Частиною 2 ст. 21 КЗпП працівнику надається право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до ст. 102-1 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця-фізособи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Звертаємо увагу, що скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Водночас це не унеможливлює встановлення обмеження щодо сумісництва для окремих категорій працівників (наприклад, Законом «Про запобігання корупції»). Також з огляду на зміст ч. 2 ст. 21 КЗпП обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Тож це тільки питання часу — скасування наявних обмежень тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, яка не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, установлених п. 2 Постанови №2451. Але наразі загальна тривалість роботи за сумісництвом працівника державного підприємства протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Отже, приватне підприємство може прийняти працівника водієм за сумісництвом і на повний робочий день, тобто на 8 годин п’ять днів на тиждень, якщо тільки його основне місце роботи не є державним підприємством, і це не буде порушенням. Позаяк сумісництво — виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором у вільний від основної роботи час у того самого чи іншого роботодавця.
Нагадаємо, що нормальна тривалість робочого часу водіїв не має перевищувати 40 годин на тиждень (п. 2.2 Положення №3402).
1 Постанова КМУ від 03.04.1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. №340.