Новий керівник зобов'язаний виконати припис за порушеннями попереднього керівника, навіть за умови арешту рахунків підприємства. Iнакше адмінштрафу за його невиконання не уникнути.
Уявімо ситуацію, коли після інспекційного відвідування Держпраці виносить припис, яким зобов'язує керівника АТ погасити борги із зарплати зі встановленням строку виконання припису (інспекційне відвідування 29.05.2020 р. — 03.06.2020 р., термін виконання припису — 22.06.2020 р.).
Але при цьому ми не можемо не сказати про два важливі моменти:
1) виплата зарплати на підприємстві була припинена через арешт рахунків за постановами виконавчої служби від 12.04.2019 р., 15.04.2019 р., 18.06.2019 р., 19.06.2019 р., 06.08.2019 р.;
2) на момент проведення контрольного заходу Держпраці та складення припису на посаді керівника АТ перебувала вже інша особа.
Та й це ще не все. Під час перевірки виконання припису (інспекційне відвідування з 12.10.2020 р. до 16.10.2020 р.) інспектори Держпраці виявили невиконання припису, зарплата так і не була виплачена. 28.10.2018 р. головний державний інспектор праці територіального управління Держпраці виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення від 28.10.2020 р., якою керівника АТ було притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн, передбаченої ст. 188-6 КУпАП.
Отже, мало того, що новий керівник відповідає за борги свого попередника, то ще й має нести адміністративну відповідальність за його дії. Але чи за дії попереднього керівника Держпраці застосувала адмінвідповідальність до чинного директора АТ, — адже йдеться про невиконання припису?
З огляду на вищенаведені обставини, які можуть у будь-який час стосуватися кожного підприємства, ми вважаємо, що коментована справа фактично покликана надати відповіді на такі запитання:
— Чи може бути застосовано адмінвідповідальність за невиконання припису зі строком виконання до 22.06.2020 р. постановою про притягнення до адмінвідповідальності від 28.10.2020 р., тобто із закінченням більше ніж трьох місяців?
— Чи має головний державний інспектор праці бути посадовою особою, яка має повноваження на складення постанов про притягнення до адмінвідповідальності?
— Чи відповідає новий керівник за дії свого попередника?
— Які дії слід було вчинити такому новому керівникові після отримання припису про погашення боргів із зарплати за наявності арештованих рахунків?
1 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 р. у справі №592/12562/20.
Який строк для притягнення до адмінштрафу за невиконання припису Держпраці?
Відповідаючи на перше запитання, апеляційна інстанція наголосила: справді, ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адмінстягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
За нашою справою, інспекційне відвідування щодо виконання припису AT відбувалося з 12.10.2020 р. до 16.10.2020 р. У підсумку встановлено, що припис про усунення виявлених порушень актом Держпраці від 03.06.2020 р., яким АТ було зобов'язано усунути порушення, виявлені під час інспекційного відвідування 03.06.2020 р., так і не виконано. Тобто керівник АТ не вчинив жодних дій для погашення заборгованості із зарплати, не кажучи про поточні невиплати працівникам, які звільнялися.
Отже, починаючи з 22.06.2020 р. керівник, не виконавши законної вимоги посадової особи Держпраці щодо усунення порушень законодавства про працю, вважається таким, що вчинив триваюче адміністративне правопорушення. У цьому разі 22.06.2020 р. є днем початку вчинення триваючого правопорушення.
Про той факт, що позивач не виконав законних вимог щодо усунення порушень законодавства, які містилися у приписі, Держпраці, стало відомо 12.10.2020 р. (тобто під час перевірки виконання припису).
Таким чином, постанову головного державного інспектора праці територіального Управління Держпраці від 28.10.2020 р. про притягнення директора АТ до адмінвідповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 850,00 грн, передбаченої ст. 188-6 КУпАП, винесено в межах строків, передбачених ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Чи має інспектор праці повноваження для застосування адмінштрафу?
Щодо другого запитання про наявність повноважень саме у головного державного інспектора праці на винесення постанови про адмінправопорушення та застосування адмінштрафу варто звернути увагу на таке.
Апеляційна інстанція під час перевірки повноважень головного державного інспектора обґрунтовувала свої висновки положеннями посадової інструкції інспектора.
