Як ми вже писали в «ДК» №30/2022, з 19 липня 2022 року набрав чинності Закон від 01.07.2022 р. 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин».
Законом роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). Але таким працівникам залишається виплата грошового забезпечення за кошти Держбюджету.
Звертаємо увагу, що з 19 липня припиняється збереження середнього заробітку за місцем роботи мобілізованим працівникам на час призову на військову службу, тобто нарахувати середній заробіток потрібно до 18 липня включно.
Відпустка
Законом №2352 також внесено зміну до ст. 9 Закону про відпустки у зв’язку зі зміною ст. 119 КЗпП. Тепер згідно з п. 2 ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), не зараховуватиметься час, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.
Відтепер мобілізований працівник, після припинення нарахування середньої зарплати роботодавцем, не матиме права на трудовий стаж, що дає право на дні відпустки. Тобто період, за який не нараховувався середній заробіток, не даватиме працівникові права на дні щорічної відпустки.
Таким чином, якщо демобілізований працівник повернеться на роботу і забажає у вересні піти у щорічну основну відпустку, то розрахунковим періодом будуть 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки. Якщо відпрацьовано менше ніж рік, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. 1 та 2 п. 2 розділу ІІ Порядку №100).
А час, за який не було нараховано середнього заробітку, потрібно буде вилучити з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 розділу ІІ Порядку №100).
Лікарняні
Період, за який не нараховувався середній заробіток мобілізованим працівникам, не враховується до страхового стажу для оплати лікарняних, тому що за цей період не сплачується ЄСВ (ст. 21 Закону №1105).
А самі дні, що увійшли до періоду, за який не нараховувався середній заробіток мобілізованому, під час розрахунку лікарняних залишаються в розрахунку середньої зарплати, бо такий період не зазначено в п. 3 Порядку №1266 серед невідпрацьованих з поважних причин.
Розрахунок самих лікарняних здійснюється за Порядком №1266.
Тобто якщо демобілізований працівник повернеться на роботу і захворіє у вересні, то з відповідного розрахункового періоду, визначеного за Порядком №1266, потрібно буде вилучити час, за який середній заробіток не сплачувався, а от дні у розрахунку залишити.