Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ фінансова допомога може бути надана на безповоротній або поворотній основі. Розгляньмо порядок надання й отримання такої фінансової допомоги з погляду юрособи, а також її відображення в обліку у різних господарських ситуаціях.
Фінансова допомога: цивільний та податковий аспект
Власне поняття фіндопомоги як такої застосовується тільки для потреб оподаткування, тому воно визначене лише у ПКУ. Цивільне законодавство такого поняття не містить, натомість воно оперує поняттями дарування (глава 55 ЦКУ) та позики (глава 71 ЦКУ).
Про зміст договору дарування та бухоблік операцій за ним, а також про зміст і бухоблік договорів позики та позички ми докладно писали у 2014 році у книзі «Договір може все».
Правила податкового обліку цих договорів відтоді вже дещо змінилися, тож у цій статті будемо говорити лише про фіндопомогу саме в обліковому та податковому аспектах.
Податковий облік
Поняття фіндопомоги для потреб оподаткування визначено у пп. 14.1.257 ПКУ. До безповоротної фінансової допомоги належать:
— сума коштів, передана платнику податків (фізичній або юридичній особі) згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
— сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
— сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності;
— основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Як бачимо, безповоротною фіндопомогою можуть стати не тільки кошти, які спеціально надавалися на умовах безповоротності, зокрема за договором дарування чи без укладення будь-якого договору, проте факт безповоротного надання коштів випливає з фактичних дій сторін. На безповоротну фіндопомогу може перетворитися заборгованість за певних умов, наведених вище.
Поворотна фінансова допомога (далі — ПФД) — це сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів чи надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Визначення фіндопомоги у пп. 14.1.257 ПКУ поширюється на всіх платників податків — фізичних та юридичних осіб, проте наслідки отримання та надання фіндопомоги можуть бути різними для юросіб — платників податку на прибуток та «єдинників».
Яким договором оформити?
У цивільному законодавстві ПФД — безпроцентна позика (ст. 1048 ЦКУ). Але позаяк ПКУ визначає ПФД як суму коштів, така допомога може надаватися лише у грошовій формі, і тому цивільний договір позички (глава 60 ЦКУ) не можна прирівняти до ПФД. Адже в позичку надаються речі, а не кошти.
За ст. 1047 ЦКУ договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума понад 170 грн, а от у випадках, коли позикодавцем є юрособа, письмова форма застосовується незалежно від суми. За ч. 2 цієї самої статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлено розписку позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Щоб договір позики отримав статус безпроцентного, про це обов'язково має бути зазначено в договорі (що проценти на таку позику за користування нею не нараховуються). Iнакше позикодавець матиме право вимагати плату за користування цими грошима, а сам договір з метою оподаткування не вважатиметься договором про надання поворотної фіндопомоги.
У договорі зазначають суму позики, термін та умови її повернення. Якщо повернення позики здійснюватиметься частинами, то має бути передбачено графік такого повернення. Якщо договором не встановлено строку повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем такої вимоги (якщо інше не встановлено договором).
Взагалі тема фіндопомоги дуже широка й охоплює багато різноманітних ситуацій, тому в цій статті спинимося лише на особливостях надання/отримання грошової фіндопомоги між юридичними особами, окремо розглянемо платників податку на прибуток та юросіб-«єдинників». Безоплатне надання товарів/послуг не розглядаємо.
Документальне підтвердження надання позики
Надання грошової позики підтверджується платіжними (розрахунковими) документами. Якщо вона надається безготівково, то таким документом буде банківська виписка. Якщо ж грошова позика надається готівкою, підтвердженням її надання буде видатковий касовий ордер. Позика вважається наданою не з моменту укладання договору, а саме з дати передання грошей.
За ч. 3 ст. 1049 ЦКУ позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Яку суму фіндопомоги можна надати готівкою?
