З продажу спадщини аліменти не платять
Аліменти сплачуються від заробітку (доходу) одного з батьків. Проте доходи бувають різні. Так, з доходів, отриманих від продажу/обміну успадкованого майна, аліменти не стягуються. Верховний Суд пояснив1: це тому, що такий дохід є неоподатковуваним!
Перелік доходів для сплати аліментів не є вичерпним
Які види доходів включаються до бази розрахунку для сплати аліментів?
За приписами ч. 1, 3, 6 ст. 71 Закону про виконавче провадження порядок стягнення аліментів визначається законом. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СКУ. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи — підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Отже, Закон про виконавче провадження (державні виконавці) оперує терміном «заробіток (дохід)».
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя та/або у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 80 СКУ).
За приписами ст. 81 СКУ перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується КМУ (наразі це Перелік №146).
Зміст положень Переліку №146 включає до поняття «заробіток» також виплати, які не є заробітною платою, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про ширше тлумачення змісту поняття «заробіток», аніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.
Саме тому подекуди фіз ичним особам доводиться звертатися до суду, аби з’ясувати, платити аліменти з певних видів доходів чи ні.
Зміст справи
У коментованій нами справі державний виконавець стягнув з батька дитини суму коштів у розмірі 1/4 від вартості проданої квартири, успадкованої за законом (за судовим рішенням про стягнення з батька аліментів, судом присуджено у розмірі 1/4 зі всіх видів його доходів??).
Але, на думку батька, 1/4 від вартості квартири не може бути стягнуто як аліменти, навіть попри те що Перелік №146 теоретично може вказувати на такий вид доходів, як кошти від продажу рухомого чи нерухомого майна одного з подружжя.
Суд першої інстанції визнав протиправними дії державного виконавця щодо перерахунку розміру аліментів в частині стягнення 1/4 від вартості проданої квартири.
На думку суду2, вжите у Переліку №146 формулювання «інші види заробітку» не є тотожним поняттю «дохід». За своєю економічною суттю дохід від продажу нерухомого майна не є «заробітком», а є виручкою, тобто різницею між вартістю майна при його набутті та після його продажу. Кошти від продажу майна у розумінні ст. 195 СКУ не є фактичним заробітком платника аліментів, а є майном, яке до продажу мало вираження квартири, а після продажу — її грошовий еквівалент, а тому за наслідками продажу зазначеного нерухомого майна платник аліментів не отримав заробітку/доходу.
1 Постанова Верховного Суду від 25.01.2021 р. у справі №758/10761/13-ц.
2 Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 24.05.2019 р. у справі №758/10761/13-ц.
Суд апеляційної інстанції категорично не погодився з такою позицією1. Зокрема, поняття «заробіток» включає й виплати, які не є заробітною платою, зокрема доходи від підприємницької діяльності, а тому має ширше тлумачення, ніж виплати, що виплачуються у межах трудових відносин. Вживання терміна «дохід» у дужках після поняття «заробіток» у контексті положень Переліку №146 може розумітися як визнання цих понять синонімами.
1 Постанова Київського апеляційного суду від 07.10.2019 р. у справі №758/10761/13-ц.
Точка зору апеляційної інстанції
...Перелік [№146] не є вичерпним.
З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік [№146] є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий.
Зазначені положення грунтуються на висновках Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 вересня 2019 року по справі 760/4569/18-ц, де серед іншого зазначено, що звуження змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.
Окрім іншого, з точки зору апеляційного суду, правомірність такого висновку підтверджується і пп. 14.1.54 Податкового кодексу України, згідно з яким дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Таким чином, враховуючи викладене та на переконання апеляційного суду, місцевий суд помилково прийшов до висновку, що включення до доходів ОСОБА_2 за лютий 2019 року грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 для визначення заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №41494533 є протиправним.
При цьому, з точки зору другої інстанції, нарахування аліментів з отриманих доходів, у тому числі з продажу майна, відповідає нормам діючого законодавства України та, по суті, узгоджується з Переліком [№146], який не є вичерпним.
