Завдяки змінам, внесеним до ПКУ Законом №466, у 2020 році запроваджувалися нові правила оподаткування доходів, виплачених нерезидентові резидентом України. Проте Закон №1117 ці правила в останній момент змінив.
У «ДК» №25-26/2020 ми писали про нововведення в оподаткуванні доходів нерезидентів та постійних представництв за Законом №466, які набрали чинності з 23 травня та 1 липня 2020 року.
Але 31 грудня 2020 року в «Голосі України» №243 (7500) було опубліковано Закон №1117 (про це ми писали в «ДК» №1-2/2021).
Ухвалення цього закону зумовлене складною ситуацією, що виникла у зв'язку з пандемією COVID-19 і запровадженням обмежувальних заходів, пов'язаних з її поширенням у світі.
Тому Законом №1117 було відтерміновано застосування змін в оподаткуванні доходів нерезидентів та постійних представництв. Ним установлено, що доходи нерезидентів та постійних представництв у 2020 році оподатковуються за старими правилами, що діяли станом на 1 січня 2020 року (за невеликими винятками).
Також відтерміновано до 1 січня 2022 року застосування нових правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КIК) та встановлено перехідний період 2022 — 2023 роки.
Далі про все за порядком: спочатку про нові зміни, потім про відтермінування давніх.
Які доходи нерезиденти отримують з України?
З 01.01.2021 р. визначення доходів із джерелом походження з України у пп. 14.1.54 ПКУ знову змінено. До переліку таких доходів включено:
— прибутки резидентів від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи);
— прибутки нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи — резидента України.
Нас наразі цікавить останній вид доходу. Проте, щоб розглядатися з метою оподаткування, таке відчуження ЦП має відповідати певній умові! А саме: у будь-який момент упродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юрособі на 50% і більше утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій українській юрособі або використовується такою українською юрособою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізингу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юрособи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами НП(С)БО або МСФЗ.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав та нерухомого майна в цьому разі визначатиметься на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент упродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягатиме порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Простіше кажучи, якщо нерезидент продає свою частку в українському підприємстві резиденту, останній повинен буде визначити суму прибутку, який отримує нерезидент від цієї операції. Прибуток визначатиметься як різниця між виручкою з продажу та витратами на придбання цієї частки (до яких може належати й вартість зробленого нерезидентом внеску до статутного капіталу). Проте оподатковувати цей прибуток резидент має, якщо статутний капітал українського підприємства, частка у якому придбавається в нерезидента, відповідає зазначеній вище умові.
Яких нерезидентів стосується це нововведення? Насамперед юросіб — відповідні зміни внесено до пп. 141.4.1 ПКУ, який встановлює перелік доходів, при виплаті яких нерезиденту резидент України має сплатити так званий податок на репатріацію — податок на прибуток з доходу нерезидента. Щодо фізосіб-нерезидентів, то позиція податківців і раніше була така: якщо дохід від продажу акцій виплачує резидент — суб'єкт господарювання, то він є податковим агентом. А якщо цей дохід виплачує звичайна фізособа або інший нерезидент, то фізособа-нерезидент подає річну декларацію і сплачує ПДФО та ВЗ самостійно. I лише якщо нерезидент (юридична або фізична особа), який є власником домінуючого пакета акцій, здійснює через ескроу-рахунки виплату доходу фізособам-нерезидентам за придбані у таких осіб акції, то банк-резидент, в якому відкрито рахунок такої фізособи-нерезидента, виконує всі функції податкового агента.
Взяття на облік нерезидентів: доповнено підстави та перенесено строки
Також з 01.01.2021 р. доповнено підстави для взяття нерезидента на облік у ДПС (п. 64.5 ПКУ): нерезиденти зобов'язані ставати на облік у ДПС, якщо вони набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім — шостим підпункту «е» пп. 141.4.1 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, — до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається. Заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням української юрособи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
Нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців (тобто до 31 березня 2021 р. включно) подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 ПКУ. Перевірки щодо таких нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які повинні були стати на облік та які не подали документи до 31 березня 2021 р., і щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, які перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.
Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог цього Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток) відповідних нерезидентів.
Відповідні зміни внесено до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, які діють з 1 січня 2021 р.
Порушення цих вимог може призвести до арешту активів нерезидента. Але у зв'язку із взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки припиняється адміністративний арешт майна платника податків — новий пп. 94.19.10 ПКУ діє з 1 січня 2021 року.
Що з оподаткуванням доходів нерезидентів, отриманих у 2020 році?
Усі нові правила щодо оподаткування доходів нерезидентів, які набирали чинності протягом 2020 року, відтерміновано до 1 січня 2021 року, а відповідні норми ПКУ застосовуються у тій редакції, що діяла станом на 1 січня 2020 року та до цієї дати (див. таблицю).
