Закон №2736 (див. «ДК» №48/2022) змінив ризик-орієнтований підхід до встановлення ділових відносин із деякими клієнтами.
Тепер фінустанови надаватимуть перевагу підтвердженій інформації. Наприклад, від фізосіб вимагатиметься підтвердження відсутності судимості, зокрема, за злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Загалом актуальною стає бездоганна ділова репутація (що під цим розуміється, розповімо далі)!
Для чого і для кого такі посилені вимоги? Йдеться про захист економічних та внутрішніх інтересів нашої держави від загрози, спричиненої збройною агресією проти України. І тут ми говоримо не лише про рф, а й про республіку білорусь.
Адже, відповідно до ст. 1 Закону від 06.12.1991 р. №1932-XII «Про оборону України», під збройною агресію розуміють як вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупацію або анексію частини території України, так і дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення будь-яких дій, які підпадають під термін «збройна агресія».
Це спричинилося до необхідності закріплення у Законі №361 значно жорсткіших вимог до керівників суб’єкта первинного фінмоніторингу (далі — СПФМ) (ч. 4 ст. 8 Закону №361). Так, керівник та заступник керівника, голова та члени наглядового органу СПФМ, відповідальний працівник (особа, яка тимчасово виконує його повноваження у разі його відсутності), інші працівники, залучені до проведення первинного фінмоніторингу, повинні мати бездоганну ділову репутацію та не мати громадянства (підданства) держави, що здійснює збройну агресію проти України (на сьогодні це громадянство (підданство) рф чи республіки білорусь).
Зверніть увагу!
Держфінмоніторинг відтепер має право надсилати запити на отримання додаткової інформації, що може бути пов’язана як із фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, так і з колабораційною діяльністю, пособництвом державі-агресору, найманством або державною зрадою. Нагадаємо, що відповіді на такі запити мають надаватися протягом одного робочого дня з дня надходження запиту (п. 11 ч. 2 ст. 8 Закону №361).
Розширено перелік СПФМ
Закон №2736 вносить зміни й до переліку спеціально визначених СПФМ (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин). Зокрема, до них тепер належать:
1) СГ, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
2) СГ, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.
І під час здійснення повноважень як СПФМ рієлтори/посередники/консультанти мають забезпечити контроль як щодо посередницьких/консультаційних послуг, підготовки/вчинення правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, так і щодо операції з надання в оренду нерухомого майна — фінмоніторинг поширюється на оренду нерухомості зі щомісячною сумою орендної плати, яка дорівнює або перевищує 400 тис. грн.
Ця сама порогова сума (від 400 тис. грн або сума, еквівалентна зазначеній сумі, в т. ч. в іноземній валюті, банківських металах, інших активах) встановлена й для фінансових операцій із дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них (торгівлі за готівку), культурними цінностями (предметами мистецтва) та/або під час організації торгівлі ними, у т. ч. аукціонного продажу (п. 2, 3 ч. 1 ст. 10 Закону №361).
Це важливо!
Ці норми включено до Закону задля забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії. Так, Директивою (ЄС) 2018/843 розширено перелік осіб, які зобов’язані застосовувати вимоги цієї Директиви та Директиви (ЄС) 2015/849, зокрема:
(d) агентами з нерухомого майна, включаючи випадки, коли вони діють як посередники під час здавання в оренду нерухомого майна, але тільки стосовно транзакцій, за якими щомісячна орендна плата становить 10000 євро або більше;
(i) особами, що здійснюють торгівлю витворами мистецтва або виступають як посередники в такій торгівлі, включаючи випадки, коли таку діяльність провадять мистецькі галереї та аукціонні доми, якщо вартість транзакції або серії пов’язаних транзакцій становить 10000 євро чи більше.
Але це не все — порогова сума фіноперацій (від 400 тис. грн або еквівалент зазначеної суми, в т. ч. у валюті, банківських металах, інших активах) відтепер підпадатиме під фінмоніторинг у тому разі, коли один з учасників такої операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Отже, знову ж таки йдеться про осіб з рф та/або з республіки білорусь (у т. ч. юросіб та засновників (кінцевих бенефіціарів) таких госпсуб’єктів).
Крім того, СПФМ слід пам’ятати, що під час встановлення ділових відносин чи ідентифікації/верифікації клієнтів, встановлення їхніх кінцевих бенефіціарних власників, мети та характеру майбутніх ділових відносин забороняється використовувати інформацію, отриману від третьої особи, що утворена і діє відповідно до законодавства рф чи республіки білорусь (ч. 17 ст. 11 Закону №361).
