Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 04.01.2021 р. №15/IПК/99-00-04-03-03-06
Щодо справляння туристичного збору
Суттєво. Проживання осіб на підставі договору найму/оренди житла на строк, що перевищує один місяць, не належить до послуг з тимчасового проживання, а тому не є підставою для справляння туристичного збору.
! ФОПам
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула звернення фізичної особи щодо справляння туристичного збору і в межах компетенції повідомляє.
Платника податку — фізичну особу — підприємця, що планує здавати в оренду власну квартиру як на одну добу, так і на кілька місяців, цікавить питання сплати туристичного збору.
Відповідно до пп. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 та п. 268.1 ст. 268 ПКУ туристичний збір (далі — збір) належить до місцевих зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка — для внутрішнього туризму та до 5 відсотків — для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).
ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.
У разі погодинного розміщення збір розраховується для кожного проживаючого (платника збору) з базою оподаткування — одна доба.
Відповідно до пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з пп. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами — підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Платниками збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір (пп. «а» пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).
Водночас згідно з п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року №297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належить, зокрема, розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади).
Враховуючи зазначене, фізична особа — підприємець виступає податковим агентом для сплати туристичного збору за одну добу тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у разі дотримання вимог ст. 268 ПКУ.
При цьому проживання осіб, якими з податковими агентами укладено договір найму/оренди житла на строк, що перевищує один місяць, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння збору в розумінні пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.