Таблиця
Як діють норми про оподаткування доходів нерезидентів у 2020 році (усі норми відтерміновані до 1 січня 2021 року)
| Норма ПКУ, якої стосуються зміни | Зміст норми, що діє у 2021 році | Яка редакція норми діє у 2020 році | Пункт підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, що вносить зміни |
| П. 67.5 | Порядок зняття з обліку нерезидентів | Протягом 2020 року норма не застосовується | П. 60-1 |
| Пп. 78.1.22 | Підстава для позапланової документальної перевірки у разі отримання інформації про ведення нерезидентом госпдіяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік | ||
| П. 86.13 | Надсилання акта (довідки) за результатами перевірки діяльності нерезидента через відокремлені підрозділи | ||
| Пп. 94.2.9 | Підстава для адмінарешту майна — нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки. Симетрично з 1 січня 2021 р. починає діяти норма пп. 94.19.10 — див. перший розділ статті |
||
| Пп. 117.4 | Штраф 100 тис. грн за ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік | ||
| Абзаци 1 — 24 пп. 14.1.193 | Визначення постійного представництва — нові абзаци 1 — 24 п. 14.1.193 ПКУ починають діяти у 2021 році | Діє редакція, наведена у Законі №1117, ідентична редакції пп. 14.1.193 (три абзаци), що була чинна на 1 січня 2020 р. | П. 60-3 |
| Пп. 47.1.1 | Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності: юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи | Діє редакція, наведена у Законі №1117, ідентична редакції, що була чинна на 1 січня 2020 р. | П. 60-4 |
| П. 64.5 | Новий порядок взяття на облік нерезидентів — див. другий розділ статті | П. 60-5 | |
| Пп. 133.2.2 | Платниками податку на прибуток — нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ | П. 60-6 | |
| Пп. «е» пп. 141.4.1 | Нові правила визначення прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів | П. 60-7 | |
| Пп. 141.4.2 | Новий порядок оподаткування доходу нерезидента, що виплачується резидентом. Докладніше ми писали про нього тут | Діє редакція, наведена у Законі №1117, яка відрізняється від редакції, що була чинна на 1 січня 2020 р. | П. 60-8 |
| Пп. 141.4.4 | Оподаткування фрахту, що виплачується нерезиденту. Ця норма змінена лише формально, у зв'язку з іншими змінами у порядку оподаткування нерезидентів, по суті, оподаткування фрахту не змінилося | П. 60-9 | |
| Пп. 141.4.5 | Оподаткування страхових платежів та страхових виплат, що виплачуються нерезиденту. Ця норма змінена лише формально, у зв'язку з іншими змінами у порядку оподаткування нерезидентів, по суті, оподаткування цих платежів не змінилося | П. 60-10 | |
| Пп. 141.4.7 | Нові правила оподаткування прибутку нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво | Діє редакція, наведена у Законі №1117, ідентична редакції, що була чинна на 1 січня 2020 р. (у т. ч. застосування коефіцієнта 0,7) |
П. 60-11 |
Відтермінування норм про контрольовані іноземні компанії
Нові правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КIК) відтерміновано, вони застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2022 року (див. п. 60-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). А саме з 1 січня 2022 року почнуть діяти норми, визначені:
— абзацом 25 пп. 14.1.193 ПКУ — про те, що визнання особи контролюючою особою відповідно до положень статті 39-2 ПКУ не є постійним представництвом;
— п. 120.7 ПКУ — штрафи за неподання, несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії, за неповідомлення контролюючою особою про КIК та інші порушення;
— абзацом 3 пп. 133.1.1 ПКУ — про те, що «спрощенці» є платниками податку з КIК;
— абзацом 12 пп. 134.1.1 ПКУ — про неоподаткування прибутку з джерелом походження за межами України, отриманого іноземними компаніями, які мають місце ефективного управління на території України;
— п. 136.7 ПКУ — основна ставка податку на прибуток, що справляється зі скоригованого прибутку КIК.
Для перехідного періоду 2022 — 2023 рр. встановлено такі правила оподаткування КIК та звільнення від відповідальності (п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ):
— першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року, — звітний період, що розпочинається у 2022 році). Тобто перший звіт про КIК будемо подавати у 2023 році. Досі не було чітко регламентовано питання, за який рік уперше потрібно подавати звіт про КIК;
— як виняток, дозволено відзвітувати про КIК за 2022 рік при поданні звітності за 2023 рік (тобто звітувати аж у 2024 році!) — контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або декларації з податку на прибуток за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КIК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;
— у 2022 — 2023 рр. частку володіння в іноземній юрособі тимчасово збільшено з 10% до 25% і більше за умови, що декілька фізосіб — резидентів України та/або юросіб — резидентів України володіють частками в іноземній юрособі, розмір яких сукупно становить 50% і більше. Тобто у звітних періодах 2022 — 2023 рр. зменшено коло платників, які будуть зобов'язані звітувати про КIК за ці два роки;
— підпункти 39-2.3.2.1 — 39-2.3.2.4 ПКУ застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року;
— штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39-2 ПКУ під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022 — 2023 звітних (податкових) років;
— до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 — 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов'язані зі застосуванням норм статті 39-2 ПКУ. У зв'язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 ПКУ, за результатами 2022 — 2023 звітних (податкових) років:
а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в межах процедур, передбачених КПКУ;
б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 КПКУ.
Нормативна база
- КПКУ — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
- Закон №1117 — Закон від 17.12.2020 р. №1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування»
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»