Дехто з українців, перебуваючи через війну за кордоном, продовжує працювати віддалено. До того ж мають картки, що надають доступ до їхніх власних рахунків, а то й до рахунків підприємств (корпоративні картки). Тож нас часто запитують, чи можна використати валютну готівку за кордоном, аби погасити нею борги перед іноземними постачальниками.
Річ у тім, що держава максимально розширила можливість використання платіжних карток, зокрема і для зняття готівки за кордоном у банкоматах (про що — далі). Тому деяким роботодавцям хочеться використати таку можливість з господарською, так би мовити, метою.
Наприклад, підприємство заборгувало постачальнику-нерезиденту за раніше постачений товар. За загальними правилами, підприємство, якщо не має потрібної кількості валюти для оплати, мусить придбати безготівкову валюту на міжбанківському ринку і потім зробити безготівковий валютний переказ постачальникові. При цьому банк перевіряє документи, на підставі яких здійснюється валютний переказ, — договір, інвойс тощо. Але під час війни розрахунки з нерезидентами обмежені — купити валюту можна тільки для розрахунків за товари критичного імпорту.
Чи можна всього цього уникнути, якщо працівник підприємства якраз перебуває за кордоном у країні постачальника і може погасити цей борг готівкою в касі постачальника? Наприклад, готівку в необхідній валюті працівник може зняти з власної картки або з корпоративної картки підприємства, емітованої на цього працівника.
З’ясуємо.
Обмеження щодо валютних операцій під час війни
24 лютого 2022 року Нацбанк видав Постанову №18, у якій прописав особливості роботи банків у період запровадження воєнного стану. Але ця постанова вже зазнала низки змін, останні внесено до неї 9 травня.
На сьогодні пунктом 5-2 Постанови №18 заборонено видачу за межами України готівкових коштів:
- з рахунку клієнта банку, відкритого в Україні у національній валюті, в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100000 гривень на календарний місяць;
- з рахунку клієнта банку, відкритого в Україні в іноземній валюті, що перевищує в еквіваленті 100000 гривень на день (без урахування комісії банку). До загального обсягу враховується сума готівкових коштів в іноземній валюті, які видано того самого дня з рахунку цього клієнта в іноземній валюті в межах України.
Це стосується, зокрема, зняття готівки за кордоном за допомогою корпоративних та особистих платіжних карток.
Щодо безготівкових валютних операцій: банкам забороняється купувати валюту за дорученням клієнтів, крім купівлі валюти для оплати товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабміном, за умови якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року (див. пп. 4 п. 12 та пп. 2 п. 14 Постанови №18). Перелік товарів критичного імпорту (Перелік №153) постійно розширюється. Крім того, постановою КМУ від 16.03.2022 р. №289 уряд установив перелік критеріїв визначення товарів критичного імпорту в умовах воєнного стану, за якими товар можна віднести до товарів критичного імпорту.
Тож, якщо постачання товарів критичного імпорту, що є в Переліку №153, здійснено після 23.02.2021 р. на умовах подальшої оплати, таке постачання може бути оплачено у безготівковій формі, для чого можна буде придбати безготівкову валюту.
Нагадаємо, що розрахунки за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27 — 30 розділу IV Положення №2, здійснюють виключно через банки. Зокрема, у п. 28 розділу IV Положення №2 згадано поточні торговельні операції, тобто імпортні/експортні операції. Тож сплатити іноземному постачальнику за товар можна тільки через банк у безготівковій формі.
На сьогодні придбати безготівкову валюту можна тільки для оплати товарів із переліку критичного імпорту, які були постачені після 23 лютого 2021 року, тобто протягом року до початку війни.
А як щодо інших товарів?
Якщо суб’єкт господарювання має заборгованість перед іноземним постачальником за товари, яких немає в Переліку №153, або якщо вони там є, але були постачені раніше 23 лютого 2021 року, то наразі такий суб’єкт господарювання, якщо не має потрібної кількості валюти, не може погасити цю заборгованість, адже не може придбати валюту для цього. Нічого не залишається, крім як чекати закінчення дії цих обмежень. До речі, такий випадок підпадає під визначення форс-мажору. Сторони ЗЕД-контракту можуть звернути на це увагу та застосувати вимоги ЗЕД-контракту щодо застереження про форс-мажор.
Чи можна обійти валютні обмеження, розрахувавшись валютною готівкою?
З огляду на вищезгадані обмеження розрахунків у валюті декому спадає на думку, що можна здійснювати готівкові розрахунки з іноземними контрагентами «на місці», через касу. Працівник підприємства-боржника, який перебуває в країні постачальника, знімає в банкоматі готівку за допомогою своєї або корпоративної картки у валюті платежу або обмінює готівку на валюту платежу, відтак здійснює готівковий платіж постачальникові.
Одразу скажемо: так не можна робити. З кількох причин.
По-перше, через обмежений перелік витрат, на які можна спрямовувати готівкову валюту.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями з використанням готівкової іноземної валюти регламентовано розділом VI Положення №2.
Відповідно до п. 42 та 43 Положення №2 резиденти-юрособи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном із використанням готівкової іноземної валюти, знятої з цією метою з власних поточних рахунків.
Юрособи-резиденти, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.
Це, власне, і все, на що можна витратити готівкову валюту за кордоном — відрядження, представницькі витрати та обслуговування транспорту. Жодні готівкові розрахунки з іноземними постачальниками не передбачені в принципі.
Звісно, що приписи Положення №148 про обмеження обсягів готівкових операцій на день (зокрема, в розмірі 10000 грн між суб’єктами господарювання) жодним чином не стосуються готівкових розрахунків у валюті, тож будь-який обсяг валютних розрахунків із постачальниками буде незаконним.
По-друге, тому що, як ми зазначили вище, для суб’єктів господарювання базовий принцип розрахунків з іноземними постачальниками передбачає безготівкові розрахунки. Тобто з рахунку на рахунок, і жодної готівки. Усі винятки ми навели вище.
Які санкції можуть бути застосовані, якщо готівковий розрахунок все-таки буде проведено?
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про валюту, за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із ст. 13 цього Закону) можуть бути застосовані:
- штрафні санкції до юросіб, тобто до самого підприємства;
- до посадових осіб підприємства (як правило, це керівник) — адміністративні штрафи за КУпАП.
Штрафи за порушення валютного законодавства накладаються на юросіб відповідно до Порядку №524.
Податківці застосовують штрафи за кожен вид порушення вимог валютного законодавства, зокрема з питань проведення розрахунків за валютними операціями. Розмір штрафу становить 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у гривні за офіційним курсом Нацбанку на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого внаслідок перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юрособою, до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Податкові органи застосовують до юросіб за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляді штрафних санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 162-1 КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юросіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 51000 грн).
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- Закон про валюту — Закон України від 21.06.2018 р. №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
- Перелік №153 — Перелік товарів критичного імпорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 р. №153.
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №2.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
- Порядок №524 — Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 р. №524.
- Постанова №18 — Постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».