Чи платити ЄСВ із зарплати практиканта?
ВС зазначив1, що незалежно від того, чи є практиканти штатними працівниками, у разі оплати їх виробничої практики у 2012 — 2014 рр. підприємством останнє має нарахувати й утримати ЄСВ зі сум виплат.
Мінсоцполітики свого часу зазначало, що учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти під час виробничого навчання виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм і такі відносини не є трудовими, тож немає потреби укладати строкові трудові договори на період проходження виробничої практики (лист Мінсоцполітики від 20.08.2012 р. №107/021/150-12, див. «ДК» №44/2012).
1 Постанова ВС від 20.01.2021 р. у справі №815/3570/16.
Але проходження практики студентами вишів можливе із зарахуванням їх на штатні посади.
Якщо студенти вишів проходять виробничу практику без зарахування на штатні посади, то трудових відносин між практикантом і підприємством (установою, організацією) не виникає. У разі зарахування студента вишу на штатну посаду з ним укладають трудовий договір шляхом оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та з повідомленням податківців. Оплата праці здійснюється відповідно до норм чинного законодавства згідно зі штатним розписом. Про це ми писали в статті «Практиканти на підприємстві» в «ДК» №27/2018.
Перевірка ДФС закінчилася вимогою про сплату ЄСВ та штрафом!
У коментованій справі йдеться про проходження навчальної практики за періоди 2012 — 2014 рр. та сплату ЄСВ з нарахованих/відрахованих сум із зарплати практикантів.
Такі практиканти не були штатними працівниками підприємства. А отже, ЄСВ (на той час ішлося про нарахування та відрахування) не сплачувався. І податківцям це не сподобалося.
Річ у тім, що за п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці — підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з ЄДР), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно провадять розрахунки із застрахованими особами.
Спір у цій справі дійшов до Верховного Суду. Розповімо цю історію докладно.
Що вирішили суди попередніх інстанцій?
Суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахована заробітна плата учням, які проходять виробничу практику на підприємстві згідно з договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування єдиного внеску. Отже, підприємство протягом 2012 — 2014 рр. мало нараховувати й утримувати єдиний внесок з усієї суми нарахованої заробітної плати учня.
Цю позицію суду першої інстанції1 підтримали як апеляційний суд2, так і Верховний Суд.
1 Постанова Одеського окружного адмінсуду від 13.10.2016 р.
2 Постанова Одеського апеляційного адмінсуду від 31 січня 2017 р.
На думку останнього, загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовій формі.
Водночас ст. 38 Закону про профтехосвіту встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного, і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
При цьому професійно-технічна освіта може включати, зокрема, професійно-практичну підготовку, яка проводиться на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у формі виробничої практики (ст. 25 Закону про профтехосвіту).
Пунктом 9 Порядку №992 передбачено, що перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, серед іншого встановлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків) та договорів про навчально-виробничу практику, укладених із професійно-технічними навчальними закладами.
Згідно з п. 7 і 8 Порядку №992 учні, слухачі навчальних закладів, які за договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
З огляду на приписи п. 10 Порядку №992 учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, проте на них повною мірою поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів та розпоряджень підприємства.
Крім того, пунктом 17 Порядку №992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Верховний Суд вважає, що нарахована заробітна плата учням, які проходять виробничу практику на підприємстві згідно з договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, на підприємство в коментованій справі покладався обов’язок нарахувати та утримати єдиний внесок з усієї суми нарахованої заробітної плати учня-практиканта.
Зверніть увагу!
У цьому судовому рішенні встановлено той факт, що зарплата учням виплачувалася безпосередньо самим підприємством — базою практики. Хоча є два варіанти:
нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу;
нараховані учням, слухачам кошти виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Проте, хто б фактично не виплачував кошти у вигляді зарплати таким практикантам, сплатити ЄСВ до бюджету (так само, власне, як і податок на доходи фізосіб та, тепер, військовий збір) має роботодавець, тобто той, із ким у практиканта укладено трудовий договір і для кого цей практикант виконував роботу.
Отже, перш ніж переказувати такі кошти навчальному закладу, роботодавцю потрібно буде сплатити до бюджету податки і ЄСВ з цього доходу.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про профтехосвіту — Закон України від 10.02.1998 р. №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту».
- Порядок №992 — Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.1999 р. №992.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»