Новий вид діяльності підприємства
Якщо підприємство перебуває на загальній системі оподаткування, воно може змінити вид діяльності досить просто.
Зокрема, види діяльності господарського товариства можуть встановлюватися його статутом. У цьому разі потрібно переконатися, що у статуті зазначено відповідний вид діяльності або статут містить застереження про те, що підприємство має право здійснювати всі види діяльності, не заборонені законодавством.
Також у п. 5 модельного статуту ТОВ (затверджений Постановою №367) є таке положення: предмет діяльності товариства, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників, спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі) визначаються відповідним рішенням засновників (учасників) товариства.
Це означає, що види діяльності ТОВ можуть визначатися окремим рішенням його засновників.
Тож потрібно з’ясувати, чи є у статуті підприємства відповідний вид діяльності (або застереження про право підприємства займатися будь-яким незабороненим видом діяльності). Якщо відповідних положень у статуті немає і вносити зміни до нього не потрібно, то достатньо оформити відповідне рішення засновників підприємства.
Надалі бухоблік виробництва нової продукції ведуть за загальними правилами обліку виробничих витрат на дебеті рах. 23 та оприбуткування готової продукції на склад (Д-т 26 К-т 23).
Якщо готова продукція буде передана безоплатно на потреби ЗСУ, то протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовуються особливі правила щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток.
Податок на додану вартість
Відповідно до нового п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, внесеного Законом №2120, тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Не є постачанням товарів та послуг передача/надання товарів та послуг:
- Збройним Силам України,
- Національній гвардії України,
- Службі безпеки України,
- Службі зовнішньої розвідки України,
- Державній прикордонній службі України,
- Міністерству внутрішніх справ України,
- Державній службі України з надзвичайних ситуацій,
- Управлінню державної охорони України,
- Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України,
- добровольчим формуванням територіальних громад,
- іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням,
- їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за кошти державного бюджету,
для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь:
- центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (Державна служба України з надзвичайних ситуацій),
- сил цивільного захисту,
- та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності,
- та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,
крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
До наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 ПКУ не застосовуються.
Усе це означає, що придбані з ПДВ сировина, інші виробничі запаси, роботи та послуги сторонніх осіб включаються до складу податкового кредиту і на їх вартість не нараховуються податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Операція з передання готової продукції на користь ЗСУ та інших вищеперелічених суб’єктів не є постачанням товарів, а отже, вона не є об’єктом оподаткування ПДВ і тому на неї не нараховують податкові зобов’язання з ПДВ і податкову накладну не складають.
Податок на прибуток
Відповідно до нового пп. 69.5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, внесеного Законом №2118, операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони без попереднього або наступного відшкодування їх вартості не вважаються операціями з реалізації для потреб оподаткування.
Також відповідно до нового пп. 69.6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ коригування, встановлені пп. 140.5.9 ПКУ, не проводять щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
На момент підготовки цієї статті ще немає переліку інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, щодо яких застосовується пп. 69.6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Отже, для потреб оподаткування податком на прибуток операції з передання виготовленої продукції не є операціями з її реалізації. Дохід щодо них не виникає, а сама продукція списується на витрати записом Д-т 949 К-т 26.
Якщо підприємство не коригує фінрезультату, вся вартість переданої продукції зменшить його фінрезультат з метою оподаткування.
Якщо підприємство коригує фінрезультат, воно враховує положення пп. 140.5.9 ПКУ разом з особливостями, встановленими пп. 69.6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Якщо воно вироблятиме продукцію, що прямо згадана у пп. 69.6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, то не коригує фінрезультату на вартість цієї продукції.
Якщо підприємство вироблятиме іншу продукцію, прямо не зазначену в пп. 69.6 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, то має дочекатися, поки Кабмін затвердить перелік. І тільки якщо продукції не буде і в цьому переліку, тоді доведеться коригувати фінрезультат на вартість такої продукції, з урахуванням норм пп. 140.5.9 ПКУ (у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року).
Кадрові питання
До прийняття рішення про початок нового виробництва підприємство перебувало у стані простою. Тож у цей період працівникам виплачується заробітна плата за правилами оплати періоду простою.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Простій оформлюється з ініціативи роботодавця, тож і закінчення простою теж відбувається з ініціативи роботодавця. Докладніше про це ми писали у статті «Воєнний стан: підприємство не працює, що робити з працівниками?» в «ДК» №11/2022.
Якщо підприємство розпочинає нову діяльність, для якої потрібно залучати працівників, то це означає, що для них період простою закінчується, про що оформлюється наказ керівника. Працівники виходять на роботу за наказом й отримують заробітну плату за виконану роботу на загальних підставах.
До речі, під час війни трудові відносини мають свої особливості, встановлені Законом №2136. Про них ми докладно розповідаємо у статті «Трудові відносини під час війни: аналіз Закону №2136» у цьому номері «ДК». Також радимо ознайомитися з відповідями на запитання Мінекономіки у рубриці «Запитання і відповіді» цього номера «ДК».
Якщо розширення обсягів виробництва надалі означатиме прийняття на роботу фізосіб з числа переселенців, пам’ятайте, що ви можете отримати від держави компенсацію у розмірі 6500 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу, протягом двох місяців. Докладно ми розглядаємо це питання в статті «Як отримати компенсацію за прийняття на роботу переселенця: аналіз Порядку №331» у цьому номері «ДК».
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2118 — Закон України від 03.03.2022 р. №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану».
- Закон №2120 — Закон України від 15.03.2022 р. №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Постанова №367 — Постанова КМУ від 27.03.2019 р. №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності».