Наказом №790 викладено в новій редакції Iнструкцію №449. З'ясуймо: як сплачувати ЄСВ, якщо ФОП є одночасно найманим працівником? Коли можна не доплачувати ЄСВ до мінімального розміру? Що зі сплатою ЄСВ для членів ФГ?
Для чого внесено зміни?
По суті, Iнструкцію привели у відповідність до чинної редакції Закону про ЄСВ. А останні зміни, внесені до цього Закону, стосуються самозайнятих осіб, тобто фізосіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств у частині звільнення від сплати за себе ЄСВ за відповідних умов.
Тому для того, аби зрозуміти зміни, внесені до Iнструкції №449, потрібно мати під руками Закон про ЄСВ. Адже багато пунктів Iнструкції стали коротшими, але разом з тим посилаються на Закон про ЄСВ, що дуже ускладнює вивчення та аналіз Iнструкції №449. Але про все за порядком.
Можливість сплачувати ЄСВ на єдиний рахунок
Новою редакцією Iнструкції №449 врегульовуються питання щодо реалізації права платника єдиного внеску сплачувати ЄСВ на єдиний рахунок.
Нагадаємо, що змінами, внесеними до Закону про ЄСВ, передбачено право платників ЄСВ робити це, як раніше, тобто на рахунки для сплати ЄСВ, відкриті в Держказначействі. Або на єдиний рахунок для сплати ЄСС та податків.
А в оновленому тексті Iнструкції зазначено, що штрафна санкція у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (не перерахованих) сум ЄСВ застосовується за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування таких сум на рахунки податкових органів чи на єдиний рахунок. Аналогічні зміни внесено і щодо пені: її нарахування починається з першого календарного дня, наступного за днем списання з рахунку платника відповідних коштів (внесення відповідного платежу готівкою), до дня фактичного перерахування (зарахування) ЄСВ банками на рахунки податкових органів чи на єдиний рахунок з дотриманням строків, передбачених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
З якої дати діють зміни до Iнструкції №449?
4 січня 2021 року Наказ №790 оприлюднено в «Офіційному віснику України» №1. Відповідно, його норми почали діяти з 4 січня.
Зміни в базі нарахування у самозайнятих осіб
Це дуже важлива зміна, яка не може не тішити самозайнятих осіб, які одночасно є найманими працівниками.
Проте на початку нагадаємо основні показники 2021 року:
— мінімальний ЄСВ становить з січня до листопада 1320 грн, за грудень — 1430 грн.
— максимальний ЄСВ становить з січня до листопада 19800 грн, за грудень — 21450 грн.
Якщо ви ФОП-«загальник», який одночасно є найманим працівником
Для ФОПів на загальній системі оподаткування або осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримали доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, передбачено, що вони мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. I сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Тобто з 2021 року, якщо оподатковуваного доходу (прибутку) в певному місяці не було, за такий місяць ЄСВ можна взагалі не платити. Щоправда, тоді цей місяць не потрапить і до страхового стажу.
Якщо ж оподатковуваний дохід (прибуток) був, то єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. I сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
При цьому фізособи-«незалежники» звільняються від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як ФОПів та провадження ними одного виду діяльності одночасно як особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізособами-підприємцями. Це означає, що такі особи визначають базу нарахування ЄСВ як ФОПи.
Проте якщо ФОПи-«загальники» та фізособи-«незалежники» мають основне місце роботи, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.
Цікаво, чи не так? Адже якщо, наприклад, ФОП отримав оподаткованого доходу (прибутку) більше, ніж мінімальна зарплата, то виходить, що він не доплачуватиме ЄСВ з різниці — факту сплати за нього мінімального ЄСВ достатньо!
Дізнатися, скільки роботодавець сплатив за вас, можна, отримавши від нього довідку про це. Або ж це може бути зазначено у розрахунковому листку. Зазначимо, що саме «може», адже типової форми повідомлення працівника про те, скільки зарплати він має отримати, на сьогодні немає. А Держпраці каже, що в ньому мають бути зазначені відрахування й утримання із зарплати, тимчасом як ЄСВ належить до нарахувань на зарплату.
Якщо роботодавець за таких осіб сплатив ЄСВ у розмірі меншому ніж мінімальний страховий внесок, то вони, знову ж таки, можуть самостійно визначити базу нарахування ЄСВ за такий місяць і зробити доплату. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та не може перевищувати максимальну величину ЄСВ.
I тут постає два запитання: чи обов'язково робити таку доплату? А якщо вирішили доплату все ж таки зробити, чи треба брати до уваги розмір доходу (прибутку), з якого сплачується ПДФО, — як це зазначено в базовій нормі (для непрацівників)?
Iнструкцією №449 встановлено, що суми єдиного внеску зазначена категорія платників обчислює на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвело до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО. I враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Але лише в кінці 2021 року ми дізнаємося, як податківці і Мінфін трактуватимуть цю норму (коли побачимо нову форму Звіту).
Якщо ви ФОП-«єдинник», який одночасно є найманим працівником
Для ФОПів-«спрощенців» ЄСВ встановлюється у розмірі 22% суми, яку вони визначають самостійно для себе, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Разом з тим сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний розмір.
Тобто для «єдинників» уже точно фактичний розмір доходу не має значення. Вони самі визначають, з якої суми бажають сплатити за себе ЄСВ.
I для ФОПів-«єдинників» діють норми, аналогічні до зазначених вище, для випадку, якщо вони мають основне місце роботи.
Тобто мінімальний розмір ЄСВ може сплатити за них роботодавець — і тоді таким ФОПам не треба буде сплачувати ЄСВ за себе за відповідний місяць.
Якщо ж роботодавець за таких осіб сплатить ЄСВ за місяці звітного періоду у розмірі меншому ніж мінімальний страховий внесок, то такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення бази нарахування ЄСВ. Але слід дотримуватися принципу: не менше ніж мінімальний розмір і не більше ніж максимальна величина бази нарахування ЄСВ.
Фермерські господарства
Для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, ЄСВ встановлюється в розмірі 22% від суми розподіленого доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО, отриманого таким платником від чистого оподатковуваного прибутку фермерського господарства, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. I сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Базою нарахування ЄСВ є розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховуються календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток).
У разі якщо такий платник не отримав доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. I сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Хто не платить ЄСВ?
Усі самозайняті особи (тобто ФОПи, незалежно від системи оподаткування, фізособи-«незалежники» та члени фермерських господарств) звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років чи є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пільговий розмір ЄСВ (8,41%, 5,3%, 5,5%)
Тут змін не відбулося.
Нагадаємо, що розмір ставки ЄСВ, менший за класичні 22%, використовується виключно роботодавцями і виключно щодо доходів своїх працівників-інвалідів.
Є три пільгові ставки ЄСВ. Ставку 8,41% можуть застосовувати роботодавці-юрособи та ФОПи. А ставки 5,3%, 5,5% передбачені виключно для юросіб громадських організацій осіб з інвалідністю.
Проте для можливості застосування платником пільгової ставки ЄСВ необхідно підтвердити встановлення працівникові інвалідності.
Підтвердженням встановлення працівникові інвалідності є засвідчена копія довідки до акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності.
Нараховують ЄСВ пільгового розміру з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання засвідченої копії довідки до акта огляду в МСЕК) і до дати припинення інвалідності; Тобто звичайні юрособи та ФОПи, як і раніше, на зарплату (допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах) осіб з інвалідністю нараховують ЄСВ у розмірі 8,41%.
Для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менше ніж 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менше ніж 25 відсотків суми витрат на оплату праці, — ЄСВ встановлюється в розмірі 5,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати.
Для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менше ніж 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менше ніж 25 відсотків суми витрат на оплату праці, — ЄСВ встановлюється в розмірі 5,5 відсотка суми нарахованої заробітної плати.
Зверніть увагу!
Принцип нарахування ЄСВ на допомогу по вагітності та пологах залишився попереднім. Нарахування ЄСВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо.
Мінімальний розмір ЄСВ
Тут є певні уточнення.
Як і раніше, види виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску визначено Iнструкцією №5.
Якщо така зарплата як база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, для кожного працівника, який працює за основним місцем роботи, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленого законом за місяць, за який отримано дохід, та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені ПВТР і графіками змінності згідно із законодавством.
Наприклад, якщо працівника прийнято на основне місце роботи з 1 січня 2021 року, але нарахована зарплата за січень менша за МЗП (через неповний робочий час), то за нього треба сплатити ЄСВ не менше ніж мінімальний розмір (у січні — 1320 грн).
Якщо працівника прийнято на основне місце роботи з 4 січня (адже 1 січня був святковий день, а 2 — 3 січня були вихідними) і він відпрацював всі робочі дні згідно зі своїм графіком у січні, то за такого працівника теж треба сплатити ЄСВ не менше ніж мінімальний розмір.
А ось якщо працівника прийнято на роботу з 5 січня і внаслідок цього він не відпрацював усі робочі дні згідно з графіком за своєю посадою у січні, то за нього ЄСВ сплачуватиметься виходячи з фактично нарахованої зарплати (навіть якщо вона менша за МЗП).
Коли не треба робити «дотяжку» ЄСВ до мінімального розміру
Нараховуємо ЄСВ на фактичний заробіток, якщо він менший від мінімального розміру ЄСВ, у випадках, якщо:
1) зарплата з джерела не за основним місцем роботи (працівник працює за сумісництвом);
2) працівник є особою з інвалідністю, до зарплати якого застосовується пільгова ставка ЄСВ (8,41%, 5,3%, 5,5%);
3) працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати, а саме на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше ніж сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Решта — без змін.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Наказ №790 — Наказ Мінфіну від 21.12.2020 р. №790 «Про внесення змін до Iнструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
- Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»