• Посилання скопійовано

Як отримати компенсацію за прийняття на роботу переселенця: аналіз Порядку №331

Близько 3 млн осіб нині емігрувало за кордон. Проте в чотири рази більша кількість фізосіб була змушена переїхати до інших регіонів України. І більшість із них шукає роботу. Як їм допомогти з вигодою для роботодавця?

Кабмін 20.03.2022 р. затвердив Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі — Порядок №331).

З текстом Порядку №331 можна ознайомитися у рубриці «Документи для роботи» цього номера «ДК».

Він набрав чинності 22.03.2022 р. (з дня опублікування в «Урядовому кур’єрі» №65 (7186)).

Хто вважається переміщеною особою? За кого можна отримати компенсацію?

Під терміном «внутрішньо переміщена особа» розуміється особа, яка після запровадження Указом №64 воєнного стану перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.

Проте для отримання компенсації потрібне виконання ще однієї вимоги. Така територія має бути визначена у переліку областей, на території яких надається допомога застрахованим особам у межах Програми «єПідтримка». Перелік таких областей встановлено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка». Про цей документ ми писали в «ДК» №11/2022.

Тобто йдеться про такі регіони України:

  • Волинська область;
  • Дніпропетровська область;
  • Донецька область;
  • Житомирська область;
  • Запорізька область;
  • Київська область;
  • м. Київ;
  • Луганська область;
  • Миколаївська область;
  • Одеська область;
  • Сумська область;
  • Харківська область;
  • Херсонська область;
  • Чернігівська область.

Ще одна вимога — отримання фізособою довідки внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку №509.

В якому розмірі надається компенсація?

Компенсація витрат надається у розмірі 6500 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавець сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Ця компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом.

Зверніть увагу!

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи. І скористатися такою компенсацією може лише один із роботодавців переміщеної фізособи.

Хто з роботодавців може претендувати на компенсацію?

Для цього (крім вищеназваних) роботодавці повинні виконати три умови:

1) перебувати на обліку як платники ЄСВ;

2) нараховувати заробітну плату працівнику — переміщеній особі за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. А нині це 6500 грн на місяць або (для тих, кому встановлено погодинну оплату праці) 39,26 грн;

3) подати в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік. Порядок не визначає, про звітність з якого податку йдеться. На нашу думку, всіх цікавитиме «зарплатна» звітність та звітність щодо доходів такого роботодавця (податок на прибуток, єдиний податок, ПДФО, ЄСВ та ВЗ тощо).

Що треба зробити для отримання коштів?

Алгоритм отримання компенсації такий.

Крок 1. Роботодавець не раніше ніж через 5 календарних днів після працевлаштування особи подає до центру зайнятості (за своїм місцезнаходженням) заяву про компенсацію витрат. Зробити це можна:

  • в електронній формі — через Портал «Дія» або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості;
  • у паперовій формі — особисто під час відвідування центру зайнятості.

Увага! Форми заяв різні. Адже форма заяви, яка подається до ЦЗ, затверджується Державним центром зайнятості, а форма заяви, яка подається засобами Порталу «Дія», — ні.

Якщо ви подаєте заяву безпосередньо до ЦЗ або надсилаєте електронною поштою, разом слід надати щодо працевлаштованих переміщених осіб:

  • копію наказу про працевлаштування особи;
  • копію трудового контракту або гіг-контракту;
  • відомості про таких працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають позначку в паспорті);
  • копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Якщо ви подаєте заяву на Порталі «Дія», потрібно:

1) створити особистий електронний кабінет користувача та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

2) заповнити, підписати та подати заяву, яка містить такі відомості:

  • дані про роботодавця — найменування юрособи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізособи-підприємця, код згідно з ЄДРПОУ;
  • дані про кожну працевлаштовану особу: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  • дані про документ, що підтверджує працевлаштування, — наказ про прийняття на роботу, трудовий контракт, гіг-контракт;
  • поточний рахунок роботодавця.

Увага!

Цілком можливо, що частину цих даних «Дія» підтягне в заяву сама. За наявності технічної можливості заява в електронній формі формується з урахуванням відомостей, отриманих з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії. А для визначення та підтвердження відомостей, зазначених роботодавцем у заяві, використовуються відомості, подані ПФУ.

Крок 2. Після підтвердження відомостей, зазначених роботодавцем у заяві, інформація про подані заяви вноситься до Реєстру роботодавців отримувачів компенсації витрат.

Зокрема, Мінцифри щодня, крім святкових та вихідних днів, шляхом інформаційної взаємодії подає Державному центру зайнятості Реєстр роботодавців отримувачів компенсації витрат з відомостями за попередню добу, сформований засобами Порталу «Дія».

Роботодавцю надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.

Якщо заяву подавали за допомогою Порталу «Дія», на відповідь можна очікувати того самого або наступного дня.

Інакше рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця. І надсилається роботодавцю протягом трьох календарних днів у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви.

Крок 3. Регіональний центр зайнятості переказує кошти роботодавцю за перший місяць роботи працівника протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення щодо надання компенсації витрат або отримання відомостей з Реєстру роботодавців отримувачів компенсації витрат через Портал «Дія».

Крок 4. Для отримання компенсації витрат за другий місяць роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, засобами Порталу «Дія» або подаючи повідомлення центру зайнятості (безпосередньо чи на адресу електронної пошти).

Регіональний центр зайнятості переказує кошти роботодавцю за другий місяць роботи працівника протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення про підтвердження продовження зайнятості цих осіб.

А що як працівник звільнився?

Два місяці нібито й невеликий строк, але і в цей час працівник може вирішити змінити місце роботи або поїхати в іншу місцевість. Тоді в разі припинення працевлаштування виплата цієї допомоги теж припиняється!

У разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, до завершення строку виплати компенсації витрат роботодавець протягом п’яти робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6500 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно до відпрацьованого працівником часу на місяць.

Перевірки та відповідальність за порушення

Роботодавець та працівники, за яких сплачено компенсацію, несуть відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат, та цільове використання отриманих коштів відповідно до законодавства.

У разі подання недостовірних документів та відомостей, нецільового використання роботодавцем отриманих коштів або використання їх із порушенням цього Порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду зобов’язаний повернути Фонду отримані кошти.

Звісно, що Центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем.

Перевірка може бути проведена за місцезнаходженням роботодавця або у приміщенні центру зайнятості. Роботодавець зобов’язаний допустити працівників центру зайнятості до перевірки, а в разі проведення її у приміщенні центру зайнятості — подати відповідні документи.

Центр зайнятості контролює використання коштів, що переказуються роботодавцю як компенсація витрат, шляхом проведення перевірки протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.

Нормативна база

  • Указ №64/2022 — Указ Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX.
  • Порядок №331 — Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 р. №331.
  • Порядок №509 — Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 р. №509.
  • Розпорядження №204-р — Розпорядження КМУ від 06.03.2022 р. №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».

Автор: Бикова Ганна

До змісту номеру