Подання звітності, сплата податків
Згідно з пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Тобто якщо підприємство не могло подавати податкову звітність і сплачувати податки, то воно звільняється від відповідальності, якщо подасть таку звітність і сплатить податки протягом шести місяців після припинення воєнного стану.
Але якщо можливість подання звітності, сплати податків з’явилася, таку звітність варто подати за всі періоди, за які вона не подана, а також потрібно сплатити податки. Бо війна не скасовує обов’язок це робити.
І ще одне: зверніть увагу, що зазначене вище стосується звітності, яка подається до ДПС!
Подібної норми для фінансової звітності, яка подається до органів статистики, немає. Така звітність має подаватися згідно з нормами Закону про бухоблік і Порядку №419. Навіть за ті періоди, коли підприємство не отримувало доходів.
Хоча на головній сторінці свого сайту Держстат повідомив, що штрафів за неподання статистичної та фінансової звітності в період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення не буде. Якщо фінзвітність не подавали, то її слід подати протягом зазначених трьох місяців. Проте скористатися такою обіцянкою чи ні, кожне підприємство вирішує самостійно. В будь-якому разі, такі заяви від Держстата не мають нормативної сили і насправді від штрафів не рятують, а територіальні органи Держстату можуть як виконати цю обіцянку, так і оштрафувати.
Щодо «зарплатної» звітності зазначимо таке.
Якщо зарплата не нараховувалася, то не було бази для нарахування ЄСВ та ПДФО, ВЗ.
Проте податковий розрахунок доходів та ЄСВ, ПДФО і ВЗ — треба подати. Він подається навіть порожнім (з незаповненими таблицями), якщо на підприємстві є наймані працівники. Ми про це докладно розповідали в статті «Єдина звітність з ЄСВ, ПДФО та ВЗ: чи подавати «пустушку»?» в «ДК» №16/2021.
На період дії правового режиму воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення не застосовуються штрафи і пеня за порушення, пов’язані з нарахуванням і сплатою ЄСВ (див. п. 9-21, п. 9-22 розділу VIII Закону про ЄСВ).
Щодо відсутності нарахування зарплати директору і бухгалтеру
Припустімо, що працівники не працюють з 24.02.2022 р. і їм не нараховується і не виплачується зарплата. Узаконити такі відносини можна, оформивши відпустку без збереження зарплати у зв’язку з коронавірусним карантином. Докладно про цей варіант ми писали в статті «Воєнний стан: підприємство не працює, що робити з працівниками?» в «ДК» №11/2022. Така відпустка не обмежена кількістю днів. На момент початку військової агресії це була єдина законна можливість узаконити ненарахування зарплати на тривалий (понад 15 календарних днів) період.
Але починаючи з 24.03.2022 р., унаслідок набрання чинності Законом №2136, з’явилася ще одна можливість — призупинення трудового договору. Про особливості призупинення ми писали в статті «Призупинення трудового договору: оформлення та наслідки» в «ДК» №17/2022.
Після поновлення виконання трудових обов’язків відпустка, звісно, закінчується. Якщо трудовий договір призупинявся, він поновлюється.
І ось тут треба нагадати, що складання, узгодження підписами та надсилання звітності (навіть «пустушок») — це теж виконання трудових обов’язків. А отже, час, відпрацьований при цьому директором та бухгалтером, повинен бути оплачений!
Щодо товару на окупованій території
Відповідно до п. 12 Порядку №419 у річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені через відсутність доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, наступного за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
З наведеного випливає, що підприємство має і далі відображати на своєму балансі товар (зерно), який перебуває на тимчасово окупованій території. Списати з балансу можна тільки за наслідками інвентаризації, якщо з’явиться можливість доступу до зерна і з’ясується, що зерна у місці зберігання немає.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419.