Чому ОСББ не повинні застосовувати РРО
Надання ДФСУ ІПК від 12.04.2019 р. №1582/6/99-99-14-05-01-15/ІПК призвело до появи запитання: чи справді ОСББ не має застосовувати РРО чи ПРРО?
Почнімо з того, що зазначена ІПК спирається на закони, які не мають жодного стосунку до ОСББ, — «Про громадські об’єднання» та «Про кооперацію». Уже одне це свідчить про нерозуміння податківцями сутності діяльності ОСББ та їхнього правового статусу.
Зазначимо також, що ІПК надано ТОВ, а не ОСББ як неприбутковій організації. Якщо таке ТОВ є управителем, якого залучило ОСББ, до нього інші вимоги як до суб’єкта підприємницької діяльності.
Можливо, причиною таких консультацій є недобросовісність деяких управителів, які ототожнюють себе з ОСББ і ставлять запитання, як-от до журналу «Дебет-Кредит»1: «На обслуговуванні у ОСББ перебувають два житлові будинки», тимчасом як ОСББ нікого не обслуговують. Можливо, такі запитання ставлять окремі ОСББ, які не розуміють самої сутності своєї діяльності.
1 Стаття «Скільки РРО (ПРРО) треба для ОСББ» у «ДК» №41/2020. — Прим. ред.
Про неї і розповімо.
По-перше, ОСББ — неприбуткові організації або непідприємницькі товариства, що не викликає сумніву ні в кого.
По-друге, вони є негосподарюючими суб’єктами. Згідно з п. 3 ст. 3 Господарського кодексу України, «діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів».
По-третє, що випливає з перших тверджень та із Закону про ОСББ, — ОСББ не надають послуг і нікого не обслуговують. Процитуємо витяг зі ст. 4 Закону про ОСББ:
«Основна діяльність об’єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних із діяльністю об’єднання.
Господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами об’єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання».
Про залучення управителя вже сказано; коли ж ОСББ здійснюють власними силами господарче забезпечення своєї діяльності, не йдеться про жодне надання послуг.
Щодо Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то сама його назва говорить про те, що він стосується тих суб’єктів господарювання, які надають послуги, тобто аж ніяк не ОСББ.
Далі в Законі визначено, що «розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)…», тобто знову жодного відношення до ОСББ, які не мають жодних покупців і жодної реалізації послуг.
Закон про РРО справді стосується тільки суб’єктів господарювання. Тому в принципі не повинен поширюватися на ОСББ.
Єдине, до чого апелюють надавачі окремих ІПК, — це ст. 3 Закону про РРО: «Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу…».
Але знову-таки йдеться про суб’єктів господарювання, які працюють у сфері торгівлі чи послуг, незалежно від того, приймають вони готівку для себе чи для подальшого переказу.
Враховуючи, що ОСББ є негосподарюючими суб’єктами, нікому послуг не надають і жодних покупців не мають, зазначений закон не може мати до них жодного стосунку.
На початку століття велася довга роз’яснювальна робота з окремими податковими інспекціями, які вимагали від ОСББ сплати ПДВ. Основний аргумент проти сплати ПДВ: ОСББ не має об’єкта оподаткування ПДВ, яким є операції з постачання товарів (робіт, послуг) згідно з пунктом 185.1 ПКУ. Остаточним вирішенням цього питання стало роз’яснення Мінфіну та ДПСУ, зокрема лист Мінфіну від 05.07.2012 р. №31-08310-3-8/4538. У ньому констатовано не лише відсутність об’єкта оподаткування ПДВ за всіма надходженнями на утримання та ремонт будинку, а й за всіма комунальними послугами незалежно від порядку їх оплати власниками житлових та нежитлових приміщень — чи безпосередньо на рахунки відповідних комунальних підприємств, чи на рахунок ОСББ.
Тобто позиція і законодавчої, і виконавчої влади щодо ненадання послуг об’єднаннями співвласників визначилася давно й остаточно.
Тим більше незрозумілими виглядають вищеназвані некомпетентні консультації окремих податківців.
Як усі неприбуткові організації, ОСББ можуть отримувати доходи від некомерційної господарської діяльності (зокрема, надання приміщень в оренду, сервітут), проте це не робить їх суб’єктами господарювання, яких лише й стосується Закон про РРО.
Але ОСББ не вперше обстоюють свої права — траплялися й набагато складніші ситуації, тож відстоїмо і в цьому випадку.
Від редакції
На наш погляд, головною причиною виникнення проблеми є суперечливі положення самого Закону про ОСББ, які не дають змоги однозначно стверджувати, що ОСББ у жодному разі не провадить госпдіяльності.
Так, у згаданому листі від 05.07.2012 р. №31-08310-3-8/4538 Мінфін пише:
«У випадку встановлення ОСББ для власників жилих і нежитлових приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що надають послуги з водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інші послуги, у ОСББ виникає об’єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості наданих послуг.
…відповідно до статті 4 Закону [про ОСББ] об’єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Така господарська діяльність об’єднання (наприклад, здача в оренду нежитлових приміщень) підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ».
Щоправда, в 2015 році згаданий абзац ст. 4 було викладено в новій редакції:
«Господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами об’єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання».
То що, ОСББ все ж таки не може провадити госпдіяльності? Однозначної відповіді тут немає, адже хоча статтю 4 Закону про ОСББ було змінено, залишилися незмінними статті 16 «Права об’єднання»: «Об’єднання має право відповідно до законодавства та статуту об’єднання: …здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку» і 21 «Кошти об’єднання»: «Кошти об’єднання складаються з: …коштів, отриманих об’єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку…».
Тобто Закон про ОСББ дозволяє ОСББ здавати в оренду приміщення. Але ж здавання в оренду — це з погляду ПКУ операція постачання послуг, яка оподатковується ПДВ.
Окрім того, ОСББ може мати й інші госпоперації. Наприклад, може продавати якесь належне йому майно, може надавати якісь послуги (у згаданому листі Мінфіну йдеться про послугу з переказу отриманих від власників коштів комунальним підприємствам). Хоча з погляду Закону про ОСББ послуги ОСББ надавати не може. І якщо обсяг таких операцій за рік перевищить 1 млн грн (що малоймовірно), доведеться реєструватися платником ПДВ.
А отже, доки в Законі про ОСББ зберігаються такі неоднозначні положення, доти ДПС надаватиме ОСББ фіскальні консультації.
Надія ГУРА, д. е. н., професор