Документування
У ситуації, що розглядається, підприємство безоплатно надало послугу перевезення неприбутковій організації.
Відповідний договір між підприємством і неприбутковою організацією має бути укладено у письмовій формі (див. п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦКУ).
Причому згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУ правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Тобто для того, щоб договір вважався укладеним у письмовій формі, досить листа від неприбуткової організації з проханням надавати безоплатно послуги перевезення.
Документальним підтвердженням факту надання послуги буде оформлена накладна на перевезення вантажу (гуманітарної допомоги) — ТТН, CMR (міжнародна автомобільна накладна — у випадку міжнародних перевезень). Водночас можна складати акт приймання-передачі безоплатно наданих послуг перевезення між підприємством і організацією. Хоча складання такого акта і не є обов’язковим. Але, якщо підприємство є платником ПДВ, для потреб ПДВ-обліку такий акт доведеться складати.
ТТН, CMR є документальною підставою для списання використаних ПММ на зазначене перевезення.
ПММ списують у загальному порядку.
Бухгалтерський облік
Надаючи безоплатно послуги перевезення, підприємство несе витрати на таке перевезення — ПММ, амортизація, зарплата з нарахуваннями працівників, загальновиробничі витрати (витрати на ремонт, у тому числі на заміну запчастин тощо).
У бухгалтерському обліку такі витрати спершу накопичують на рахунку 23 і надалі списують на субрахунок 949. Або можуть відразу накопичувати на субрахунку 949.
Податок на прибуток
Якщо підприємство є платником податку на прибуток і застосовує коригування на податкові різниці, то має застосовуватися різниця за пп. 140.5.9 ПКУ. Про цю різницю ми писали, зокрема, у статті «Неприбуткові організації: облік окремих операцій» в «ДК» №39/2021.
Щоправда, ця різниця не застосовується, якщо послуги безоплатно надані Збройним Силам України, військовим частинам тощо (докладніше див. пп. 69.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Крім того, як зазначено в цій нормі, вона стосується послуг, наведених у відповідному переліку, затвердженому КМУ. Але на сьогодні такого переліку ще немає. Тож до моменту його затвердження скористатися цією пільгою неможливо.
У будь-якому разі в ситуації, що розглядається, послуги надано неприбутковій організації, якої може не бути серед отримувачів, наведених у пп. 69.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. А тому й зазначеною пільгою скористатися неможливо.
Податок на додану вартість
На безоплатно надані послуги ПДВ нараховується в загальному порядку.
Погляньмо, що каже стосовно цього податкова у відповідь на запитання в ЗІР, підкатегорія 101.16: «Як визначається база оподаткування та складається податкова накладна при безоплатному постачанні товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни?».
Податкова пише, що в разі безоплатного постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складають дві податкові накладні.
У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) ставлять «0», графу 11 (суму ПДВ) не заповнюють, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляють.
Інші графи такої податкової накладної заповнюють у загальному порядку.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), складеній на суму перевищення, ставлять позначку відповідно до п. 8 Порядку №1307 (15 — Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Таку податкову накладну отримувачу (покупцю) не надають. І в рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) наводить власні дані.
У графі 2 розд. Б такої другої податкової накладної зазначають «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
У графі 7 податкової накладної фіксують ціну постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною (тобто ціну придбання/звичайну ціну/балансову (залишкову) вартість), а у графі 10 — суму перевищення обсягу постачання (базу оподаткування) без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення), у графі 11 — суму ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 при цьому не заповнюють.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляють.
Але якщо підприємство безоплатно надає послуги організаціям, наведеним у п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то такі операції взагалі не є постачанням, тож ПДВ, у тому числі компенсувальний за п. 198.5 ПКУ, не нараховують.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.