Якщо фіндопомога надається готівкою, то на цю операцію поширюються обмеження щодо готівкових розрахунків, бо готівкові обмеження поширюються на всі види операцій, крім розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами, добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; використання готівки, виданої на відрядження та виплати зарплати. Такі обмеження встановлені п. 6 Положення №148.
Тож протягом одного дня надавати фіндопомогу через касу підприємство може фізособі чи навпаки — у сумі не більш ніж 50000 грн. Це саме обмеження працює й у разі повернення фізособою фіндопомоги до каси підприємства чи повернення підприємством, адже Положенням №148 не встановлено окремої норми щодо цього.
Відповідно, якщо отримувачем поворотної допомоги буде ФОП чи юрособа, то в день готівкою видавати її можна в межах 10000 грн. Про відповідальність за порушення готівкового обмеження ми писали в «ДК» №46/2018.
Наприклад, якщо підприємство планує надати ФОПу ПФД готівкою у розмірі 150000 грн, то ФОП може отримати з каси підприємства допомогу тільки у сумі 10 тис. грн на день. Решту суми може отримати в інші дні або безготівково на розрахунковий рахунок. Проте все це має бути передбачено у договорі позики.
А якщо, приміром, фізособа (зокрема, засновник чи директор) надає підприємству ПФД готівкою у сумі 140000 грн, то фізособа може внести до каси підприємства допомогу тільки у сумі 50 тис. грн на день. Решту фіндопомоги (90 тис. грн) потрібно буде вносити протягом наступних днів. Як варіант, фізособа може самостійно внести всю суму такої фіндопомоги готівкою через касу банку на рахунок підприємства. Але оформити таку операцію в банку потрібно саме як поворотну фіндопомогу, сплачену на рахунок підприємства фізособою на підставі відповідного договору.
Надання безповоротної фіндопомоги
Бухоблік. Надання безповоротної фіндопомоги іншій юрособі відображають у бухобліку надавача таким чином:
— перерахування безготівкових коштів отримувачу: Д-т 377 К-т 311 на підставі банківської виписки;
— списання наданої фіндопомоги до складу інших операційних витрат звітного періоду: Д-т 949 К-т 377 на підставі договору дарування, іншого договору, розпорядження керівника підприємства тощо.
Податок на прибуток. Податкові наслідки надання безповоротної фіндопомоги залежать від того, чи коригує надавач фінансовий результат з метою оподаткування, чи ні. Докладніше про коригування фінрезультату читайте в «ДК» №46/2020.
Якщо надавач безповоротної фіндопомоги не коригує фінрезультату, то у нього все просто — будь-яка надана безповоротна фіндопомога включається до витрат і відповідно зменшує фінрезультат, незалежно від того, кому вона надана.
Якщо надавач безповоротної фіндопомоги коригує фінрезультат, то йому потрібно врахувати норми пп. 140.5.9, 140.5.10 та 140.5.14 ПКУ — це ті два коригування, які стосуються саме наданої безповоротної фіндопомоги іншим особам.
Зокрема, фінрезультат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги:
— особам, що не є платниками податку на прибуток, — сюди потрапляють, зокрема, юрособи-«єдинники»;
— платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ;
— на суму коштів, безоплатно перерахованих протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Це не стосується випадку, коли такою неприбутковою організацією є об'єднання страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, а також не стосується неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ;
— на суму коштів, безоплатно перерахованих протягом звітного (податкового) року суб'єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Сума оподатковуваного прибутку попереднього звітного року з метою цих коригувань береться з рядка 04 декларації з податку на прибуток за відповідний рік.
Фінрезультат не коригується у разі надання безповоротної фіндопомоги фізособам — платникам ПДФО, але це питання вже заслуговує на розгляд в окремій статті.
