Зважаючи, що в Україні війна, яка створює загрозу життю, працівники можуть переїжджати до інших безпечних міст чи виїжджати за кордон. Працівників, які виїхали, звільняти не можна.
У цій ситуації працівник не працював увесь березень 2022 р., і роботодавець прийняв рішення проставити в табелі літерну позначку «НЗ».
Тож якщо роботодавець/працівник не міг зв’язатися з працівником/роботодавцем через відсутність зв’язку чи з інших причин, то табелювати його відсутність потрібно літерним кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»). Якщо працівник через воєнний стан виїхав за кордон чи до іншого безпечного міста, то період відсутності таких працівників на роботі в табелі варто позначати літерним кодом «І» або цифровим 30 (інші причини неявок).
Позаяк це вимушена ситуація, обумовлена потребою збереження життя й здоров’я працівників та їхніх сімей, то й відсутність на роботі вважається поважною причиною і за такими працівниками зберігаються робоче місце, посада та трудові відносини не припиняються. Про це зазначає Мінекономіки у своєму роз’ясненні.
Проте час таких неявок не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, а надалі на її компенсацію, та не підлягає оплаті, оскільки час таких неявок не передбачено ст. 9 Закону про відпустки. Про це ми також писали.
Отже, із зазначеного випливає, що немає законодавчих підстав для нарахування компенсації за невикористану відпустку за період, коли працівник не працював з інших причин, ніж передбачено ст. 82 КЗпП та ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
Знову ж таки, враховуючи, що в Україні війна і подати заяву на звільнення особисто проблематично, надсилання фото такої заяви засобами інтернет-комунікацій є наразі дієвим способом. Про це писали і ми, про це навіть зазначало НАДС у своєму роз’ясненні про оформлення та надсилання кадрових документів під час війни.
Для збереження працівнику стажу, що дає право на щорічну відпустку та нарахування компенсації, на час воєнного стану (на цей місяць) можна або надати працівникові відпустку без збереження зарплати, або оголосити простій.
Варіант 1 — відпустка без збереження зарплати
Для цього можна скористатися тим, що коронавірусний карантин продовжено до 31 травня включно. Це зроблено Постановою №229, якою внесено зміни, зокрема, до «карантинної» Постанови №1236. А відпустку без збереження зарплати передбачено, як відомо, ст. 84 КЗпП, ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.
Час перебування у відпустці без збереження зарплати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою і такою, що перебуває у трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці. Тобто така відпустка включається до трудового (загального) стажу.
Таким чином, можна протягом березня оформити перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати. Час такої відпустки не потрібно вилучати в разі обчислення днів, за які розраховується компенсація за невикористану відпустку, бо вона входить до стажу роботи.
Але в разі розрахунку середньої зарплати час, коли працівнику надавалася відпустка без збереження заробітної плати, вилучається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100).
Варіант 2 — простій
Інший варіант — оголосити працівникові простій. Але простій слід буде оплатити в розмірі, не нижчому від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП). У такий спосіб роботодавець зможе трохи матеріально підтримати працівника.
У разі розрахунку середньої зарплати час, коли працівникові було оголошено простій (2/3 тарифної ставки), вилучається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100). І виплати за цей період також вилучаються з розрахунку. Час простою не з вини працівника включається до стажу, що дає право на отримання основної щорічної відпустки, а отже, і на її компенсацію під час звільнення. Це випливає зі ст. 82 КЗпП та ст. 9 Закону про відпустки.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
- Постанова №229 — Постанова КМУ від 23.02.2022 р. №229 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 і від 29 червня 2021 р. №677».
- Постанова №1236 — Постанова КМУ від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».