• Посилання скопійовано

Посередницькі договори — не критичний імпорт

У «ДК» №24/2022 ми опублікували лист НБУ від 03.06.2022 р. №40-0007/38782 про те, чи можуть агенти купувати валюту, щоб розрахуватися з нерезидентом-принципалом. Прокоментуймо його.

Пунктом 14 Постанови №18 уповноваженим установам (зокрема, банкам) забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключно з переказами, що здійснюються за дорученням клієнтів. Проте з цієї заборони є винятки, один із них — імпортні операції резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим КМУ, якщо постачання товарів за такими операціями здійснено/здійснюється після 23.02.2021 р. (пп. 2 п. 14 Постанови №18).

На сьогодні валюту можна купувати, щоб оплатити товари критичного імпорту за переліком, затвердженим Постановою №153.

У коментованому листі Нацбанк наголошує, що під час війни агент не може придбавати валюту для перерахування нерезидентові виручки за проданий агентом товар, що належить нерезиденту. Його аргументи такі:

1. Згідно із Законом про ЗЕД імпорт товарів — це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами ЗЕД в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включно з купівлею товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Під терміном «товар» мається на увазі будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

2. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Під час купівлі товару право власності на нього переходить від продавця до покупця.

3. Під час здійснення посередницьких операцій на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення право власності на товар не переходить до посередника. Отже, перерахування принципалу виручки агента за проданий ним товар не є оплатою за придбання товару у нерезидента. А це означає, що ввезення в Україну товару принципала, його продаж та перерахування принципалу виручки за проданий товар не є імпортом товарів у розумінні Закону про ЗЕД.

4. Якщо посередницьку операцію не можна класифікувати як імпорт товарів, то на неї не поширюється виняток пп. 2 п. 14 Постанови №18 про те, що валюту можна придбати для оплати товарів критичного імпорту. Відповідно, агент не може придбати валюту, щоб розрахуватись із замовником.

Тож нині посередницькі операції з нерезидентами, які передбачають розрахунки у валюті, доведеться поставити на паузу або ж відмовитися від послуг посередників та застосовувати прямі ЗЕД-договори купівлі-продажу товарів — звісно, якщо ці товари містяться у Постанові №153.

Властиво, імпортувати товари в Україну за агентськими договорами і продавати їх тут наразі можна, але розрахуватися за них валютою не можна буде доти, доки діють обмеження п. 14 Постанови №18.

Нормативна база

  • Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.1991 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
  • Постанова №18 — Постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
  • Постанова №153 — Постанова КМУ від 24.02.2022 р. №153 «Про перелік товарів критичного імпорту».

Автор: Єгорова Юлія

До змісту номеру