З настанням холодної пори року та підвищенням вірогідності появи сезонних хвороб підприємство вирішило застрахувати працівників на випадок захворювання на інфекційні хвороби в зимовий період. Чи може воно зробити це і які особливості оподаткування й обліку?
Правові підстави
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону про страхування, страхування здоров'я на випадок хвороби є одним із видів добровільного страхування.
Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їхньою згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування (ст. 3 Закону про страхування). Подібна норма наведена і в ст. 985 ЦКУ.
З наведеного випливає, що підприємство може за власні кошти застрахувати працівників на випадок захворювання на інфекційні хвороби в зимовий період. Але зробити це воно має тільки за згодою самих працівників.
Договори страхування укладають згідно зі ст. 979 — 999 ЦКУ. Сторонами договору будуть страхувальник (підприємство), страховик (страхова компанія) і застрахована особа (працівник). Тобто договір буде тристоронній та укладатиметься з кожним працівником окремо.
Оподаткування страхової виплати
Відповідно до пп. 165.1.27 ПКУ отримані застрахованими особами страхові виплати не оподатковуються у разі дотримання встановлених у цьому підпункті умов, одна з яких — страхова виплата має стосуватися страхування життя або здоров'я платника, а також настання страхового випадку має бути належним чином підтверджене.
Ми розглядаємо страхування здоров'я на випадок хвороби. Тобто одна з умов пп. 165.1.27 ПКУ виконується. Друга умова — належне підтвердження. По суті, особливості такого підтвердження передбачаються страховим договором.
Отже, у разі дотримання наведених умов страхові виплати не оподатковуються ПДФО і ВЗ. Якщо ж якоїсь з умов не дотримано, страхову виплату оподатковує податковий агент, яким у цій ситуації є страхова компанія. Тож на руки застрахованій особі належить сума за мінусом податків.
Чи виникає для працівників оподатковуваний дохід?
Податок на доходи фізосіб
Відповідно до пп. 164.2.16 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються страхові внески за договорами добровільного медичного страхування, сплачені будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь.
Але добровільне медичне страхування і страхування здоров'я на випадок хвороби — це два різні види страхування. Перше зазначено в п. 3, а друге — в п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону про страхування.
Тому, на наш погляд, до страхових внесків за договорами добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби застосувати пп. 164.2.16 ПКУ немає підстав. Хоча ці договори страхування подібні за своїм характером.
На нашу думку, страхові внески підприємства за договорами добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби працівників можна спробувати розглядати як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно наданих товарів, згідно з п. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Отже, такі внески є доходом працівників і тому підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18%.
Позаяк працівники таке додаткове благо отримують не коштами, а оплатою за них страхових внесків, з погляду оподаткування благо надається в негрошовій формі. Тому база оподаткування ПДФО визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта згідно з п. 164.5 ПКУ, який для ставки 18% становить 1,219512.
Виплату зазначеного доходу підприємство відображає в додатку 4ДФ до об'єднаної звітності з ознакою доходу «126».
Але стосовно класифікації цих виплат є й інша думка. Такі виплати відносять до фонду оплати праці згідно з пп. 2.3.4 Iнструкції №5. А тому їх потрібно оподатковувати як зарплату. По суті, особливості оподаткування зарплати будуть майже такі самі, як і додаткового блага. Тобто базу оподаткування слід визначати з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Але в додатку 4ДФ зарплату відображати з ознакою доходу «101». Водночас, на відміну від додаткового блага, якщо виплата визнана заробітною платою, її враховують при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу.
На наш погляд, кожне підприємство має самостійно вирішити, який із цих варіантів вважає для себе прийнятнішим, і закріпити наказом по підприємству.
Військовий збір
Позаяк, як сказано вище, виплата страхового платежу оподатковується ПДФО, з нього утримується і військовий збір за ставкою 1,5% (див. п. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ). Але, на відміну від ПДФО, для визначення бази оподаткування військовим збором застосування «натурального» коефіцієнта ПКУ не передбачає. Так само консультує і податкова, приміром у ЗIР, підкатегорія 126.05, відповідаючи на запитання: «Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт до доходів, виплачених у негрошовій формі, для розрахунку військового збору?».
Єдиний соцвнесок
Відповідно до п. 3.5 Iнструкції №5 не належать до фонду оплати праці внески підприємств за договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей. Позаяк ЄСВ нараховують на виплати, які належать до фонду оплати праці, то на внески за договорами добровільного медичного страхування ЄСВ не нараховують. Те саме підтверджується нормами Переліку №1170, де в п. 2 розд. II наведено виплати, на які не нараховується ЄСВ.