Як підтвердити статус отримувача БПФД як платника податку на прибуток
Вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника податку на прибуток на загальних підставах ПКУ не містить. Тож надавач фіндопомоги не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації. Такий висновок зроблений ГУ ДФС у м. Києві в IПК від 23.10.2018 р. №4517/IПК/26-15-12-03-11. Тому, перш ніж надавати фіндопомогу, слід з'ясувати статус отримувача або переконатися, що він не змінився. Це можна зробити за даними відкритих реєстрів або звернувшись безпосередньо до отримувача.
Єдиний податок. Надання безповоротної фіндопомоги іншій юрособі не спричиняє податкових наслідків для юрособи-«єдинника».
Небезпека може критися у самій цій операції. Зокрема, податківці упереджено ставляться до надання «єдинниками» поворотної фіндопомоги, вважаючи це фінансовою послугою, яка заборонена платникам єдиного податку (докладніше про це далі). На нашу думку, надання безповоротної фіндопомоги не є фінансовою послугою, тому що повернення коштів не очікується. Відповідно й операція з надання безповоротної фіндопомоги не є ризиковою для «єдинників».
Отримання безповоротної фіндопомоги
Бухоблік. Отримана сума безповоротної фіндопомоги у юросіб визнається доходом на підставі п. 5 НП(С)БО 15, бо відбувається збільшення активу — коштів, які не потрібно повертати у майбутньому. В обліку треба відобразити, від кого така допомога надійшла. Тому отримання безповоротної фіндопомоги відображають в обліку у два етапи:
— отримання безготівкових коштів від надавача: Д-т 311 К-т 685 на підставі банківської виписки;
— визнання іншого операційного доходу: Д-т 685 К-т 718 на підставі договору дарування, іншого договору, розпорядження керівника підприємства тощо.
Податок на прибуток. Дохід від отримання безповоротної фіндопомоги збільшує оподатковуваний фінрезультат за правилами бухобліку і надалі не коригується. Це слушно для всіх платників податку на прибуток незалежно від обсягу їх річного доходу.
Єдиний податок. Отримана сума безповоротної фіндопомоги оподатковується єдиним податком на загальних підставах як дохід, отриманий у грошовій формі (п. 292.1 ПКУ). Безповоротна фіндопомога не згадується у п. 292.11 ПКУ серед доходів, які не включаються до складу доходів «єдинника».
Надання поворотної фінансової допомоги
Бухоблік. З метою бухобліку поворотної фіндопомоги важливо визначити строк, на який вона надана. Надана ПФД — це дебіторська заборгованість отримувача перед надавачем, і залежно від строку вона може бути довгострокова або короткострокова.
Поточна дебіторська заборгованість отримувача з повернення наданої ПФД — це сума ПФД, яка буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Поточну дебіторську заборгованість з ПФД обліковують на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Довгострокова дебіторська заборгованість з повернення наданої ПФД — це сума ПФД, яка буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Довгострокову дебіторку з ПФД обліковують на рахунку 183 «Iнша дебіторська заборгованість».
Отже, для розмежування сум короткострокової та довгострокової ПФД на кожну дату балансу потрібно орієнтуватися на строк її погашення згідно з договором, як показано у прикладі 1.
Приклад 1 У жовтні 2021 р. підприємство надало ПФД у сумі 150000 грн іншому підприємству, строк повернення всієї суми ПФД — січень 2024 року. Звітний період в обох підприємств — квартальний. У жовтні 2021 р. обидва підприємства визнають у себе в бухобліку довгострокову заборгованість. На кожну дату балансу, яка настає раніше січня 2023 року (тобто до 31.12.2022 р. включно), вони обліковують цю заборгованість як довгострокову і тільки у балансі на 31.03.2023 року перекласифіковують її на короткострокову: Д-т 377 К-т 183. В отримувача ПФД аналогічним чином обліковується кредиторська заборгованість (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Облік довгострокової поворотної фіндопомоги
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік у надавача
|
Бухгалтерський облік в отримувача
|
Сума, грн
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Д-т
|
К-т
|
||
| Надання/отримання довгострокової ПФД (жовтень 2021) |
183
|
311
|
311
|
505
|
150000
|
| Перекласифікація довгострокової заборгованості на короткострокову (березень 2023) |
377
|
183
|
505
|
611
|
150000
|
| Погашення ПФД (січень 2024) |
311
|
377
|
611
|
311
|
150000
|
Якщо договором передбачено поступове повернення ПФД частинами протягом строку дії договору, то таку класифікацію здійснюють для кожної частини окремо.
