Що таке неприбуткова організація і як отримати неприбутковий статус? Чи можна неприбутковій організації вести підприємницьку діяльність? Чи може неприбуткова організація бути платником ПДВ? Яку звітність складають неприбуткові організації? Про це та багато іншого читайте у статті.
Що таке неприбуткова організація
Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ. Але їх статус встановлюється саме розділом III ПКУ, і в разі порушення певних умов такі юрособи знову стають платниками податку на прибуток.
Згідно з пп. 133.4.1 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для потреб оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для потреб абз. 2 пп. 133.4.1 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;
— установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абз. 3 пп. 133.4.1 ПКУ не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Звертаємо увагу: абз. 3 та 4 пп. 133.4.1 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Отже, юрособа певного виду (про що далі), створена з метою, яка виключає отримання прибутку для розподілу його між власниками, може претендувати на неприбутковий статус. Розповімо, як його отримати.
Види неприбуткових організацій
Неприбутковими організаціями можуть бути установи та організації, які мають відповідні коди за Класифікатором організаційно-правових форм господарювання та ознаки неприбутковості, визначені п. 4 Порядку №440. До них належать, зокрема:
— громадські об'єднання;
— політичні партії;
— творчі спілки;
— релігійні організації;
— благодійні організації;
— спілки;
— асоціації та інші об'єднання юросіб.
Отримання статусу неприбутковості
Відповідно до п. 6 Порядку №440 для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) неприбуткова організація подає до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою №1-РН (затверджена як додаток 1 до Порядку №440).
Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою №1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Стати неприбутковою юрособа може з першого дня свого існування! Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для потреб оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абз. 22 п. 4 Порядку №440).
Перевірка статусу неприбутковості
Відповідно до п. 12 Порядку №440 з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі, на офіційному вебсайті ДФС є відкритий доступ до таких відомостей в обсязі, визначеному п. 11 Порядку №440.
Iнформація з реєстрів ДФС оприлюднюється на офіційному порталі ДФС України у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет» у вкладці Реєстри — «Реєстр неприбуткових організацій та установ». Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ.
Крім цього, підтвердження неприбуткового статусу можна отримати й у вигляді офіційного документа. Згідно з п. 12-1 Порядку №440 неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (за формою згідно з додатком 3 до Порядку №440).
Як подати запит?
Подати запит можна трьома шляхами:
— подає особисто представник неприбуткової організації чи уповноважена на це особа;
— подається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації;
— подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Усі розділи запиту заповнюються. У запиті зазначають код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі. Запит обов'язково має бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Витяг надається протягом 3-х робочих днів, наступних за днем отримання запиту, у двох варіантах: у паперовій або електронній формі. У паперовій формі витяг надається на паперовий запит, а в електронній формі надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, із накладенням електронної печатки контролюючого органу, в разі подання запиту в електронному вигляді.
Податок на прибуток
Юрособа, яка має статус неприбуткової організації, не сплачує податку на прибуток. Проте, як і решта юросіб, веде бухгалтерський облік власних активів, капіталу та зобов'язань і визнає доходи та витрати. Щоправда, робить це в особливий спосіб, про що розповімо окремо.
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).
Якщо ця умова виконується, то юрособа зберігає неприбутковий статус, не сплачує податку на прибуток і звітує за своїми доходами та витратами раз на рік (протягом 60 днів після закінчення звітного року) Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Його поточна форма затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. №553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. №469).
Згідно з пп. 133.4.3 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації — вимог, визначених абз. 2 пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (тобто протягом 20 днів після закінчення місяця, в якому сталося порушення), Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи зі суми операції (операцій) нецільового використання активів.
Але це ще не все. Така неприбуткова організація вилучається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов'язана щокварталу подавати до контролюючого органу:
— податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду (тобто звітувати протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу, а сплачувати визначену суму податку до закінчення 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації);
— фінансову звітність у складі такої декларації (як додаток до неї).
А вже з наступного податкового (звітного) року така колишня неприбуткова організація:
— подає податкову декларацію з податку на прибуток;
— подає фінансову звітність;
— сплачує податок на прибуток.
Строки подання та сплати залежать від суми її річного доходу, визначеного за даними бухобліку. Якщо сума доходу не перевищує 40 млн грн, то звітним періодом для цієї юрособи буде календарний рік.
Нехтувати обов'язком самостійно перейти на звичайні правила оподаткування не варто. Якщо контролюючі органи під час перевірки встановили факт використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для потреб інших, ніж передбачені установчими документами, то це є підставою для вилучення такої організації з Реєстру та нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток, штрафних санкцій та пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено порушення (пп. 133.4.4 ПКУ).
Чи можна отримати неприбутковий статус повторно?
Так, можна. Податківці в індивідуальній податковій консультації від 19.06.2017 р. №726/6/99-99-15-02-02-15/IПК (див. «ДК» №28/2017) зазначали, що, відповідно до п. 8 Порядку №440, рішення про повторне включення неприбуткової організації до Реєстру приймає контролюючий орган за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання, за умови що організація відповідає вимогам пп. 133.4.1 ПКУ (які ми наводили вище).