Думка ПФУ
<...> Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачене Iнструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за №114/8713 (далі — Iнструкція).
Одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством), та витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім внесків підприємств згідно з договорами добровільного медичного страхування та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей) на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна), належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з підпунктами 2.3.2 та 2.3.4 пункту 2.3 Iнструкції відповідно.
Таким чином, витрати підприємства на подарунки, призи, оплату найманого житла працівникам підприємства та плата за страхування від нещасного випадку працівників, яку підприємство (страхувальник) зобов'язане внести страховій компанії, згідно з договором такого виду страхування, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Але знову-таки, в п. 3.5 Iнструкції №5 і в Переліку №1170 ідеться про добровільне медстрахування. Про добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби там жодного слова.
Водночас згідно з пп. 2.3.4 Iнструкції №5 витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5) на користь працівників, пов'язаних із добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна), відносять до інших заохочувальних та компенсаційних виплат у складі ФОП як виплати соціального характеру.
Там само наголошено, що зазначені суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахування страховій компанії.
Отже, на вартість страхових внесків за договорами добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби працівників підприємство має нарахувати ЄСВ у загальному порядку, за ставкою 22% (8,41% — для осіб з інвалідністю).
Бухгалтерський облік
У листі Мінфіну від 22.03.2010 р. №31-34000-20-10/6144 зазначено, що витрати на добровільне медстрахування підприємство відображає у складі інших операційних витрат. Тобто списує їх на субрахунок 949.
Те саме стосується і витрат на добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби.
Але, на наш погляд, таке відображення витрат доречне, якщо ці витрати підприємство класифікує як додаткове благо. Якщо витрати визнано елементом оплати праці, їх потрібно відносити до складу тих витрат, де відображається зарплата відповідних працівників.
Приклад Підприємство на бажання працівника (адмінперсонал) і на його користь уклало зі страховиком договір страхування на випадок захворювання на інфекційні хвороби в зимовий період. На виконання договору підприємство сплатило страховику страховий платіж 500 грн.
Згідно з наказом керівника підприємства страховий платіж класифіковано як частину заробітної плати працівника.
Зі суми платежу утримано ПДФО 109,76 грн (500 х 1,219512 = 609,76 х 18%). Утримано ВЗ 7,50 грн (500 х 1,5%). Нараховано ЄСВ 110 грн (500 х 22%).
ПДФО та ВЗ перераховано підприємством до бюджету, ЄСВ — на небюджетний рахунок.
Бухгалтерський облік дивимося в таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський облік страхування працівників від інфекційних хвороб
| № з/п |
Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн |
|
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Оплата страховику | 661 | 311 | 500 |
| 2. | Показано нарахування зарплати в частині страхового платежу (з урахуванням «натурального» коефіцієнта)* | 92 | 661 | 609,76 |
| 3. | Утримано ПДФО | 661 | 641 | 109,76 |
| 4. | Утримано ВЗ | 661 | 642 | 7,50 |
| 5. | Нараховано ЄСВ | 92 | 651 | 110 |
| 6. | Перераховано до бюджету: — ПДФО; — ВЗ |
641 642 |
311 311 |
109,76 7,50 |
| 7. | Перераховано ЄСВ на небюджетний рахунок | 651 | 311 | 110 |
| * Точка зору автора статті. — Ред. | ||||
Податок на прибуток
Як видно з наведеної таблиці бухгалтерських проведень, сума сплаченого страхового платежу, збільшена на «натуральний» коефіцієнт, та сума нарахованого ЄСВ включаються до складу витрат і таким чином зменшують фінрезультат до оподаткування (Д-т 791 К-т 92), який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Причому податкових різниць для ситуації, що розглядається, ПКУ не встановлює.
А ще до договорів добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби не застосовуються норми ст. 123-1 ПКУ, де встановлено особливості оподаткування в разі розірвання договорів добровільного медичного страхування.
Податок на додану вартість
Страхові внески не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. 196.1.3 ПКУ. Тож страховик на суму отриманих від підприємства страхових внесків не нараховує ПДВ.
Тому у підприємства не стоїть питання з відображенням податкового кредиту зі суми сплачених внесків.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про страхування — Закон України від 07.03.1996 р. №85/96-ВР «Про страхування».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»