Постанова Київського апеляційного суду від 07.10.2019 р. у справі №758/10761/13-ц
Нарахування аліментів з отриманих боржником доходів, у тому числі виручених від продажу нерухомого майна, відповідає нормам чинного законодавства України та узгоджується з Переліком №146.
Свій висновок суд апеляційної інстанції ґрунтував на положеннях пп. 14.1.54 ПКУ, відповідно до якого доходом із джерелом походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їхньої діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.
З успадкованого майна аліменти не сплачують
Верховний Суд поставив крапку у цій історії. Але є один нюанс.
Раніше, за висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 р. у справі №760/4569/18‑ц, дохід від відчуження належного боржникові нерухомого майна, набутого ним до укладення шлюбу та народження дитини, віднесли до Переліку №146, а тому на такий дохід було нараховано аліменти у межах виконавчого провадження.
Натомість у коментованій нами справі Верховний Суд вирішив відступити від цього висновку. Причиною є факт отримання нерухомого майна у спадщину.
Верховний Суд наголосив, що вирішальне значення для визначення видів заробітку/доходу, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має відповідь на запитання: чи відбулося отримання боржником доходу від використання належного йому за правом приватної власності нерухомого майна, наслідком чого стало отримання ним прибутку (доходу), на який у розумінні положень ст. 81, ч. 1 ст. 195 СКУ нараховуються аліменти (заборгованість), чи наслідком такого використання є отримання грошового еквівалента вартості нерухомого майна, що існувало до його продажу?
Очевидно, таке запитання виникатиме при розгляді судами всіх схожих справ, які стосуються визначення того чи іншого доходу або заробітку, з якого може бути стягнуто аліменти.
Отже, відповідно до п. 13 Переліку №146, утримання аліментів провадиться зі сум заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Відповідно до пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, і дохід від операцій із майном, розмір якого визначається за ст. 172 ПКУ.
Згідно з п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане платником у спадщину.
Отже, положення п. 172.1 ПКУ містить винятки із загального правила, визначеного пп. 14.1.54 ПКУ, щодо визначення будь-якого доходу, отриманого резидентами або нерезидентами від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема доходу, отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню.
Отже, в разі відсутності заробітку (доходу) та нарахованих на нього податків, немає підстав для нарахування аліментів на отриманий платником аліментів грошовий еквівалент вартості реалізованого ним нерухомого майна (квартири).
Мало того, кошти від продажу успадкованого майна не є фактичним заробітком платника аліментів, а є грошовим еквівалентом майна, що належало йому до продажу.
На думку Верховного Суду, зазначений висновок відповідає засадам справедливості, бо платник аліментів, не маючи поточної заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у разі нарахування аліментів на отримані ним кошти від продажу належної йому за правом власності квартири не тільки не отримав доходу, а й буде позбавлений можливості придбати за виручені від реалізації цього майна кошти інше рівноцінне житло.
Від редакції
Після коментованого нами судового рішення виникає лише одне запитання: ці висновки стосуються лише успадкованого майна чи будь-якого іншого майна, яке за ПКУ не оподатковується ПДФО? Зокрема, операції обміну майна, зазначеного у п. 172.1 ПКУ, також не оподатковуються ПДФО (п. 172.3 ПКУ).
Актуальним залишається й питання рухомого майна — один з подружжя може продавати та купувати протягом року не один транспортний засіб (п. 173.2 ПКУ — йдеться про продаж одного ТЗ протягом року). Тож чи стягуватиметься з кожного такого продажу сума аліментів, чи тільки з другого? Як визначатимуть розмір доходу? Загалом запитань залишається ще багато, тож ми й надалі уважно стежитимемо за судовим справами, які стосуються стягнення аліментів з продажу рухомого та нерухомого майна.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. №2947-III.
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Перелік №146 — Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.1993 р. №146.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»