Клієнтів за критерієм «високий ризик» більшає
Закон також розширює перелік клієнтів із високим ризиком ділових відносин. Тому з 19.11.2022 р. СПФМ зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема, стосовно таких клієнтів, як:
— громадяни рф чи республіки білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14.04.2014 р.) та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є рф чи республіка білорусь;
— юрособи — резиденти рф чи республіки білорусь, а також їхні кінцеві бенефіціарні власники (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14.04.2014 р.), місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є рф чи республіка білорусь;
— клієнти, щодо яких за результатами перевірки джерела коштів установлено, що джерело коштів, пов’язаних із фіноперацією такого клієнта, походить із рф чи республіки білорусь;
— клієнти, які передають (отримують) активи до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є рф чи республіка білорусь.
Крім того, 19.08.2022 р. набрало чинності Положення №181, яке визначає вимоги до обсягу інформації, що підлягає розкриттю небанківськими надавачами платіжних послуг на власних вебсайтах (вебсторінках), у місцях надання послуг та на вимогу користувачів. Зокрема, йдеться і про інформацію щодо відокремлених підрозділів та комерційних агентів небанківських надавачів платіжних послуг.
Варто звернути увагу й на те, що Закон №2736 усуває конфлікт норм Закону №361 щодо критерію ризику ділових відносин із підсанкційними особами та змін, які внесені до ч. 6 ст. 7 цього закону (зміни за Законом від 12.05.2022 р. №2257) щодо них, — ідеться про фінансові установи, які як СПФМ зобов’язані були розривати ділові відносини з усіма особами, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції», незалежно від виду таких санкцій. Тобто Закон №2736 фактично наказує застосовувати до таких підсанкційних осіб критерій «високий ризик», що не обов’язково має наслідком припинення ділових відносин, а лише призводить до посилених заходів первинного фінмоніторингу.
Відповідальність: розширення повноважень Держфінмоніторингу
Якщо раніше за одне порушення не могло бути застосовано більше одного заходу впливу з п’яти, то тепер за одне правопорушення може застосовуватися лише один штраф (перелік штрафів наведено у ч. 5, 6 ст. 32 Закону №361). Інші заходи впливу застосовуються лише з урахуванням обставин вчиненого правопорушення, наведених у ч. 7 ст. 32 Закону №361, та можуть бути застосовані разом зі штрафом.
Заходи впливу
Заходи впливу, які застосовуються у разі невиконання (неналежного виконання) СПФМ (його уповноваженою особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії:
1) письмове застереження;
2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус СПФМ, у встановленому законодавством порядку;
3) покладення на СПФМ обов’язку відсторонення від роботи посадової особи;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди з СПФМ про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону №361
Не забули й про тимчасово окуповані території. Закон №2736 звільняє від відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії СПФМ, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за переліком, що формується у порядку, встановленому КМУ, та позбавлені можливості виконати у встановлені строки такі вимоги, зокрема щодо:
— повідомлення про порогові та підозрілі фіноперації та про розбіжності щодо відомостей про КБВ за ЄДР та отриманою СПФМ інформацією;
— подання на запит Держфінмоніторингу інформації, що може бути пов’язана із зупиненням фінансових операцій, замороженням активів, пов’язаних із тероризмом та його фінансуванням, у т. ч. інформації з обмеженим доступом;
— виконання вимоги щодо погодження з Держфінмоніторингом додаткових строків для подання інформації в електронній або паперовій формі, архівних даних з урахуванням значного обсягу документів;
— забезпечення проходження відповідальним працівником навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня його призначення та підвищення його кваліфікації, а також вимог щодо інформування відповідальним працівником керівника СПФМ у письмовій формі про виявлені фіноперації, що підлягають фінмоніторингу, та вжиті заходи.
Наведені вимоги мають бути виконані протягом одного місяця після її вилучення з переліку, що формується у порядку, встановленому КМУ.
Таке звільнення не стосується тих СПФМ, які після 19.11.2022 р. змінили своє місцезнаходження і їхнім новим місцезнаходженням стали населені пункти територіальних громад, включені до такого переліку.
Увага! Змін щодо порядку та строків подання інформації про КБВ держреєстратору наразі не передбачено. Втім, на зміни очікують банки та небанківські фінустанови, а також учасники фондового ринку.
Нормативна база
- Закон №361 — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Закон №2736 — Закон України від 04.11.2022 р. №2736-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843».
- Положення №181 — Положення про порядок розкриття інформації небанківськими надавачами платіжних послуг, затверджене постановою НБУ від 17.08. 2022 р. №181.