тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.
Як діяти в ситуації, коли аудит буде незадовільний, має окреслити КМУ у відповідній постанові, де також буде визначено сам порядок проведення аудиту. Чітко сказано, що договір укладається з урахуванням результатів аудиту, що вочевидь вказує на різні умови договору страхування. Але про практичну реалізацію цієї норми ми ще поговоримо після оприлюднення цієї постанови. Отже, стежте за нашими новинами!
А тепер відомо, що аудит пожежної та техногенної безпеки проводять не пізніше 45 днів після отримання відповідного звернення госпсуб’єкта. Строк проведення аудиту не може перевищувати 10 робочих днів.
За результатами аудиту складають акт, типова форма якого затверджується ДСНС, дія якого обмежена трьома місяцями з дати складення.
Хто має право поводити аудит? Аудит пожежної та техногенної безпеки проводиться організаціями незалежно від форми власності, визнаними ДСНС за відповідними критеріями.
Крок 2. Укладення договору цивільного страхування
Отримавши акт аудиту, госпсуб’єкт уже може укладати договір страхування цивільної відповідальності. Сам порядок укладення такого договору окремо не прописаний — лише визначено, що його укладають у порядку, встановленому законодавством.
І цим самим Законом №2655 вносяться зміни до Закону про страхування, де передбачено, що порядок та умови такого страхування можуть визначатися ДСНС за погодженням із НБУ (нова редакція ст. 49).
До речі, страховикам добре відома ситуація зі страхуванням бізнесу — таких програм доволі багато. Тож чи потрібні якісь нові умови для страхування бізнесу саме за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам унаслідок пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості, мають вирішити відповідні органи.
Договір страхування повинен передбачати страхування від таких ризиків, як:
— пожежа, вибух (у тому числі вибух побутового газу);
— виробнича аварія;
— витік води з системи пожежогасіння;
— руйнування будинків, споруд і конструкцій;
— ураження електричним струмом;
— інші ризики.
Розмір страхової суми встановлюється у такому договорі за домовленістю сторін (знову ж таки — з урахуванням результатів аудиту) та залежить від ступеня ризику, а саме:
для суб’єктів господарювання зі середнім ступенем ризику — менше ніж 3 тисячі мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня року укладення договору страхування відповідальності (у 2022 році — 19,5 млн грн);
для суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику — менше ніж 2 тисячі мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня року укладення договору страхування відповідальності (у 2022 році — 13 млн грн).
Максимальні розміри сум відшкодування передбачені у випадках смерті третьої особи, а також у зв’язку з її лікуванням (зокрема, у розмірі обґрунтованих витрат, пов’язаних із доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією).
Це важливо!
Страховик за укладеними договорами страхування не здійснює виплат із відшкодування:
— штрафів, пені, інших (у тому числі адміністративних) санкцій, визначених договором чи законом;
— моральної шкоди, упущеної вигоди, інших непрямих збитків;
— шкоди, заподіяної внаслідок перевезення, зберігання чи застосування вибухових пристроїв та/або речовин, вогнепальної зброї;
— шкоди, заподіяної власному майну страхувальника або майну, що використовується страхувальником на підставі договору оренди (лізингу);
— шкоди, визначеної письмовою вимогою (претензією) третьої особи, що визнана страхувальником, але не погоджена страховиком.
Крок 3. Повідомити ДСНС про укладені договори
Законом №2655 пропонується, що такі повідомлення подає як страховик, як і госпсуб’єкт за формою та в порядку, що визначаються ДСНС разом із НБУ. Строк для подання такого повідомлення — 10 робочих днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж 15 жовтня поточного року.
Саме це повідомлення, надіслане до ДСНС, а не сам факт підписання договору й буде підставою для невключення (або виключення) такого госпсуб’єкта до переліку суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам ДСНС у наступному плановому періоді (наступному році).
Утім, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2655 зазначено: в разі затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2023 рік підлягає врахуванню інформація про укладення договору страхування відповідальності, подана страховиками або суб’єктами господарювання зі середнім та/або незначним ступенями ризику до 15 листопада 2022 року.
І тут найцікавіше — Закон №2655 набрав чинності 29.10.2022 р. Тож вплинути на плани щодо перевірок у 2023 році він не міг через брак часу та з інших технічних причин. Тому перевірки бізнесу в 2023 році будуть за планами, які складені ще за старими правилами.
Додамо, що Постановою №303 приписано припинити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, запровадженого Указом №64/2022.
Водночас ДСНС не може виконати й вимогу щодо оприлюднення переліку госпсуб’єктів, які підлягають плановим заходам ДСНС у наступному плановому періоді (наступного року) на порталі https://inspections.gov.ua/ — на сьогодні доступ до нього обмежений.
Державна регуляторна служба зі свого боку також пропонує скасувати для контролюючих органів на період дії воєнного стану затвердження плану перевірок на наступний рік та внесення відповідної інформації до Інспекційного порталу.
Отже, зміни, які вносяться Законом №2655 щодо заміни інспекційних перевірок ДСНС договорами страхової відповідальності, почнуть працювати лише після того, як будуть затверджені:
— форма акта аудиту пожежної та техногенної безпеки,
— порядок проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки,
— порядок та умови страхування, яке вимагає проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки,
— порядок та форма повідомлення ДСНС про укладені договори страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам унаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості.
Тож практично нові норми Закону №2655 запрацюють щойно у 2023 році та для планових заходів органів ДСНС у 2024 році.
Нормативна база
- КЦЗУ — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI.
- Закон №2655 — Закон України від 06.10.2022 р. №2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності».
- Закон про держнагляд — Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
- Закон про страхування — Закон України від 07.03.1996 р. №85/96-ВР «Про страхування».
- Указ №64/2022 — Указ Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX.
- Критерії №715 — Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. №715.
- Постанова №303 — Постанова КМУ від 13.03.2022 р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».