До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 04.01.2021 р. №15/IПК/99-00-04-03-03-06
Коментована IПК зацікавить підприємців, які здають в оренду власну квартиру як на погодинній основі, на одну добу, так і на кілька місяців.
Але перш за все розберемось із суб'єктами та об'єктами туристичного збору.
Якщо житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок використовуються для тимчасового проживання (ночівлі) і на цій території діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ щодо справляння туристичного збору, слід звернути увагу на низку моментів.
1. Платником туристичного збору є фізособа, яка тимчасово розміщується у місцях проживання (ночівлі). Місця проживання (ночівлі) встановлені пп. 268.5.1 ПКУ, у т. ч. квартира для тимчасового проживання.
Перелік фізосіб, які не є платниками збору, наводиться у пп. 268.2.2 ПКУ. Зокрема, це особи, які постійно проживають, у т. ч. на умовах договорів найму, у місцевості, де встановлено збір. За п. 1 ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. I це можна підтвердити документами, до яких вносяться відомості про місце проживання: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
До послуг з тимчасового розміщення (проживання) згідно з п. 4 Порядку №2971 не належать:
— розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади);
— безоплатне розміщення фізичною особою членів своєї сім'ї або інших осіб.
2. За пп. 268.4.1 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба. I, як уточнюється у коментованій IПК, у разі погодинного розміщення збір розраховується для кожного проживаючого (платника збору) з базою оподаткування — одна доба (аналогічну відповідь податківців розміщено в рубриці ЗIР підкатегорія 125.02).
Відлік доби проживання, як правило, розпочинається з 12-ї години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години (за аналогією з п. 3.8 глави 3 Правил №192).
1 Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 15.03.2006 р. №297.
2 Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. №19 (у редакції наказу Мінфіну від 08.05.2019 р. №186).
3. Податковими агентами є, зокрема, підприємці, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі) (наприклад, вид діяльності за КВЕД 55.20). Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ.
4. Якщо підприємець є податковим агентом, то збір він сплачує за своїм місцезнаходженням:
— щокварталу, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, протягом 10 к. д., що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації;
— авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ. Якщо збір сплачується авансовими внесками, у декларації за звітний квартал відображаються суми нарахованих щомісячних авансових внесків. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
5. Декларація з туристичного збору затверджена наказом Мінфіну від 09.07.2015 р. №636. Подається податковим агентом щокварталу — протягом 40 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Зверніть увагу, що показники в декларації відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний звітний квартал.
6. Рішення про встановлення місцевих податків офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування не визначено терміну його дії, воно є чинним до прийняття нового рішення. У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків, сільська, селищна, міська рада або рада ОТГ не прийняла рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп. 12.3.3 — 12.3.5 ПКУ).
7. Ставка збору встановлюється за рішенням органу місцевого самоврядування за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5% — для внутрішнього туризму (30 грн у 2021 році) та до 5% — для в'їзного туризму (300 грн у 2021 році) від розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»