У якому періоді у покупця послуг з водопостачання та водовідведення, вартість яких визначається за даними приладів обліку у постачальника, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, виникає право на ПК залежно від того, чи застосовує покупець касовий метод обліку ПДВ? ДПС відповіла в IПК від 13.01.2021 р. №134/IПК/99-00-21-03-02-06 (див. «ДК» №9-10/2021).
Згідно з п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути, зокрема, рахунки, які виставляються платникові податку за надані послуги, вартість яких визначається за даними приладів обліку, які містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Таким чином, якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за даними приладів обліку (наприклад, комунальні послуги), та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунка отримувач послуг може сформувати податковий кредит без отримання податкової накладної.
I податківці у коментованій IПК звертають увагу: якщо отримувач послуг, вартість яких визначається за даними приладів обліку, не застосовує касового методу формування податкового кредиту, то він може сформувати податковий кредит на підставі рахунка, незалежно від того, чи застосовує постачальник таких послуг касовий метод податкового обліку ПДВ, чи ні.
Тобто постачальник визнати податкове зобов'язання з ПДВ може й пізніше, за датою оплати, а от у покупця право на податковий кредит виникне вже у періоді складання такого рахунка.
Отримувач не застосовує касового методу
Якщо отримувач послуг, вартість яких визначається за даними приладів обліку, не застосовує касового методу формування податкового кредиту, право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі рахунка, що виставляється платникові податку за такі послуги, виникає в отримувача послуг у тому звітному (податковому) періоді, в якому придбано такі послуги (у тому числі, якщо оплата за такі послуги постачальникові, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, відбувається у наступних звітних (податкових) періодах).
До речі, абзацом 4 п. 198.6 ПКУ встановлено: якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто норма щодо включення суми ПДВ до податкового кредиту протягом 1095 днів стосується лише податкових накладних і не може застосовуватися до сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту на підставі інших документів, зокрема рахунків.
Тож суми ПДВ на підставі рахунків та інших документів, перелічених у п. 201.11 ПКУ, включаються до податкового кредиту суто у тому періоді, в якому відбулось їх оформлення.
Документи, що дають право на ПК без ПН:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платникові податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за даними приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), на загальну суму до 200 грн на день (без урахування ПДВ);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підр. 2 розд. XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена відповідно до пункту 208.2 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Проте у разі складання та реєстрації в ЄРПН постачальником податкової накладної вважаємо, що покупець таких послуг може скористатися правом, передбаченим абз. 4 п. 198.6 ПКУ, і включити суму ПДВ до складу податкового кредиту протягом 1095 днів з дня складання такої податкової накладної (бо норма п. 201.11 ПКУ — це право, а не обов'язок покупця, він може визнавати податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної).
Якщо ж за рахунком сума податкового кредиту з ПДВ не була відображена у періоді його виписування, то залишається можливість скористатися положеннями п. 50.1 ПКУ, який надає право виправити помилки попередніх періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за такі періоди.
Підтверджують це і податкові органи, зокрема в IПК від 07.10.2020 р. №4155/IПК/99-00-05-06-02-06 (див. «ДК» №45/2020, коментар «ДК»). Тож якщо за рахунком за воду вчасно не задекларували податковий кредит, то подаємо уточнення.
Також зверніть увагу, що у попередній IПК від 13.10.2020 р. №4268/IПК/99-00-05-06-02-06 податківці уточнювали: платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за даними приладів обліку за попередні звітні (податкові) періоди.
Що казала ДПСУ
Дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі рахунка, що виставляється платникові податку за надані послуги за показниками приладів обліку, визначається за правилами, встановленими статтею 198 Кодексу.
Так, відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення платниками податку (крім платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ) сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ, в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Зазначене правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами Кодексу є підставою для формування податкового кредиту (зокрема, документи, перелічені у пункті 201.11 статті 201 Кодексу).
З огляду на зазначене платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за показниками приладів обліку за попередні звітні (податкові) періоди.
Iндивідуальна податкова консультація ДПСУ від 13.10.2020 р. №4268/IПК/99-00-05-06-02-06
Отримувач застосовує касовий метод
Для отримувача послуг, який застосовує касовий метод формування податкового кредиту, додатковою обов'язковою умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є списання коштів з банківського рахунку (видача з каси) платника податку — отримувача в рахунок оплати вартості таких придбаних послуг.
Тому, щоб включити суму ПДВ за операцією придбання послуг, вартість яких визначається за даними приладів обліку у звітному (податковому) періоді, в якому такі послуги були отримані, платник податку має оплатити за такі послуги у тому самому періоді.
Отже, якщо отримувач таких послуг застосовує касовий метод, то право на податковий кредит за отриманими послугами, вартість яких визначається за даними приладів обліку, виникне у нього лише після оплати таких послуг, попри те що рахунок може бути отримано раніше.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»