13 січня 2021 року в «Голосі України» було опубліковано Закон №1113 про штрафи для бізнесу за відсутність масок у відвідувачів і за відсутність дій щодо припинення цього порушення. З 14 січня ці штрафи почали застосовуватися!
Новим законом на органи Держпродспоживслужби покладено повноваження контролю за (не)носінням маски у громадських будівлях, спорудах та на транспорті. Але аналіз положень Закону №1113 схиляє до думки, що його практичне застосування буде вкрай ускладнене. I ось чому.
За якими критеріями визначатиметься суб'єкт порушення/контролю?
У «ДК» №48/2020 ми писали про Закон №1000, яким запроваджується адмінштраф за відсутність масок або за порушення правил їх носіння.
Адмінштрафи на громадян за Законом №1000
До громадян, які перебувають у громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, може бути застосований штраф від 170 до 255 грн (ч. 2 ст. 44-3 КУпАП).
Але це стосується так званих пересічних громадян (і це вже штрафи).
Закон №1113 пропонує штрафувати й бізнес. Але кого саме?
Позаяк штрафуватимуть фахівці Держпродспоживслужби, то звернімося до змін до Закону про санітарне благополуччя. З огляду на свіжі п. «є» та «ж» ч. 2 ст. 46 цього Закону суб'єктами контролю органами Держпродспоживслужби є юрособи, ФОПи та їхні працівники. Причому якщо у пункті «ж» ми прямо бачимо, що йдеться про працівників, які обслуговують споживачів, то щодо п. «є» питання доволі складне.
Наприклад, на одній і тій самій території перебувають кілька ФОПів чи ЮО (беремо будь-який торговельний центр). За якими критеріями обиратиметься госпсуб'єкт, що має сплатити штраф за певну особу, яка потрапила до приміщення торговельного центру без маски? Штрафуватимуть того, у чиєму магазині порушника упіймали? Чи адміністрацію торговельного центру, який допустив, що людина перебувала на його території без маски? А якщо особа, що потрапила до приміщення у масці, після того її зняла, — на якого госпсуб'єкта складатимуть постанову?
I таких запитань дедалі більшатиме, коли штрафи почнуть активно застосувати.
За яких умов відсутність заходів реагування має визнаватися порушенням?
Річ у тім, що свіжі штрафи за Законом №1113 застосовуватимуть не лише, якщо ваш клієнт гуляє магазином без маски, а й якщо ви (точніше, ваші працівники) на це жодним чином не відреагували і не припинили порушення.
Тут ситуація зовсім цікава. У п. «є» ч. 2 ст. 46 Закону про санітарне благополуччя наведено, що штрафи застосовуються за умови, якщо певна особа перебуває у громадському будинку, споруді без попередження, донесеного у будь-який формі та у будь-який спосіб, про необхідність надягнути маску. Або за відсутності реагування на перебування у цьому місці без маски.
Не зовсім зрозуміло, хто ця певна особа — відвідувач, працівник, випадкова особа? Хоча, найімовірніше, вимагатимуть стежити за наявністю (й надягненістю) масок в усіх.
А ось як бізнес може змусити людей носити маски (та ще й надягати їх правильно) і що вважати за достатню реакцію на порушення, після якої штраф застосовувати не можна, — це під запитанням. Адже виходячи з положень Закону №1113 такими реагуваннями може бути усне зауваження, виклик Нацполіції, припинення обслуговування. Чи достатньо чогось одного? I яким чином слід визначати, що реагування не було?
Наразі практично вся комерційна нерухомість, що використовується бізнесом, має відповідні паперові та інші носії з порадами від МОЗ щодо необхідності надягнути маску та правил її носіння (у т. ч. й у формі ілюстрованих картинок). Часто лунають і попередження від адміністрацій таких комерційних будівель, споруд про адмінштрафи до таких відвідувачів.
А як організувати дотримання відвідувачами цих попереджень? Стежити за кожним із них? Приставити до кожного по охоронцю? Чи вести відеоспостереження і далі організовувати затримання порушника із викликом Нацполіції? А якщо на момент, коли поліціянти приїдуть, порушник уже надягне маску? Як довести, що виклик не був безпідставним?
За таких обставин застосувати штраф за відсутність попередження з боку бізнесу чи за нереагування на таку особу практично неможливо.
Як свідчить попередня судова практика застосування штрафів за порушення ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суди здебільшого закривали справи за відсутністю події правопорушення.
Не менш дивним є застосування штрафів до працівників юросіб чи фізосіб-підприємців. Знову ж таки, ще одне запитання: чи поширюються повноваження органів Держпродспоживслужби на контроль за працівниками роботодавця? Принаймні у Положенні про Держпродспоживслужбу ми відповідних повноважень не побачили.
Які підстави для виявлення правопорушення та застосування штрафу?
Викликають сумніви саме момент/час/дата фіксування відповідного порушення, а саме відсутність маски чи заходів реагування з боку бізнесу (керівника чи адміністрації). Позаяк складання постанов за такі порушення покладається на органи Держпродспоживслужби, то виявлення зазначених порушень має відбуватися під час перевірок чи законного перебування на території госпсуб'єкта з інших підстав?
Нагадаємо, що повноваження органів державної та виконавчої влади чітко визначені законом та не підлягають розширеному тлумаченню. Тож які документи повинен мати при собі представник органу Держпродспоживслужби для підтвердження законності перебування у громадському будинку, споруді чи у громадському транспорті? Які законні підстави виявлення у таких приміщеннях чи транспорті порушення дають право на застосування штрафу та складення відповідної постанови посадовою особою Держпродспоживслужби?
Окреме питання щодо порядку притягнення до адмінвідповідальності, а саме: кому належать повноваження складати протокол за порушення санітарних норм? Стаття 236 КУпАП не зазнала змін, і органи Держпродспоживслужби в ній не зазначені.
Загалом, на нашу думку, наразі норми Закону №1113 спрямовані більше на залякування, аніж на реальний контроль за дотриманням вимог щодо засобів індивідуального захисту. Тому застосування штрафу в такій ситуації, з огляду на вищеописані нюанси, є доволі примарним. Але подивимося, що покаже практика.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Закон №1000 — Закон України від 06.11.2020 р. №1000-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон №1113 — Закон України від 17.12.2020 р. №1113-IX «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
- Закон про санітарне благополуччя — Закон України від 24.02.94 р. №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
- Положення про Держпродспоживслужбу — Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене постановою КМУ від 02.09.2015 р. №667.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»