Отже, установа чи організація, вилучена з Реєстру, може подати заяву про повторне включення до Реєстру після закінчення звітного календарного року, в якому її було вилучено.
Податок на додану вартість
Пункт 133.4 ПКУ не містить обмежень щодо перебування неприбуткової організації в Реєстрі платників ПДВ. Тому стати платником ПДВ така юрособа може як добровільно, такі в обов'язковому порядку.
Неприбуткова організація може добровільно зареєструватися платником ПДВ, подавши відповідну заяву (п. 181.2 ПКУ).
Якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються ПДВ та обсяг яких за останні 12 місяців сукупно перевищив 1 млн грн (без урахування ПДВ), то вона має зареєструватися платником ПДВ за своїм місцезнаходженням (п. 181.1 ПКУ). Для реєстрації слід подати заяву не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося перевищення (ст. 183 ПКУ).
Визнання доходів
А ось тепер важливий момент, який ми анонсували вище — бухгалтерський облік доходів та витрат у неприбуткової організації. Річ у тім, що спеціального нормативного документа для бухгалтерського обліку неприбутківців (крім бюджетних організацій) немає. Але те, що вони не можуть створювати чистого прибутку для його розподілу між засновниками, а тим більше створювати чистий збиток (адже існують за рахунок пожертв, членських внесків тощо), накладає свій відбиток на облік.
Нагадаємо!
НП(С)БО 15 «Дохід» каже, що:
— отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15);
— цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об'єктів (п. 18 НП(С)БО 15);
— цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання в майбутньому певних заходів відображають у доході одночасно з визнанням дебіторської заборгованості (п. 19 НП(С)БО 15).
Позаяк усі надходження неприбуткових організацій мають цільове призначення (використовуються на здійснення діяльності, для якої була створена така організація), в бухобліку вони відображатимуться за допомогою рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Цільове фінансування
Цільове фінансування та цільові надходження — це кошти чи майно, які надходять на фінансування та здійснення конкретних програм заходів, і їх використання та забезпечення статутної діяльності обумовлені окремими законодавчими, нормативними актами, а також статутними документами. Цілі, на які повинні використовуватись кошти неприбуткової організації, зазначають у статутних документах та кошторисі неприбуткової організації.
Такими надходженнями можуть бути:
— членські внески;
— безповоротна фінансова допомога;
— пасивні доходи (проценти, дивіденди, страхові виплати, відшкодування, курсові різниці);
— надходження від проведення основної або іншої статутної діяльності (благодійної, гуманітарної та міжнародної технічної допомоги, просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг, видавництва);
— надходження від надання майна в оренду, від продажу основних засобів тощо.
Цільове фінансування неприбуткової організації ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», за кредитом відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом — використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Для цього застосовують такі субрахунки:
— 4841 «Цільове фінансування від членських внесків»;
— 4842 «Цільове фінансування від безповоротної фінансової допомоги»;
— 4843 «Цільове фінансування від орендної плати»;
— 4844 «Цільове фінансування від оплати за гуртки, секції»;
— 4845 «Iнші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».
Нецільові надходження
Нецільове фінансування — це кошти, що їх неприбуткові організації отримують без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених умов їх витрачання.
Згідно з НП(С)БО 15 та Iнструкцією №291, їх відображають як безоплатно отримані кошти чи матеріальні цінності у загальному порядку.
Тобто, як правило, визнають доходами у періоді отримання, використовуючи субрахунок 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів».
Проте така кореспонденція рахунків виникає у неприбуткової організації тільки в разі нецільового використання коштів! Тобто на облік надходжень впливає не їх джерело і не їх сутність, а те, як такі надходження були використані неприбутковою організацією.
I якщо в якомусь місяці неприбуткова організація використає власні ресурси поза напрямами, які їй дозволяють установчі документи, вона має визнати дохід (кредит субрахунку 718) і сплатити з такого доходу податок на прибуток. А з наступного місяця втратить неприбутковий статус.
Господарська діяльність неприбуткової організації
Як зазначено в пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Чи може здійснювати таку діяльність неприбуткова організація?
Деякі податківці вважали, що ні, не може (див., наприклад, IПК ДФСУ від 24.07.2017 р. №1321/6/99-99-15-02-02-15/IПК). Вони роз'яснювали, що дії неприбуткової організації в такому разі класифікуватимуться як підприємництво (ст. 42 ГКУ) і не відповідатимуть поняттю «некомерційна діяльність неприбуткових установ». Тобто діяльність неприбуткової організації, яка здійснює господарську діяльність на комерційній основі, набуває характеру підприємницької діяльності, через що така організація підлягатиме вилученню з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Проте спеціалісти Мінфіну вважають, що неприбуткові організації можуть займатися підприємництвом, за умови що такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами громадського об'єднання і має бути спрямований виключно на досягнення мети її діяльності, визначеної установчими документами. Ця думка була висловлена у «Віснику» №5/2019.