Так, відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів територіального управління головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю є посадовою особою територіального управління.
Головний державний інспектор має право складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення.
Отже, апеляція доходить висновку, що головний державний інспектор територіального управління Держпраці діяв відповідно до повноважень та закону.
На нашу думку, тут ситуація дещо складніша. Відповідно до ст. 230-1 КУпАП, від імені Держпраці розглядати справи про адмінправопорушення та накладати адмінстягнення мають право:
— посадові особи, уповноважені керівником Держпраці, — штраф до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— керівник Держпраці, його заступники та уповноважені ним посадові особи — штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Перелік осіб, які мають право на складення протоколів, наведено у ст. 255 КУпАП, де визначено лише уповноважених осіб Держпраці (ч. 1-4, 7 ст. 41, ст. 41-1 — 41-3, 188-1).
Про головних державних інспекторів територіальних управлінь тут не згадується, як не згадується у ст. 230-1 КУпАП про те, що протоколи у разі виявлення порушень за ст. 188-6 КУпАП не складаються.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність певної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, речовими доказами тощо.
Тож, на нашу думку, питання щодо повноважень головних державних інспекторів залишилося відкритим.
Невиконання припису — свідоме чи через законодавчі перепони?
Щодо третього запитання, то воно цікавить нас не менше, адже не варто забувати, що новий керівник не може нести відповідальності за дії свого попередника. I в нашому випадку на нового керівника винесено постанову про адмінвідповідальність саме за невиплату зарплати попереднім керівником через арештовані рахунки підприємства.
Але Держпраці вважає, що у цій справі немає неузгодження, адже під час інспекційного відвідування 12.10.2020 р. — 16.10.2020 р. з метою перевірки виконання вимог припису встановлено, що припис у повному обсязі не виконано.
На час повторного інспекційного відвідування 16.10.2020 р. порушення залишилися не усуненими саме новим керівником.
I він не надав жодного документального підтвердження щодо вжиття заходів зі зняття арештів з банківських рахунків з метою виплати всіх належних працівникам коштів на виконання вимог припису. Звісно, тут судова практика далеко не однозначна — рахунки на виплату зарплати не є спеціальними за Законом про виконавче провадження та не визнаються спеціальними й судами. Але практика ВС прямо зазначає, що цю проблему (розблокування рахунків) мають вирішувати державні/приватні виконавці, а не суди.
Арешт з рахунку знімає виконавець
...зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Постанова ВС від 28.10.2020 р. у справі №916/2290/18
Що саме мусив зробити керівник, аби не отримати адмінштрафу?
Ми неодноразово наголошували на тому, що судова практика встановила чіткий порядок дій керівника щодо виплати зарплати та податків у ситуаціях, коли рахунки підприємства арештовані.
Так, підприємство-боржник, поточний рахунок якого арештований державним чи приватним виконавцем, має вчинити таке:
1) скласти бухгалтерську довідку на суму боргу та зробити копії податкової звітності (станом на 2019 рік — з ЄСВ та ПДФО, наразі — об'єднана звітність);
2) подати письмову заяву до державного чи приватного виконавця з вимогою зняти арешт з рахунку на суму заборгованості із зарплати разом із наведеними у п. 1 документами;
3) оскаржити дії державного чи приватного виконавця до суду, якщо останній відмовить, цитуємо: «...зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати».
Залишилося лише одне запитання — навіщо оскаржувати постанову про адмінштраф на суму у 850 грн, витрачати купу часу та грошей, проходити всі судові інстанції?
Наступний крок щодо такого керівника — це відкриття кримінального провадження за ст. 175 ККУ.
Так, за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 8500 до 17000 грн, або виправних робіт строком до двох років, або позбавлення волі строком до двох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.
Якщо невиплату вчинено внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 17000 до 25500 грн, або обмеження волі строком до трьох років, або позбавлення волі строком до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.
Тому, за наявності припису, керівникам підприємств, навіть за умови арешту рахунків, слід вчиняти всі можливі дії щодо виплати зарплати та розблокування рахунків (державним та комунальним підприємствам організовувати тендери).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»