Прострочена заборгованість отримувача ПФД завжди класифікується як короткострокова незалежно від того, на який строк вона надавалася.
Згідно з п. 12 НП(С)БО 10 довгострокову дебіторську заборгованість відображають у балансі за її теперішньою вартістю, тобто довгострокову ПФД потрібно дисконтувати. При цьому дисконтувати заборгованість мають усі підприємства, в тому числі і ті, хто складає мікрозвітність за формами №1-мс, №2-мс, — у п. 7 НП(С)БО 25 для них жодних винятків немає.
Дисконтуванню підлягає частина заборгованості, яка є довгостроковою (строк погашення якої понад рік) і яку обліковують на субрахунку 183.
За результатами дисконтування довгострокової заборгованості виникають доходи та витрати, що прямо впливає на фінансовий результат, а отже, і на суму податку на прибуток. Тож нехтування цим обов'язком для платника податку на прибуток може спричинити небажані наслідки у вигляді неправильно визначеної суми податку на прибуток.
А от на суму єдиного податку результати дисконтування не впливають, тому, якщо «єдинник» не проведе дисконтування, він порушить лише правила бухобліку. Відповідне адміністративне правопорушення передбачено ст. 164-2 КУпАП: зокрема, ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, які тягнуть за собою накладення адмінштрафу.
Взагалі найбезпечніший варіант — це не встановлювати в договорі конкретного строку повернення фіндопомоги, а визначати таке повернення моментом пред'явлення позикодавцем вимоги до позичальника повернути фіндопомогу. Така можливість передбачена ст. 1049 ЦКУ. Після надходження вимоги повернення має відбутися протягом тридцяти днів. Заборгованість за таким договором вважається поточною, бо строк її погашення невідомий. А тому дисконтувати таку заборгованість не потрібно.
Надана ПФД є фінансовим активом, адже вона погашатиметься коштами, тобто згенерує грошовий потік. Поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом, відображають у балансі за мінусом резерву сумнівних боргів. Iншими словами, під поточну заборгованість за наданою ПФД, яку обліковують на рахунку 377, слід створювати резерв сумнівних боргів.
Докладно про все це (строки, дисконтування, нарахування резерву, а також про облік дебіторської заборгованості як такої) ми писали в «ДК» №41/2021 тут і тут.
Повернення ПФД відображають в обліку надавача зворотними записами:
— Д-т 311 К-т 377 — якщо повернуто поточну суму ПФД;
— Д-т 311 К-т 183 — якщо достроково повернуто довгострокову заборгованість з ПФД, яка ще не встигла стати короткостроковою.
Оподаткування наданої ПФД. Надання та зворотне повернення ПФД не впливають ані на фінрезультат надавача з метою оподаткування податком на прибуток, ані на суму єдиного податку, якщо надавач — «єдинник».
Ризики для платників єдиного податку. Якщо надавачем ПФД є платник єдиного податку, то йому варто врахувати думку податківців щодо того, чи може він взагалі надавати ПФД. Зокрема, в IПК від 28.02.2019 р. №806/10/IПК/14-29-12-03-22 податківці прирівняли надання ПФД на постійній основі до фінансового посередництва, яке платникам єдиного податку заборонене. Але одноразове надання ПФД податківці «дозволяють».
Є й інші консультації податківців щодо ФОПів-«єдинників», де наголошено: «Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої-третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування».
Проте автор вважає таку позицію непослідовною: якщо певне правило працює для одиничного випадку і не працює для декількох таких самих випадків, то це більше схоже на упереджену думку, аніж на правило.
