Дуже багатьох наших читачів цікавить питання, як ті чи інші платники податків потрапляють до планів-графіків перевірок ДПС. Особливо якщо це стосується оновлення цих планів-графіків. Чому раніше платника в цьому документі не було, а пізніше він з'явився? Чи можна цей факт якось оскаржити?
Хоча оскарження наказів на позапланову перевірку та законності її призначення має неоднозначну судову практику, платники податків активно почали протистояти призначенню планових перевірок. Таким чином, необхідність з'ясування законності призначення планової перевірки та підстав віднесення того чи іншого підприємства до плану-графіка вже створює свою історію в судах.
Наразі маємо два різні судові рішення з питання планових перевірок. Тож спробуймо допомогти суб'єктам господарювання висновками з коментованих рішень для майбутніх судових спорів.
Позитивне рішення для платників податків
У справі №520/3161/19 ТОВ ставило під сумнів дії органів ДПС щодо коригування плану-графіка планових перевірок та внесення їх до переліку підприємств, які підлягали плановій перевірці у січні 2019 р.
Чому податкові органи вдалися до такого коригування, вони пояснили доволі детально.
Зокрема, при винесенні наказу на планову перевірку податківці керувалися пп. 20.1.4, п. 41.1, п. 61.1, 61.2, пп. 62.1.3, п. 75.1.2, 75.1, ст. 77, ст. 82 ПКУ.
Проте справжньою підставою для коригування плану-графіка на січень 2019 р. та внесення до нього ТОВ стала інформаційно-аналітична довідка, в якій зазначено:
1) ТОВ надало податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2018 року від 08.11.2018 р., згідно з якою задекларовано: Р. 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» в сумі 79221054 грн, Р. 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» в сумі «-» 616667 грн, Р. 03 (РI) «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)» в сумі «-» 624696 грн, Р. 04 «Об'єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РI) (+, -)» в сумі «-» 1241363;
2) щодо Товариства встановлено такі критерії: високого ступеня ризику, які, крім іншого, формуються за кожним платником податків із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.
Отже, саме передбачені критерії віднесення до високого ступеня ризику, перераховані ризики та службові записки, якими надавалася та чи інша інформація від одного структурного підрозділу контролюючого органу до іншого, та наведені в інформаційно-аналітичній довідці висновки й стали підставою для включення підприємства до плану-графіка проведення перевірок.
При цьому орган ДПС визнає, що службові записки є внутрішнім документом інших підрозділів і їх не має контролюючий орган, який призначив та повинен був проводити планову перевірку.
Водночас у ТОВ виникло багато запитань до податківців:
1) за який саме період проаналізовано діяльність підприємства;
2) яким чином вираховувався ступінь ризику;
3) яка саме інформація враховувалася та стала підставою для віднесення ТОВ до високого ступеня ризику?
ВС зауважив1, що, справді, перелік платників податків формується, у тому числі, за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Під час коригування плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період. Під час формування плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, то під час планування враховуються показники за попередній рік.
1 Постанова ВС від 28.01.2021 р. у справі №520/3161/19.
Усі суди були одностайні у своїх висновках та задовольнили позов ТОВ, скасувавши наказ на планову перевірку, визнавши дії податківців незаконними.
ВС підсумував: у матеріалах справи міститься Iнформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіка перевірок. Ця довідка містить таблицю «Ризики несплати податків», в якій зазначено, зокрема:
— рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування;
— рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю тощо.
Але податкові органи не пояснили, за який саме період проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику, а також вони не надали первинних документів на обґрунтування ризиків, зазначених в аналітичній довідці. Отже, жодних доказів правомірності включення ТОВ до плану-графіка на січень (скоригований план-графік) суди не побачили.
Iнше позитивне рішення ВС
...враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, зокрема, що план-графік складений з порушеннями строків, а також відносно того, що контролюючий орган не надав інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану-графіка (з наданої Iнформаційно-аналітичної довідки не вбачається, за який період було проаналізовано діяльність підприємства та яким чином вираховувався ступінь ризику), а також враховуючи, що з наданого витягу плану-графіка фактично не вбачається, коли та ким він був затверджений, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що в свою чергу не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, враховуючи статті 75, 77 Податкового кодексу України, Порядок [ №524] колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та порушень процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року слід залишити без задоволення.
Постанова ВС від 23.01.2018 р. у справі №813/1946/17
Негативне рішення для платників податків
У справі №420/3259/19 ішлося про аналогічні обставини коригування плану-графіка, але за травень 2019 р.
Підстави були ті самі: до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
Про високий ступінь ризику платника податку свідчать, зокрема, такі факти. Під час доперевірочного аналізу було встановлено такі ризики:
— рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі (фактичне значення — 17);
— рівень сплати ПДВ нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі (фактичне значення — 28).
Проте у цій справі, на відміну від попереднього рішення (справа №520/3161/19), суди не побачили жодних порушень у діях податківців1.
1 Постанова ВС від 11.12.2020 р. у справі №420/3259/19.
Переглянувши інформаційно-аналітичну довідку, яка датована першим робочим днем травня 2019 року, суди не побачили дефектів. Натомість зазначили, що навіть за наявності окремих неістотних недоліків, імовірно допущених під час коригування плану-графіка, вони не спростовують факту наявності певних ризиків несплати платником податків та, як наслідок, необхідності проведення податкової перевірки.
Суди відмовили ТОВ у цій справі, бо за результатами аналізу господарської діяльності товариства (у судовому рішенні не сказано, якого саме періоду) контролюючий орган регіонального рівня встановив, що товариство має високі ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів, що й стало підставою для включення його до плану-графіка проведення планових перевірок.
Від редакції
Останнім часом ВС у своїх рішеннях постійно нагадує, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах, а також надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального Закону.
Крім того, Наказом №548 Порядок №524 викладений у новій редакції.
I якщо уважно вчитатися в його положення, то:
1) після затвердження головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальні органи ДПС надають підрозділам, до функцій яких входить здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо податків і зборів юридичних та фізичних осіб, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами», плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка);
2) формується перелік платників податків (у т. ч. юросіб) до розділів I, II плану-графіка за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів;
3) на рівні територіальних органів ДПС за даними інформаційних ресурсів контролюючих органів та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 розділу III провадиться додатковий аналіз платників податків, відібраних за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів та за пропозиціями структурних підрозділів ДПС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які перебувають на обліку в інших територіальних органах ДПС.
Отже, інформаційно-аналітична довідка має містити конкретні та детальні обґрунтування щодо необхідності коригування плану-графіка та включення того чи іншого підприємства (це стосується і фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів) до плану-графіка планових перевірок.
Проте, перш ніж звертатися до суду, все ж варто звернутися до органів ДПС й отримати від них інформацію про підстави коригування плану-графіка та включення до нього вашого підприємства. Надалі в суді такому підприємству буде значно легше доводити незаконність дії органів ДПС та порушення вимог Порядку №524.
Нормативна база
- Наказ №548 — Наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2020 р. №548 «Про внесення змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
- Порядок №524 — Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. №524.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»