Отже, правильною вважається позиція, що неприбуткові організації можуть бути неплатниками податку на прибуток, тобто не оподатковувати податком на прибуток усі свої доходи як від здійснення основної (статутної) діяльності, так і надходження від іншої діяльності, передбаченої статутними документами, якщо такі неприбуткові організації:
— використовують свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ);
— не розподіляють отримані доходи (прибутки) або їх частину серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці) (абз. 3 пп. 133.4.1 ПКУ).
До речі!
Такі самі роз'яснення надавали податківці, зокрема, в листах ГУ ДФС у м. Києві від 06.04.2016 р. №8196/10/26-15-12-05-11, від 18.12.2015 р. №19235/10/26-15-15-03-11, ДФСУ в IПК від 19.06.2018 р. №2728/6/99-99-15-02-02-15/IПК, в IПК від 02.04.2019 р. №1385/6/99-99-15-02-02-15/IПК та в інших.
Пасивні та інші доходи
Неприбуткова організація може отримувати будь-які інші пасивні доход у вигляді процентів, страхових виплат, роялті тощо.
У неприбуткової організації можуть бути й інші надходження, такі як дохід від продажу послуг/товарів, здавання в оренду нерухомості, продажу основних засобів тощо.
Але доходи за такими операціями відображають за загальними правилами цільового фінансування за НП(С)БО 15, тобто коли визнаються витрати, здійснені за рахунок таких доходів.
Дохід, отриманий від такої діяльності, не підлягатиме оподаткуванню податком на прибуток за умови використання його на фінансування статутної діяльності.
Приклад 1 Неприбуткова організація отримала дохід від здавання в оренду приміщення. У бухобліку операція відображатиметься так, як показано в таблиці 1.
Зверніть увагу!
Дохід, отриманий від здавання приміщення в оренду, визнається в сумі витрат, понесених неприбутковою організацією. Залишок невикористаних надходжень залишається за кредитом рахунку 48 (наразі доходом не визнається).
Як наслідок, до порушення цільового напряму використання надходжень у неприбуткової організації завжди будуть нульовий фінансовий результат і податок на прибуток.
Таблиця 1
Відображення в обліку неприбуткової організації доходу від здавання в оренду приміщення (за умовами прикладу 1)
| № з/п |
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Отримано оплату від здавання в оренду приміщення | 377 | 4843 | 3000,00 |
| 2. | Витрачено кошти на придбання МШП | 685 | 311 | 1000,00 |
| 3. | Оприбуткування МШП | 22 | 685 | 1000,00 |
| 4. | Введено МШП в експлуатацію | 80 | 22 | 1000,00 |
| 5. | Проведено списання на фінрезультат | 791 | 80 | 1000,00 |
| 6. | Визнано дохід у сумі витрат | 4843 | 719 | 1000,00 |
| 7. | Списано доходи на фінрезультат | 719 | 791 | 1000,00 |
Витрати
Для відображення в бухгалтерському обліку інформації про понесені витрати неприбуткові організації можуть використовувати рахунки класу 8 «Витрати по елементах». Ведення рахунків класу 9 «Витрати діяльності» не обов'язкове, адже діяльність такої організації не спрямована на здійснення комерційних операцій.
При визначенні порядку формування інформації про витрати в бухгалтерському обліку неприбуткові організації застосовують НП(С)БО 16, але теж з урахуванням того, що всі витрати така організація несе за рахунок цільового фінансування.
Що це означає? У звичайному випадку витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БО 16).
Але у неприбуткової організації не може бути зменшення власного капіталу (збитків). Отже, якщо вона визнає витрати, проте ще не має коштів для їх оплати (цільове фінансування ще не надійшло), то визнає доходи майбутніх періодів!
Приклад 2 Неприбуткова організація придбала ОЗ (комп'ютер) вартістю 12000,00 грн. Проте цільове фінансування (членські внески), за рахунок якого було оплачено цей комп'ютер, надійшло трохи пізніше. У бухобліку така операція відображатиметься так, як показано в таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення в обліку неприбуткової організації придбання ОЗ за кошти цільового фінансування (за умовами прикладу 2)
| № з/п |
Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Оприбутковано придбаний комп'ютер | 1531 | 685 | 12000,00 |
| 2. | Введено в експлуатацію комп'ютер (строк експлуатації 5 років) | 112 | 1531 | 12000,00 |
| 3. | Суму цільового фінансування віднесено на доходи майбутніх періодів | 484 | 69 | 12000,00 |
| 4. | Отримано фінансування на придбання комп'ютерів | 311 | 484 | 12000,00 |
| 5. | Перераховано постачальнику за комп'ютер | 685 | 311 | 12000,00 |
| 6. | Нараховано місячну амортизацію (12000,00 : 5 : 12 = 200,00) |
832 | 132 | 200,00 |
| 7. | Віднесено на фінрезультат витрати на амортизацію | 791 | 832 | 200,00 |
| 8. | Визнано дохід від цільового фінансування | 69 | 746 | 200,00 |
| 9. | Віднесено доходи на фінрезультат | 746 | 791 | 200,00 |
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»