Надання безпроцентної фіндопомоги не є фінансовою послугою. Згідно зі Законом про фінпослуги фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний кошт чи коштом цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за кошти залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Безпроцентна ПФД не забезпечує ані прибутку, ані збереження реальної вартості коштів надавача. Навпаки, він втрачає від надання коштів у ПФД, адже вони знецінюються, а відсотків він не отримує.
Отримання поворотної фінансової допомоги
Бухоблік. Отримувач ПФД обліковує отримані кошти дзеркально до надавача — як кредиторську заборгованість. Так само в отримувача кредиторська заборгованість поділяється на довгострокову та короткострокову, при цьому довгострокова заборгованість підлягає дисконтуванню.
Якщо позика отримана від засновника підприємства, її дисконтування має свої особливості, про які ми писали в «ДК» №7/2020 і №6/2021.
Поточну кредиторську заборгованість з ПФД обліковують на рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Довгострокову кредиторську заборгованість з ПФД у гривнях обліковують на рахунку 505 «Iнші довгострокові позики в національній валюті», а у валюті — на рахунку 506 «Iнші довгострокові позики в іноземній валюті».
Прострочену кредиторську заборгованість ПФД переносять на рахунок 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно з договором уже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не закінчився).
Податок на прибуток. Надання та зворотне повернення ПФД не впливають на фінрезультат надавача для потреб оподаткування податком на прибуток, окрім суми дисконту та суми його амортизації.
Єдиний податок. Відповідно до пп. 3 п. 292.11 ПКУ, до складу доходу платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Отже, якщо ПФД не буде повернено протягом цього строку, вона включатиметься до доходу «єдинника» наступного дня після закінчення 12 календарних місяців.
Приклад 2 Підприємство-«єдинник» 1 жовтня 2020 р. отримало ПФД строком на 1 рік у сумі 5500000 грн. У цьому випадку 12 календарних місяців з дати 1 жовтня 2021 року минають 30 вересня 2021 року. Визнавати дохід за поворотною фінансовою допомогою (ПФД), яку отримано в жовтні 2020 р., потрібно буде 1 жовтня 2021 року (наступного дня після 30 вересня) та відобразити його у декларації з єдиного податку за 2021 рік.
У липні 2021 року підприємство повернуло частину ПФД у сумі 4130000 грн, а решту 1370000 грн повернуло в листопаді 2021 р. після закінчення 12 календарних місяців з дати отримання ПФД.
Бухоблік цих операцій показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Облік поворотної фіндопомоги, якщо отримувач — платник єдиного податку за ставкою 5%
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік у надавача
|
Бухгалтерський облік в отримувача
|
Сума, грн
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Д-т
|
К-т
|
||
| Надання/отримання ПФД (жовтень 2020) |
377
|
311
|
311
|
685
|
5500000
|
| Часткове повернення ПФД (липень 2021) |
311
|
377
|
685
|
311
|
4130000
|
| Повернення залишку ПФД (листопад 2021) |
311
|
377
|
685
|
311
|
1370000
|
| Нарахування єдиного податку за підсумками IV кварталу 2021 — за основною ставкою: 7002000 грн х 5% = 350100 грн |
х
|
х
|
92
|
641
|
350100
|
| Нарахування єдиного податку за підсумками IV кварталу 2021 — за подвійною ставкою: 1258000 грн х 10% = 125800 грн |
х
|
х
|
92
|
641
|
125800
|
У цьому випадку настають такі податкові наслідки:
— сума неповернутої ПФД станом на 1 жовтня 2021 р. 1370000 грн включається до доходу «єдинника» у IV кварталі 2020 року;
— річний дохід підприємства за 2021 рік від ведення його діяльності становить (умовно) 6890000 грн;
— разом із неповернутою ПФД загальна сума доходу становить: 6890000 + 1370000 = 8260000 грн;
— сума доходу платника ЄП у межах його річного ліміту (в 2021 році це 7000200 грн) оподатковується єдиним податком за основною ставкою 3% або 5%;
— сума доходу платника ЄП, що перевищує 7002 тис грн, оподатковується за подвійною ставкою 6% або 10% відповідно до пп. 1 пп. 293.5 ПКУ. За даними прикладу перевищення ліміту доходу становить: 8260000 - 7002000 = 1258000 грн, з якого сплачується ЄП за подвійною ставкою;
— з 2022 року підприємство має перейти на загальну систему оподаткування, заяву про відмову від спрощеної системи слід подати до 20 січня 2022 року (див. пп. 3 п. 293.8 ПКУ). Платником податків на загальній системі підприємство буде з 1 жовтня 2020 року — пп. 3 пп. 298.2.3 ПКУ.
Подальше повернення ПФД 1 жовтня 2021 року та пізніше від цієї дати вже не вплине на оподаткування ані єдиним податком, ані податком на прибуток. На підставі факту повернення ПФД нарахований раніше єдиний податок уже не повертається. Головний факт — це неповернення ПФД протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Усе, що буде після закінчення цього строку, вже ніяк не зменшить суму раніше нарахованого ЄП.
У бухобліку слід зробити такі записи:
— Д-т 311 К-т 685 — отримання ПФД. Після отримання суму ПФД обліковують як кредитове сальдо на субрах. 685 — це кредиторська заборгованість підприємства перед кредитором — надавачем ПФД;
— Д-т 92 К-т 641/ЄП — нарахування єдиного податку внаслідок неповернення ПФД;
— Д-т 685 К-т 311 — подальше повернення ПФД відображається за загальними правилами і вже ніяк не впливає на оподаткування.
Отримання ПФД неприбутковою організацією
Неприбуткові організації також можуть отримувати ПФД без втрати свого неприбуткового статусу. Водночас отримані кошти мають використовуватися за цільовим призначенням для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами неприбуткової організації. Повернення такої ПФД також не буде підставою для виключення ОСББ з реєстру неприбутківців. Про це на прикладі ОСББ податківці зазначили в IПК ДФСУ від 27.02.2019 р. №781/6/99-99-15-02-02-15/IПК.
Коли поворотна фіндопомога стає безповоротною?
Безповоротною допомога стає тоді, коли позичальник втрачає обов'язок повертати її.
Це може бути досягнуто шляхом внесення змін до договору про її надання або за інших обставин, зокрема через закінчення строку позовної давності. Про строки давності за цивільно-правовими договорами ми писали в «ДК» №23/2014, №19/2018, №23/2018. Але не забувайте, що Законом від 30.03.2020 р. №540-IX доповнено п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, яким передбачено, що під час дії коронавірусного карантину строки, встановлені ст. 257 цього Кодексу (позовна давність), продовжуються на строк дії карантину. I нагадаємо, що постановою КМУ від 09.12.2020 р. №1236 карантин в Україні продовжено до 31 грудня 2021 року.
Також відповідно до частини першої ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Зверніть увагу!
У ПКУ є власне визначення термінів як «безповоротна фіндопомога», так і «безнадійна заборгованість» (див. пп. 14.1.257 та 14.1.11). I серед них немає прощеного боргу. Це, зокрема, призводить до різниць у бухгалтерському та податковому обліку платників податку на прибуток за ст. 139 ПКУ (стосовно резервів сумнівних боргів).
Прощення боргу є односторонньою угодою, яку здійснює кредитор. Угоду, спрямовану на припинення зобов'язання прощенням боргу, слід вважати виконаною в момент одержання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу, в момент усної заяви кредитора боржникові про прощення боргу або підписання договору про прощення боргу.
Але згідно з ЦКУ прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позовної давності. Якщо термін позовної давності закінчився, то потрібно саме списати поворотну допомогу.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.
- НП(С)БО 10 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.1999 р. №237.
- НП(С)БО 25 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»